Практикум з філософії

“Шляхетна людина до всього ставиться згідно з обов’язком; діє за ритуалом, у словах стримана, у вчинках правдива... (її) непокоїть те, що вона не має здібностей, але не те, що інші про неї знають... (Вона) засмучена тим, що після смерті можуть не згадати її імені... Благородна людина ставить вимоги перед собою, низька перед – іншими... ”

“Шляхетна людина думає про мораль; низька людина думає про те, як краще влаштуватись. Шляхетна людина думає про те, як би не порушити законів; низька людина думає про те, як би отримати користь”.

Поміркуйте над наведеними твердженнями. Як ви вважаєте, в чому вбачав Конфуцій найперші якості людини? Чому він виділяв саме такі принципи людської поведінки? Що перебувало на першому плані в конфуціанстві – якості окремого індивіда чи якості людини як члена людської спільноти?

Прочитайте ті рядки, які відомі далеко за межами Китаю та спробуйте пояснити їх значення: “Що таке людинолюбство? – Поза своїм домом ставитись до людей так, ніби приймаєш дорогих гостей… Не роби людям того, чого не бажаєш собі, і тоді в держав та сім’ї до тебе не будуть відчувати ворожнечи”.

Ознайомтесь із тим, які настанови давав Конфуцій щодо управління державою:

“Хтось спитав Кун-цзи: “Чому ви не займаєтесь управлінням державою? ” Учитель відповів: “В Шу-цзин сказане: “Коли треба проявити синовнє шанування, прояви її; будь у дружбі із своїми братами; здійснення цього і є управління”. Якщо це і є управління, то задля чого займатись управлінням державою? ” Як ви вважаєте, який аспект тут переважає – соціальний чи етичний? Чи згідні ви із тим, що кожна людина саме у подібний спосіб включається в процеси суспільного управління? Оцініть також суспільну значущість та виправданість відомого принципу “виправлення імен”:

“Необхідно виправити імена. Шляхетна людина ставиться з обережністю до того, чого не знає. Якщо імена неправильні, то й судження не будуть обґрунтованими. Якщо судження безпідставні, то й справи не будуть завершеними, і правила (ритуалу) лі не здійсняться повною мірою... люди не будуть знати, як себе поводити”.

 

Включення студентів в активний процес осмислення найперших засад та історичних кроків європейської філософії; аналітичне простеження логіки розвитку самоусвідомленої людської думки; ознайомлення студентів із оригінальними ідеями та найпершими надбаннями видатних античних філософів; окреслення тих ідей античної філософії, які виявились найбільш продуктивними для розвитку європейської науки та суспільної думки; усвідомлення ролі ідейної спадщини античної філософії в розвитку сучасних суспільних процесів.

• Поліс 
• Софістика
• Фізис 
• Маєвтика
• Космос
• Ідея (ейдос)
• Архе 
• Гіле і морфе
• Логос 
• Логіка
• Атом 
• Атараксія
• Світові стихії
• Автаркія

1.Особливості, умови формування та етапи розвитку античної філософії.

2.Розвиток ідей в античній натурфілософії.

3.Ідеї та представники високої класики в розвитку античної філософії: софісти, Сократ, Платон і Арістотель.

4.Загальні риси, провідні школи та ідейні здобутки пізньої античної філософії.

Завдання, вправи, тести

1)Поняття “антична філософія” є синонімом поняття “давньогрецька філософія”

Так Ні

2)Назвою “антична філософія” позначають:

а)філософію стародавнього світу;

б)філософію перших, найбільш давніх цивілізацій;

в)філософію давньогрецьку, еліністичну, римську та олександрійську;

г)давньогрецьку філософію;

д)ранню європейську філософію, тобто філософія, що виникла на території сучасної Західної Європи.

3)До найперших сприятливих умов формування античної філософії слід віднести:

а)сприятливі географо-кліматичні умови та зручне розташування Балканського півострова;

б)активні зв'язки давньої Греції із прадавніми цивілізаціями;

в)високий рівень розвитку різних форм діяльності та демократичний устрій в більшості давньогрецьких полісів;

г)активність та талановитість давньогрецького народу;

д)усе вище перераховане.

4)До найперших характеристик античної філософії слід віднести:

а)її тісне переплетення із міфологією, релігією, моральним вдосконаленням та життєвими настановами;

б)її виділення в автономний напрям інтелектуальної діяльності.

5)Порівняйте між собою найперші особливості античної та давньосхідної філософії, з'ясуйте, як ці особливості позначались на проблематиці та стилі мислення кожного із цих історичних типів філософії.

6)Перший етап розвитку античної філософії називають натурфілософським тому, що на ньому першим об”єктом філософського осмислення була природа, а першою проблемою поставало осмислення основних сфер людської життєдіяльності.

Так Ні

7)Такі важливі філософські терміни, як “філософія”, “космос”, “гармонія” були запроваджені:

а)Піфагором;

б)Гераклітом;

в)Фомою Аквінським;

г)Арістотелем;

д)Архімедом.

8)Уважно перечитайте наведені нижче пояснення умов застосування у пізнання математичного обчислення, оберіть правильний варіант такого пояснення, обґрунтуйте свій вибір:

а)математичне обчислення можна застосовувати лише тоді, коли відбувається усвідомлення вихідних властивостей парних та непарних чисел;

б)математичне обчислення можна застосовувати лише тоді, коли пізнавана сукупність речей осмислюється як якісно однорідна.

9)Фалес Мілетський вважається першим грецьким філософом тому, що він:

а)мав царське походження і високо шанувався своїми співвітчизниками;

б)висунувши ідею першого початку світу, почав доводити свої твердження.

в)Ідея атомістичної будови речовини, висунута Демокрітом, базувалась на: