Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Проблемі впровадження патріотичного виховання та освіти у різних навчальних закладах світу

Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
14
Мова: 
Українська
Оцінка: 

США, показують, що приблизно три чверті американців мають почуття гордості за свою країну. Приблизно половина американських сімей прикрашає свій будинок національним прапором, 15-20% водіїв установлюють американський прапорець на машині. Дев'ять з десяти американців випробовують почуття гордості, коли звучить мелодія гімну країни (за інформацією Washington ProFile).

Певної державної програми по вихованню патріотизму в США немає, однак значну роль відіграють:
інститути цивільного суспільства. Почуття патріотизму, гордості за свою країну прищеплюється в США з раннього віку – батьками, школами, університетами, всіма осередками суспільства;
активна пропаганда державних символів через ЗМІ. Більшість американців знають і співають гімн країни на урочистих заходах. Наявність американського прапора у всіх установах і багатьох приватних будинках є для них нормою життя. Вироби з національною символікою користуються величезною популярністю серед населення країни;
з метою підтримки «патріотичного духу» нації використовується також кіноіндустрія США – Голівуд.
Приклади: бойскаути Америки нараховують близько 3, 8 млн. членів; відділення Всесвітньої асоціації дівчат-провідників і дівчат -скаутів (World Association of Girl Guides and Girl Scouts). Молодіжні організації: – Організація «Молода Америка»; Організація «Молоді американці за свободу».
Для підйому патріотизму, у тому числі й у молодіжному середовищі, найбільша в Штатах компанія-постачальник державних прапорів і флагштоків вирішила безкоштовно висилати поштою національні прапори розміром 1х1, 5 метра всім бажаючим.
 
Японія
 
У 1947 р. після поразки Японії в Другій світовій війні був прийнятий «Фундаментальний закон про освіту». У ньому ретельно уникається будь-яка згадка про патріотизм.
У 2002 р. Урядом Японії розроблений навчальний план, у якому виховання «почуття любові до своєї країни» визначається як основна мета шестирічної програми навчання в середній школі.
У 2003 р. Постановою Уряду «Про свободу слова й патріотизм у Японії» була введена система оцінки патріотизму в школах. Всім школярам, починаючи з 11 років, передбачалося виставляти оцінки «за патріотизм», а також включити їх у табель про успішність. Дане нововведення викликало гостру критику з боку громадськості оскільки «патріотизм учнів оцінити неможливо».
У 2006 р. Нижньою палатою парламенту Японії був прийнятий пакет законопроектів, ключовим елементом якого був перегляд «Фундаментального закону про освіту». B новому законі про освіту вчителям ставиться обов'язок мати самим і передавати учням молодших класів «почуття патріотизму і національного достоїнства». Прем'єр-міністр Японії Сіндзо Абе тоді заявив: «Нашою метою є переглянути цей закон так, щоб почати виховувати молодих амбіційних людей, які будуть із достоїнством будувати свою країну».
Частина політичної еліти країни, духовні діячі, а також асоціація японських учителів відреагували негативно. У їх аргументах вказувалася можливість політизації освіти, а також чергового погіршення відносин з Китаєм і Південною Кореєю. Наприклад, стверджувалося, що термінологія, вжита у законопроекті, така як «любов до країни й до батьківщини», може у багатьох викликати асоціації з націоналістичною ідеологією часів Другої світової війни.
 
Китай
 
Останнім часом збільшилася кількість патріотичних матеріалів у ЗМІ, Інтернеті, у партійних виданнях всі частіше стали з'являтися звернення до молоді патріотичної спрямованості. Помітна діяльність у цьому напрямку Комуністичної партії Китаю, Комуністичного союзу молоді Китаю (КСМК) – зокрема, КСМК є ядром Всекитайської федерації молоді (ВФМ), федерації молодіжних організацій країни.
У результаті серед молоді все більш популярною стає точка зору про те, що західна демократія суперечить китайським духовним цінностям і що для Китаю основним завданням є фізичне виживання народу, проведення економічних реформ, а не свобода вираження думок. Китайська молодь почала проявляти значну цікавість до становлення Китаю як великої держави. Також популяризація вступу в КПК молоді пояснюється тим, що членство в ній створює переваги при влаштуванні на роботу.
Також у Китаї залучення до ідей патріотизму здійснюється за допомогою відвідування безкоштовних музеїв, число яких, складає понад 1400. Ця діяльність патронується державою і проводиться за сприяння Відділу пропаганди ЦК КПК, Міністерства фінансів, Міністерства культури і Державного управління з охорони культурної спадщини КНР.
 
