Практична робота № 2. Розслідування нещасних випадків на виробництві

 

 

Після аналізу зібраних відомостей, з'ясування обставин і причин нещасного випадку, якщо він спричинив втрату працездатності не менше, ніж на один робочий день, або зумовив переведення потерпілого на іншу роботу терміном не менше одного робочого дня, комісія складає акт про нещасний випадок за формою Н-5, Н-1 (або НПВ).

 

Рисунок 1. Схема проведення практичного заняття «Розслідування нещасного випадку»

 

Заповнюючи відповідні пункти акта, треба керуватися поясненнями, які додаються до «Положення…». Наприклад, при заповненні п. 7 акта важливим є чітке визначення основної причини нещасного випадку, яка зазначається в акті першою.

Головна складність — це однозначне визначення основної причини нещасного випадку, оскільки на практиці виникнення небезпечної ситуації, що може призвести до нещасного випадку, пов'язане з одночасною (або послідовною) дією кількох, часто випадкових причин. Через це повноцінний аналіз причин травматизму можна зробити лише на основі системного підходу, який має включати такі стадії:

 з'ясування всіх причин нещасного випадку (як тих, що безпосередньо спричинили травму, так і тих, які зумовили цю безпосередню причину);

 установлення взаємозв'язку причин, що призвели до нещасного випадку;

 визначення основної причини, що є наслідком травмування потерпілого.

Здебільшого виділяють два види причин виробничого травматизму — організаційні і технічні. Перші — це неправильна, небезпечна для працівника організація праці; другі — недоліки в стані та експлуатації техніки і технології. 

Треба також враховувати й психофізіологічні причини, зокрема об'єктивні, пов'язані з умовами виробництва (важка, напружена робота), і суб'єктивні, які визначаються якостями особистості працівника (відповідність психофізіологічних можливостей людини, індивідуальних особливостей її організму характеру виконуваної роботи — антропометричні дані; швидкість і точність реакції, стійкість уваги; особисті якості — об'єктивність, зацікавленість, обережність чи нехтування небезпекою тощо; професійна підготовленість, стан здоров'я та ін.). Останні значним чином визначають поведінку людини у сфері виробництва і часом порушують добре відомі робітникові правил безпеки. Наприклад, молоді робітники нехтують небезпекою частіше, ніж особи похилого віку, а досвідчені — через те, що звикають до неї. 

Крім того, існують також санітарно-гігієнічні причини нещасних випадків.

З'ясовуючи причинно-наслідкові зв'язки між факторами та обставинами, що впливають на безпечність, у складних випадках доцільно будувати логічне дерево небезпеки ( рис.2). 

 

 

Ситуація для аналізу запропонована викладачем з урахуванням практичного досвіду роботи в галузі охорони праці на підприємствах вуглезбагачення.

До ситуації додається комплект документів (свідчення учасників події у вигляді доповідних і пояснювальних записок, довідка відділу кадрів, витяги з нормативних документів і правил з охорони праці), які містять інформацію для аналізу обставин нещасного випадку.

Нещасний випадок з робітником- стропальником ( машиніст установок збагачення та брикетування вугілля під час заміни серветок на плитах фільтр-пресу виконує стропальні роботи)

 

Рисуннок 2. Логічне дерево виникнення небезпеки удару робітника вантажем, який падає біля вантажопідйомного пристрою

 

Витяг із «Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві»

 

Цей Порядок визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду економічної діяльності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах чи у фізичних осіб-підприємців, які відповідно до законодавства використовують найману працю (далі — підприємство), а також тих, що сталися з особами, які забезпечують себе роботою самостійно, за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (далі — особи).

Дія цього Порядку поширюється на:

власників підприємств або уповноважені ними органи (далі — роботодавці);

осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які відповідно до законодавства уклали з роботодавцем трудовий договір (контракт) або фактично були допущені до роботи в інтересах підприємства (далі — працівники), а також на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.

5.Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з вихованцями, учнями, студентами… під час навчально-виховного процесу, у тому числі під час виробничого навчання, практики на виділеній дільниці підприємства під керівництвом уповноважених представників навчального закладу, визначається МОН за погодженням з Держнаглядохоронпраці, відповідним профспілковим органом і виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі — Фонд).

Розслідування проводиться у разі раптового погіршення стану здоров'я працівника або особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, одержання ними поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання теплового удару, опіку, обмороження, у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани тощо), контакту