Пріоритетні напрями інноваційної діяльності рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

На основі застосування інноваційних та інформаційно-комунікаційних технологій у системі післядипломної педагогічної освіти створюються нові моделі, конструкти забезпечення ефективної безперервної освіти педагогів. Процес підвищення фахової кваліфікації вчителів із застосуванням даних технологій є успішнішим за умови реалізації особистісно зорієнтованого, компетентнісного та інтегрально-діяльнісного підходів. Саме проблеми управління якістю підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів освіти в умовах інтеграції в міжнародне співтовариство, готовності педагогів до задоволення особливих потреб дитини в освітньому просторі, прогностичного моделювання неперервного професійного розвитку педагогів на засадах стандартизації, фахового і особистісного зростання та потенційного задоволення освітніх потреб педагога на різних рівнях його професіоналізації та науково-технологічного основ підвищення професійної компетентності педагогів в інформаційному суспільстві висуваються як засади оновленої безперервної системи післядипломної освіти. Отже, йдеться про довготривалу взаємодію педагогів з інститутами післядипломної педагогічної освіти, регіональними службами підвищення кваліфікації та на цій основі -модернізацію професійного розвитку педагогічних працівників.

Обговоривши теоретичні та прикладні проблеми професійного розвитку педагога в системі безперервної післядипломної освіти, учасники Міжнародної науково-практичної конференції вважають за доцільне рекомендувати:

У період входження освіти України у європейське та світове співтовариство здійснювати модернізацію управління післядипломною педагогічною освітою з метою створення умов для вдосконалення базових та професійних компетентностей педагогів, становлення компетнісно-спрямованого навчального процесу з підвищення кваліфікації педагогічних кадрів у єдності змістових, технологічних, особистісних, управлінських параметрів.

Вивчати позитивний європейський досвід використання стандартів у галузі неперервної професійної освіти вчителів із метою розвитку науки про безперервну педагогічну освіту в Україні та для практичного застосування в процесі реформування системи безперервної професійної педагогічної освіти і підвищення кваліфікації вчителів в Україні.

У системі безперервної післядипломної освіти використовувати «відкриту модель» освіти, яка передбачає: відкритість майбутньому; інтеграцію всіх засобів освоєння педагогом навколишнього світу; розвиток і включення у процеси створення синергетичних уявлень про цілісність та взаємозв'язки людини, природи і суспільства; звернення до світоглядних і смислових моделей; вільне користування різними інформаційними системами.

Передбачати, що модифікація науково-методичного супроводу освіти педагога впродовж життя вимагає необхідності врахування чинників, які зумовлюють і визначають сутність ефективного формування здатності практично діяти, застосовувати індивідуальні техніки у педагогічних ситуаціях, що впливає на підвищення фахової кваліфікації, стимулює до самовдосконалення, спонукає переносити акценти на взаємодію інституту післядипломної педагогічної освіти із районними (міських) методичними кабінетами (центрами), загальноосвітніми навчальними закладами та створення варіативних моделей професійного зростання педагогів.

Сприяти затвердженню стандартів післядипломної педагогічної освіти, із метою їх запровадження виробити прогностичну модель фахової компетентності педагога сучасного навчального закладу, організувати її експериментальну апробацію та впровадження, конкретизувати умови їх вдосконалення у процесі підвищення фахової кваліфікації в інститутах післядипломної освіти та під час науково-методичного супроводу практичної діяльності педагогічних працівників.

Здійснювати науково-дослідну експериментальну роботу в системі безперервного підвищення кваліфікації педагогів, активізувати створення в структурі інститутів післядипломної педагогічної освіти науково-дослідної лабораторії новатики післядипломної освіти педпрацівників, університети безперервної освіти вчителя, загальнонаціональні товариства сприяння професійному розвитку керівних та педагогічних працівників освіти на засадах андрагогіки, аксіології, акмеології та інноваційного менеджменту в освіті.

7. Сприяти досягненню педагогами вершин самоактуалізації та самовдосконалення на шляху до особистісної зрілості та професійної досконалості і застосування в системі безперервного навчання методики, стратегії та тактики творчої педагогічної діяльності із застосуванням психофізичних умов у підготовці професіоналів педагогічної діяльності, синергії різноманітних сфер життєдіяльності педагогів-професіоналів, цільового процесу комунікації в напрямку професійного зростання педагогів, створювати регіональні моделі веб-спільноти для автосугестопедичних основ збереження довготривалості акме-періоду в житті людини.

