Повноваження народного депутата України

Предмет:

Тип роботи:

Контрольна робота

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

денного засідань парламенту; право обирати і бути обраним до будь-яких органів парламенту; право висловлювати власну думку щодо персонального складу створених парламентом органів та кандидатур посадових осіб, що призначаються парламентом; право пропонувати питання для включення в порядок денний; права задавати питання доповідачам, а також головуючому; право виступати з обґрунтуванням своїх вимог з мотивів голосування, з ведення засідань, надавати довідки. До другої групи прав повинні входити зовнішні повноваження: право депутатів приймати участь у засіданнях уряду та інших органів державного управління, місцевого самоврядування, громадських об’єднань; право депутатів на звернення до всіх підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності, до будь-яких посадових осіб з питань, пов’язаних з депутатською діяльністю, та отримувати своєчасні і вичерпні відповіді у письмовій або усній формі; право перевіряти за дорученням парламенту і його органів (а в своєму окрузі – з власної ініціативи) відомості про порушення законів; право здійснювати контроль за розглядом направлених ним пропозицій, заяв і скарг до державних і громадських органів, підприємств, установ і організацій, приймати особисту участь у їх розгляді; право проводити збори і зустрічі з виборцями і трудовими колективами округу; право на безкоштовний виступ з питань депутатської діяльності у засобах масової інформації.

Така класифікація містить ознаки необхідної збалансованості, згуртовує базові законотворчі, організаційні і контрольні функції депутатського корпусу. Але, поряд з правами необхідно виділяти й обов’язки депутата оскільки вони є невід’ємною складовою повноважень парламентарія.

Тому Окуліч І. П. поруч з правами виокремлює й обов’язки депутата, реалізація яких обумовлена діяльністю парламентарія в законодавчому органі і його комісіях та діяльністю депутата у виборчому окрузі. Таким чином, він пропонує наступну класифікацію:

права й обов’язки, реалізація яких обумовлена діяльністю депутата в законодавчому органі та його комісіях і комітетах,

нормативно визначені принципи координації діяльності органів законодавчої і виконавчої влади

Нудненко Л. А. не обмежується лише поділом повноважень депутата на загальні групи (повноваження депутата в законодавчому органі, повноваження депутата у виборчому окрузі), а пропонує класифікувати права й обов’язки депутата і в середині таких груп. Так, повноваження депутата в законодавчому органі вона розділяє на:

повноваження на засіданнях парламенту;

повноваження пов’язані з участю в роботі постійних комітетів і комісій;

повноваження пов’язані з участю в депутатських об’єднаннях;

повноваження під час депутатських слухань.

У свою чергу, як вірно зазначає Кузнєцова В. Ф., права й обов’язки народного депутата у виборчому окрузі та за його межами, після введення мажоритарно-пропорційної виборчої системи, доцільно називати: права й обов’язки народного депутата, що забезпечують діяльність серед виборців. Окрім названої групи, Кузнєцова В. Ф. виділяє ще дві групи повноважень народного депутата: права й обов’язки народного депутата у Верховній Раді та її органах; права народних депутатів, що гарантують здійснення їх депутатських повноважень, і обов’язки посадових осіб щодо їх реалізації (основні гарантії депутатської діяльності). Зарахування основних гарантій депутатської діяльності в систему повноважень парламентаря є суперечливим, оскільки гарантії є окремим елементом його правового статусу і зазвичай регламентуються окремим розділом або главою відповідного органічного закону.

Григорук Н. Г. за основний критерій класифікації повноважень парламентарія обирає сферу та локалізацію діяльності народного України, тому вважає за доцільне виділяти три групи повноважень парламентарія України.

Перша група – права й обов’язки народного депутата України на пленарних засіданнях Верховної Ради України: права визначені статтею 11 Закону України “Про статус народного депутата України”; обов’язок бути присутнім та особисто брати участь у засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких його обрано; особисто брати участь у голосуванні з питань, що розглядаються Верховною Радою та її органами.

Друга група – права й обов’язки народного депутата України, пов’язані з оптимізацією і забезпеченням ефективності діяльності парламенту України: право законодавчої ініціативи народного депутата України (стаття 12 Закону України “Про статус народного депутата України”) ; право народних депутатів України об’єднуватися в депутатські фракції (групи) (стаття 13 Закону України “Про статус народного депутата України”) ; права народного депутат України в органах Верховної Ради України (стаття 14 Закону України “Про статус народного депутата України”) ; обов’язок виконувати та інформувати про виконання доручень Верховної Ради України, відповідного комітету, депутатської фракції (групи), тимчасової спеціальної або тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, до складу яких обрано народного депутата України; обов’язки народного депутата України як члена депутатської фракції (групи), як члена комітету, тимчасової спеціальної або тимчасової слідчої комісії.

Третя група – права й обов’язки народного депутата України щодо здійснення діяльності за межами парламенту: права парламентарія України у виборчому окрузі та за його межами, спрямовані на забезпечення ефективної роботи із виборчим корпусом; права народного депутата України у взаємовідносинах із органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, об’єднаннями громадян України та іноземних держав (стаття 17 Закону України “Про статус народного депутата України”) ; обов’язки парламентаря України у виборчому окрузі та за його межами, спрямовані на забезпечення ефективності роботи із виборчим корпусом (обов’язок постійно підтримувати зв’язки з виборцями, проводити особистий прийом громадян у визначені дні, розглядати звернення, пропозиції і запити та скарги виборців, вивчати громадську думку, потреби і запити населення для врахування їх в роботі органів державної влади та місцевого