Правознавство

Господарський суд порушує справи про банкрутство за письмовою заявою будь-кого з кредиторів, боржника. Господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.

Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином – суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Карпинець розповів нам, що повинна містити позовна заява:

1) найменування господарського суду, до якого подається заява;

2) найменування сторін; їх поштові адреси; найменування і номери рахунків сторін у банківських установах; документи, що підтверджують за громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів) ;

4) зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів, – зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадках, передбачених законодавством;

7) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, якщо вони необхідні для правильного вирішення спору.

Позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.

Такий самий обов'язок покладається на позивача у разі залучення господарським судом до участі у справі іншого відповідача, заміни господарським судом неналежного відповідача.

Учасники господарського процессу є:

1. Склад господарського процесу і суду. 2. Суддя господарського суду. 3. Сторони в господарському процесі. 4. Треті особи. 5. Прокурор у господарському процесі. 6. Участь у господарському процесі інших осіб. 7. Представництво в господарському процесі.

3. Міськрайоний суд

Систему судів загальної юрисдикції складають: 1) місцеві суди; 2) апеляційні суди, Апеляційний суд України; 3) вищі спеціалізовані суди; 4) Верховний суд України. Місцеві суди – це місцеві загальні суди, а також місцеві господарські та місцеві адміністративні суди. Вони є основною ланкою судової системи, оскільки розглядають переважну більшість справ, цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних. Ці суди є такими судовими органами, які найбільш наближені до населення. Місцеві суди є судами І інстанції, тобто вони розглядають і вирішують справу по суті. У відповідності з принципом територіальності в кожній адміністративно – територіальній одиниці утворюється свій місцевий суд (загальні) – у районі, районі в місті, міський або міськрайонний суд, у кожному військовому гарнізоні – військовий суд гарнізону. В кожній області, а також АРК, м. Києві та Севастополі утворені апеляційні суди (загальні). З урахуванням компетенції судів, специфіки розгляду і вирішення окремих категорій справ створюються спеціалізовані суди – господарські та адміністративні. В подальшому можуть створюватися й інші види спеціалізованих судів. Відповідно до Указу Президента України “ Про утворення апеляційних господарських судів та затвердження мережі господарських судів України” місцеві господарські суди утворені в областях, в АРК та м. Києві та Севастополі, тобто також з урахуванням принципу територіальності. Місцеві адміністративні суди передбачається створити у відповідних округах.

Апеляційні спеціалізовані суди – це апеляційні господарські та апеляційні адміністративні суди, перші утворені у відповідних округах, мережа яких затверджена вказаним Указом Президента. Апеляційні суди є судами апеляційної інстанції, тобто переглядають рішення, вироки, постанови та ухвали місцевих судів, що не набрали законної сили, а також розглядають окремі категорії справ, віднесених до їх компетенції процесуальним законодавством по І інстанції. (Наприклад кримінальні справи проти основ національної безпеки України, про злочини, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі; у цивільному судочинстві це, наприклад справи, де однією із сторін може бути місцевий суд району, району в місті і т. д., а також апеляційні суди розглядають справи по скаргах на рішення, дії, чи бездіяльність територіальної, дільничної виборчої комісії по виборах Президента). Апеляційні господарські суди не мають визначених категорій справ, які б вони розглядали по суті як І інстанція, а відповідно до ст. 13 ГПК України місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам. До вищих спеціалізованих судів України належать Вищий господарський суд України та Вищий адміністративний суд України. Вони переглядають рішення відповідних спеціалізованих місцевих судів у касаційному порядку. У системі судів загальної юрисдикції найвищим судовим органом є Верховний Суд України. Він має чітко окреслені повноваження, з яких майже виключено його право розглядати справи по І інстанції (виняток становить справи по скаргах на рішення, дії чи бездіяльність ЦВК, а також заяви ЦВК про скасування реєстрації відповідної особи як кандидата у Президенти України – ст. 243, 243- 12, 243-16 ЦПК України). В межах своїх повноважень ВСУ розглядає в касаційному порядку рішення загальних судів по справах віднесених до його підсудності, переглядає в порядку повторної касації рішення вищих спеціалізованих судів, винесених ними як касаційними інстанціями, у випадках передбачених законом, розглядає справи, пов’язані з виключними та винятковими обставинами. Він дає судам роз’яснення з питань застосування чинного законодавства та має інші повноваження. Організація системи судів загальної юрисдикції характеризується такими основними ознаками:

