Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Правовий статус ради народних комісарів відповідно до конституції УСРР 1929 року

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
10
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Правовий статус ради народних комісарів відповідно до конституції УСРР 1929 року
 
ДУДЧЕНКО О. С.,
кандидат юридичних наук, доцент кафедри права та методики викладання історико-правознавчих дисциплін (. Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя)
Статтю присвячено дослідженню правового статусу Ради народних комісарів відповідно до Конституції УСРР 1929 р., а також аналізові конституційно-правових засад створення та функціонування уряду УСРР, його структури та повноважень.
Ключові слова: державне управління, закон, конституція, орган державної влади, постанова, уряд.
Статья посвящена исследованию правового статуса Совета народных комиссаров в соответствии с Конституцией УССР 1929 г., а также анализу конституционно-правовых основ создания и функционирования правительства УССР, его структуры и полномочий.
Ключевые слова: государственное управление, закон, конституция, орган государственной власти, постановление, правительство.
The article is dedicated to the investigation of the USSR People’s Commissioners Council’s Legal Status’s evolution in 1929s. Also the constitutional legal principles of formation and functioning of the USSR People’s Commissioners Council in 1929s, its structure and powers have been analyzed.
Key words: public administration, law, constitution, public authority, ruling government.
 
ВСТУП
 
На сучасному етапі розбудови незалежної, демократичної, правової, соціальної держави, важливого значення набуває аналіз вітчизняного досвіду реформування інститутів державної влади, з’ясування методів та форм, за допомогою яких держава здійснювала керівництво всіма сферами суспільного життя. Правовий статус органів державної влади в 1920-х років вимагає неупередженого, незаполітизованого вивчення, оскільки особливістю підходів радянської історико-правової науки до зазначеної проблеми була наявність обов’язкового набору ідеологічних постулатів, без яких не обходилася жодна праця.
Загальні засади правового регулювання діяльності органів державного управління в перші роки встановлення радянської влади досліджували як радянські, так і сучасні українські учені-правники. Серед авторів радянської доби, які активно досліджували особливості правового регулювання діяльності органів державної влади СРСР й УРСР, слід назвати В. А. Власова, П. Т. Василенкова, Н. А. Волкова, П. Т. Вишнякова, І. М. Кузнєцова, Б. М. Лаза- рєва, В. М. Манохіна, О. В. Шоріну, Ц. А. Ямпольську та ін. Але всі ці праці є занадто заідеологізованими, а правовий статус органів державної влади більшою мірою розглядався не з позицій законодавства, а відповідно до рішень КП (б) У
Історико-правові аспекти досліджуваного питання були предметом вивчєння і сучасних вітчизняних учених, зокрема, В. Б. Авер’янова, В. Д. Гончаренка, Д. В. Журавльова, В. П. Єрмоліна, І. Б. Коліушко, В. С. Калиновського, О. В. Кузьминця, Г. В. Лаврик, Н. Р. Нижник, В. М. Шаповала, В. А. Яцюка та ін. У той же час у сучасній історіографії обмаль праць, предметом дослідження яких є правовий статус РНК УСРР в 1920-х роках.
Постановка завдання. Дослідження правового статусу Ради Народних Комісарів УСРР відповідно до Конституції УСРР 1929 р. Завдання даного дослідження наступні: проаналізувати організаційно-правові засади створення та функціонування Ради Народних Комісарів УСРР, його структуру та повноваження.
Результати дослідження. 15 травня 1929 р. XI Всеукраїнським з’їздом рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів була прийнята Конституція УСРР, що було обумовлено утворенням Радянського Союзу та прийняттям Конституції СРСР 1924 р.
Відповідно до Конституції УСРР 1929 р., відбулося реформування органів державної влади УСРР Верховним органом влади УСРР, так само як і згідно з Конституцією 1919 р., проголошувався Всеукраїнський з’їзд рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів, до повноважень якого належало заслуховувати та затверджувати звіти про діяльність робітничо-селянського уряду, та визначав загальний напрямок роботи уряду у сфері політики й народного господарства [і, с. 72].
До виключного відання Всеукраїнського з’їзду рад належало: затвердження, зміна та доповнення Конституції УСРР; остаточне затвердження Конституції Автономної Молдавської Соціалістичної Радянської Республіки та змін до неї; зміна кордонів УСРР; встановлення кордонів Автономної Молдавської Соціалістичної Радянської Республіки; вибори Всеукраїнського центрального виконавчого комітету; вибори представників УСРР до Ради національностей СРСР.
Верховним законодавчим, розпорядчим та виконавчим органом влади УСРР проголошувався Всеукраїнський центральний виконавчий комітет (далі – ВУЦВК), який був відповідальний перед Всеукраїнським з’їздом рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. До відання ВУЦВК належало: загальне керівництво всіма галузями державного, господарського й культурного будівництва; затвердження бюджету УСРР; затвердження плану розвитку народного господарства; встановлення державних і місцевих податків; затвердження законодавчих актів Президії ВУЦВК, ухвалених у період між сесіями; затвердження проектів кодексів, а також всіх законодавчих актів, що визначають засади політичного, економічного та культурного життя; розв’язання питань про регулювання кордонів Автономної Молдавської Соціалістичної Радянської Республіки, подаючи свої постанови на подальше затвердження Всеукраїнського з’їзду рад; розгляд питань про часткові зміни до Конституції УСРР, подаючи їх на затвердження Всеукраїнського з’їзду рад; розгляд питань про часткові зміни до Конституції Автономної Молдавської Соціалістичної Радянської Республіки з подальшим поданням на остаточне затвердження Всеукраїнського з’їзду рад та інші питання, визначені Конституцією УСРР 1929 р.
У періоди між сесіями ВУЦВК вищим законодавчим, виконавчим і розпорядчим органом влади УСРР була Президія Всеукраїнського центрального виконавчого комітету, яка видавала декрети, постанови й розпорядження та мала право законодавчої ініціативи у вищих органах СРСР. Також Президія ВУЦВК мала право припиняти дію постанов Ради народних комісарів (далі – РНК) і окремих народних комісаріатів УСРР, а також Всемолдавського центрального виконавчого комітету й округових виконавчих комітетів.
Конституція
Фото Капча