Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Практична творча робота на уроках художньої культури: основні вимоги (майстер-клас)

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
8
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Денисюк Лілія Федорівна,
лауреат обласного туру Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року» у номінації «Образотворче мистецтво»,
вчитель образотворчого мистецтва
Рівненського навчально-виховного комплексу «Престиж»
 
Практична творча робота на уроках художньої культури: основні вимоги (майстер-клас)
 
Мета: дати поняття про практичну роботу, як складову уроку художньої культури; розглянути види практичних робіт; як приклад, виконати практичну роботу зі слухачами.
Предмет «Художня культура» у школі тільки починає своє становлення у переліку шкільних дисциплін. Причину такої ситуації вбачаю у тому, що культура і мистецтво – предмети, які в нашій системі освіти не вважаються обов’язковими, оскільки, ніби-то, не дають «життєво необхідних» знань для професійної діяльності. Однак, професій, пов’язаних з мистецтвами, учні обирають дуже багато, дивуючись при цьому, чому так мало часу в школі присвячено їх вивченню. Та й при детальнішому аналізі впливу мистецьких дисциплін на формування сучасної людини переконуємось – вивчення предмету «Художня культура» (далі – ХК) є необхідним для вирішення багатьох актуальних проблем.
Найочевидніша з них – проблема патріотичного виховання школярів. Роль ХК (зокрема, культури рідної країни, рідного краю) важко переоцінити в умовах глобалізації, оскільки відбувається постійне взаємопроникнення, їх змішання і втрата національної ідентичності. А ще – додається пригнічення національної культури більш агресивною (так звана «американізація» – яскраве підтвердження цього явища). Сучасний період розвитку суспільства характеризується стійкою тенденцією кібернізації життя. У таких умовах, маємо не лише позитивні сторони культурної ситуації, а й негативні наслідки і тенденції виникнення малохудожніх творів, сурогатів.
Крім того, курс ХК дозволяє учням зрозуміти глобальні тенденції і закономірності історичних і культурних процесів, їх взаємовплив і зв'язок з сучасністю. А ще – це особистісний художньо-естетичний розвиток учнів, формування у них світоглядних орієнтирів, компетентностей у сфері художньої культури, виховання потреби у творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні кожного. Якщо вчитель хоче досягнути цієї мети, то і викладати ХК він повинен не як ще одну теоретичну дисципліну, а як мистецтво: базуючись на законах мистецтва, використовуючи засоби самого мистецтва впливати на своїх учнів – на їх внутрішній світ, на формування особистості; намагатися розкрити перед підлітками багатющу скарбницю вічних людських цінностей, якими є надбання всесвітньої художньої культури.
Гортаючи сторінки програми, читаємо: курс «Художня культура» покликаний вирішити такі головні завдання:
збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів, формування культури почуттів, пробудження особистісно-позитивного ставлення до мистецьких цінностей;
опанування учнями художньо-практичними вміннями та навичками, формування комплексу художніх компетенцій, що забезпечують здатність керуватися набутими знаннями та вміннями у самостійній діяльності, у процесі самоосвіти;
розуміння учнями зв’язків мистецтва з природним, соціальним і культурним середовищем життєдіяльності людини, усвідомлення власної причетності до художніх традицій свого народу з одночасним розумінням особливостей інших національних картин світу.
виховання культури міжнаціонального спілкування через вивчення художніх традицій народів різних країн.
Поставлені завдання можна виконати лише тоді, коли учні якнайчастіше будуть залучатися до творчості. Навчити об’єктивно оцінювати, аналізувати, співставляти мистецькі твори можна лише тоді, коли учень практично намагається створити власний. Думаю, зі мною погодяться більшість педагогів, адже вкрай необхідним на уроці є вмотивоване виконання практичної роботи учнями. Для цього варто розвантажити обсяг матеріалу, що вивчається на одному уроці. Краще мати час заглибитися у саме мистецтво, ніж поспіхом про нього почути, чи, навіть, поговорити.
«Орієнтовні практичні завдання до тем спрямовані на формування потреби у спілкуванні з творами мистецтва, розвиток творчих здібностей учнів та розширення їхнього внутрішнього досвіду, наповненого особистісним смислом. Учитель може їх замінювати, але не відходити від контексту теми, що вивчається» (із програми «Художня культура»).
Всі практичні завдання на уроках можна охарактеризувати як індивідуальні, парні, групові, що передбачають розвиток умінь відстояти власну думку, довести правильність свого світосприйняття і, як наслідок, певної інтерпретації того чи іншого художнього твору; а ще, у парі чи у групі, підлітки вчаться співпрацювати, комунікувати, домовлятися, випрацьовувати спільний план дій, знаходити найоптимальніше рішення тощо.
За типом діяльності практичні роботи – це найрізноманітніші творчі завдання:
Склади схему, таблицю, кросворд, міні-твір тощо. Вони сприяють розвитку критичного аналітичного і логічного мислення школярів, сприяють поповненню словникового запасу кожного учня, вмінню висловити власну думку, аргументувати її або достойно прийняти її як хибну, не боячись помилитися (не помиляється той, хто не працює).
Образотворча діяльність – створення живописних, графічних, декоративних композицій; інтерпретація і передача образів засобами музики, хореографії, театру, кіно, реклами тощо. Діяльність, що скерована, в першу чергу, на можливість самовираження і самоствердження у царині мистецтв. Якщо учень не боятиметься спробувати себе у різних видах мистецтва, це обов’язково дасть йому поштовх до нових творчих звершень або до розуміння того, чим займаються інші люди. Тут бере початок і оцінка якості творчої діяльності митця: на скільки застосовані прийоми виразності допомогли чи заважали в повній мірі виразити свій задум.
Порівняльний аналіз мистецьких творів, який, на мою думку, можна проводити після серії образотворчих практичних робіт з обов’язковим самоаналізом. Саме тоді школярі досить об’єктивно намагаються давати і художню оцінку власне авторському задуму і гідно оцінювати якість виконання мистецького твору. Розвивається вміння відстояти у дискусії ту чи іншу позицію – власну, авторську, суспільну. Зрештою, учні навчаються самій культурі ведення таких дискусій, що,
Фото Капча