- єдністю системи судів загальної юрисдикції, тобто єдністю принципів організації та діяльності, єдиним правовим статусом суддів, обов’язковими єдиними для всіх суддів правил судочинства, визначених законом; забезпеченням Верховним судом України однакового застосування законів судами загальної юрисдикції; обов’язковістю виконання на території України судових рішень; єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності (Державна судова адміністрація) ; фінансуванням суду виключно з держбюджету України; вирішенням питань внутрішньої діяльності судів органами суддівського самоврядування.

4. Криміналістична лабораторія ЗакДУ

24 квітня ми проходили практику у Криміналістичному музеї Закарпатського державного університету, який знаходиться в місті Ужгороді на вулиці М. Заньковецької, 89 а. Цей криміналістичний музей єдиний на Україні. Розповідав нам про неї доцент кафедри кримінального права та кримінального процесу юридичного факультету Закарпатського державного університету Шеремет Антон Петрович. Автор ряду наукових праць та навчально-методичних посібників. Засновник цієї лабораторії.

В цій лабораторії студенти проводять практичні заняття. На стіна розміщенні стенди, на яких коротко описано, що таке криміналістика, її структура і методи.

Також в лабораторії є різні вогнепальні зброї, ножі, шаблі, міни, зразки наркотичних засобів, відбитки пальців рук на дактилоскопічній карті та різні інші прилади.

Шеремет Антон Петрович розповідав нам, про різні випадки вбивст, їхні розкриття та розслідування, про відбитки пальців та багато іншого.

 

 

Отже навчальна ознайомча практика – це поєднання особою теорії і практики шляхом поглиблення та закріплення теоретичних знань і формування на цій основі її професійних умінь та навичок.

Ми студенти другого курсу, групи Право-22 із 17 квітня до 26 квітня проходили навчальну ознайомчу практику в судах загальної юрисдикції, зокрема це Господарський суд, Ужгородський міськрайоний суд. Також ми побували у музеї Криміналістики і в міліції. Там ми дізналися дуже багато цікавої корисної інформації, яка знадобиться нам в майбутньому.

Мені здається, що ця навчальна ознайомча практика для нас відіграє дуже важливу роль. По-перше, вона в нашому житті є перша, і було дуже цікаво спостерігати і брати участь в процесах юриспруденції. По-друге, навчальна ознайомча практика відіграє велику роль для нашої праці в майбутньому, адже ми дуже поглибились в весь цей процес, і нам дуже було цікаво проходити цю навчальну ознайомчу практику.

Отже, саме під час практики ми можемо оволодіти корисною інформацією, поглибитись в весь процес праці, який повязаний із нашою спеціальністю – правознавство. Хоча практика дуже важлива, але до неї треба підійти з високим рівнем знання теорії. Адже теорії без практики немає.

 

 

1. Конституція України. – К., 1996.

2. Закон України «Про судоустрій України» (ВВР), 2002, № 27-28. СТ. 180.

3. Господарський процесуальний кодекс України (ВВР) 1992, №6, ст. 56). Зі змінами внесеними згідно із Законами від 10. 01. 2002, ВВР, 2002, № 17, ст 117, № 3092 – III від 07. 03. 2002

4. Цивільний Кодекс України, К., 1999

5. Закон України «Про господарські товариства» 07. 03. 2002

6. Господарське право. Практикум // Щербина B. C., Київ, Юрінком Інтер, 2001

7. Хозяйственное право // Мамутов В. К., Київ. Юрінком Інтер, 2002

8. В. В. Копєйчиков «Правознавство» Підручник Київ Юрінком Інтер 2003

9. Господарське право / Щербина В. С – Київ, : Юрінком Інтер, 2001

10. Господарське право. Практикум // Щербина В. С., Київ, Юрінком Інтер, 2001

11. Підприємницьке право під ред. Н. О Саніахметової // Київ, „АСК”,