8. Проектувати та моделювати інноваційні системи підвищення кваліфікації педагогів, спрямовані на розвиток компетентності, мобільності, психолого-педагогічної готовності до роботи з дітьми з особливими потребами, розробляти інструментарій для моніторингу сформованості педагога до роботи в умовах інклюзивної школи, науково та практично обґрунтовувати шляхи творчого використання корекційно-розвивальних, соціально-педагогічних технологій, створити цільові програми з розвитку життєвих компетенцій дітей з особливими освітніми потребами і бази, банки моделей інклюзивних шкіл, технологій інклюзивної освіти.

9. Вважати доцільним спрямування наукового і методичного пошуку на визначення змістових і технологічних параметрів розвитку професійної готовності педагогів до освоєння та реалізації концептуальних засад упровадження інклюзивної освіти в Україні, забезпечення психологічного супроводу успішного підвищення кваліфікації педагогічних кадрів та підготовку їх до запровадження інклюзивного навчання, підвищення компетентності в питаннях дидактики навчання дітей з особливими освітніми потребами, організувати цільове навчання завідувачів новостворених кафедр корекційної освіти.

10. Посилити комунікації в системі післядипломної педагогічної освіти, розширювати умови для розгортання докорінного обміну досвідом інформаційного забезпечення змін в освіті та професійному навчанні педагогів.

11. Здійснювати оцінювання якості управлінської діяльності керівних кадрів в освіті, розробляти та застосовувати показники ефективності їх освіти, фахового, професійного рівня, практикувати різноманітні види, форми, методи оцінювання якісних безперервних освітніх послуг педагогічним працівникам та визначення і встановлення показників професійного розвитку педагога в системі післядипломної педагогічної освіти.

Інститутом спільно з РДГУ досліджується проблема формування вчителя як конкурентоспроможного фахівця, в процесі дослідження якої розкриваються актуальні і практичні психолого-педагогічні підходи до професійного розвитку і поведінки педагога в системі освіти регіону, ведуться розробки технологій організації пошукової діяльності. Визначення особливостей педагогічного дослідницького пошуку і основних етапів їх реалізації спрямовано на методичне забезпечення підготовки педагога-дослідника та врахування індивідуального стилю вчителя, формування його професіоналізму та конкурентноздатності на освітньому ринку.

Пошуково-дослідницька діяльність носить прогностичний характер і виконує функцію зворотного зв’язку між педагогічною діяльністю та системою їх методичної підготовки. Структурування методичної роботи та організація навчання педагогів-дослідників здійснюються на нетрадиційних підходах до засвоєння відібраних методологічних знань та методики освіти дорослих. Такими підходами стали:

‒технологічний (сукупність способів і засобів взаємодії з метою вирішення проблемних ситуацій у педагогічній практиці) ;

‒конструктивний (подача проблемних ситуацій у такій послідовності, що навмисне ставлять педагога у положення конструктора педагогічних інновацій) ;

‒дослідницький (самостійних дій у процесі розв’язання психолого-педагогічних завдань значно більше, ніж пропонують загальні рекомендації).

Означений комплекс науково-методичних підходів, у залежності від змісту методологічних знань і рівня оволодіння педагогами дослідницькими якостями, дозволив використати різні конструкти методичної роботи у міжатетаційний період у навчально-методичних кабінетах інституту, районних (міських) методкабінетах, базових, опорних та експериментальних закладах.

Тому педагогічний ефект від інноваційної діяльності має комплексну природу. Використовуючи спеціальні методи проектування професійного розвитку педагогів на засадах інноватики і припущення про їх освіту упродовж життя можна досягати вищих результатів педагогічної праці.

Отже, у результаті цілеспрямованого управління процесами інноваційної діяльності з боку інституту в освіті можна досягти синергічного ефекту як якісної готовності педагогів до інноваційної діяльності, що виникає в результаті тісної взаємодії і спільної діяльності й характеризує інноваційний поступ освіти. Наш досвід переконливо свідчить, що синергічний ефект виникає внаслідок злиття в єдину систему безпервної освіти педагогів та спільної взаємодії виділених нами умов ефективного управління інноваційною діяльністю педагогів, а інноваційна діяльність інституту в курсовий і міжатестаційний період є важливою умовою забезпечення ефективності управління професійним розвитком педагога та визначає подальші напрями педагогічних досліджень.