Німеччина
 
У Німеччині, крім військової, існує ще кілька видів служби Батьківщині, регульованих державою. Найбільш популярні такі програми, як «соціальний добровільний рік» та «екологічний добровільний рік». Дані програми припускають участь випускників шкіл у соціальних або екологічних заходах протягом року, при цьому за свою участь добровольці одержують заробітну плату. Після «соціального року» молодь також має деякі пільги при вступі до ВУЗів. Вважається, що участь у даних програмах допомагає молодим людям успішно соціалізуватися і, залучаючись до соціальних проблем суспільства, виробляти в себе почуття громадянської відповідальності й патріотизму.
Ще одним варіантом є альтернативна цивільна служба (цівільдінст), на яку у ФРН направляється більше юнаків призовного віку, ніж на військову (150 тисяч чоловік). Як правило, місцем проходження служби є соціальна сфера, охорона здоров'я або екологія. Цівільдінст триває на 2 місяці довше військової служби, тобто 12 місяців.
 
Білорусія
 
Після 1996 року, коли під час «Чорнобильського шляху» у Мінську тисячі молодих людей виступили проти політики президента А. Лукашенко, керівництво країни вирішило впритул зайнятися патріотичним вихованням молоді. Був випущений Президентський Декрет про молодь і створена молодіжна організація, яка стала опорою державної молодіжної політики в цілому, – БПСМ – Білоруський патріотичний союз молоді.
Діяльність молодіжних громадських організацій регулюється Державним комітетом у справах молоді, сукупністю законів і норм, розпоряджень, указів та інструкцій, які регламентують діяльність організації, правами, які дозволяють організації реально брати участь у діяльності держави.
 
Казахстан
 
Національний склад Казахстану різноманітний. Відповідно до результатів соціологічних досліджень Міністерства освіти і науки, з 2000 опитаних більше 15% казахів не вважають себе громадянами своєї країни, серед представників інших національностей показник досягає більше 30%.
У 2006 р. прийнята Державна програма з патріотичного вихованню на 2006-2008 рр. Вводяться церемоніальні процедури у трудових і навчальних організаціях, які виховують повагу до державних символів.
У шкільній програмі присутній навчальний предмет «Граждановедение». Військово-патріотичне виховання проводиться через розвиток військово-прикладних видів спорту, тематичні зустрічі у військових частинах і з ветеранами війни, екскурсії по музеях бойової слави.
Ведеться робота з посилення патріотичної і гуманістичної спрямованості засобів масової інформації при висвітленні подій і явищ громадського життя. Мінімум 30 відсотків ефіру центральних і регіональних ЗМІ присвячується патріотичній тематиці.
У патріотичному вихованні задіюється і «конфесіональний ресурс». Так, планується залучити традиційні для республіки конфесії до формування в громадян потреби служіння Батьківщині та її захисту як вищого духовного обов’язку.
Державною програмою з патріотичного виховання передбачається також вироблення єдиного алгоритму проведення державних свят. Для підвищення соціальної ефективності заходів пропонується вдосконалити типові сценарії проведення державних свят: Дня Республіки, Дня незалежності, Дня Конституції, Дня єдності народів Казахстану та інших.
Наприклад, для з патріотичного виховання молоді у Євразійському університету ім. Лева Гумільова розроблена власна Концепція патріотичного виховання студентів. Студенти вузу беруть участь у всіх суспільно-політичних і культурно-масових заходах міста й задіяні у всіх молодіжних організаціях.
Щорічно для формування євразійського духу і атмосфери університетського патріотизму проводяться екскурсії в музей писемності, до пам'ятника Культегіну, у музей-кабінет ім. Л. Н. Гумільова, де провідні професори вузу читають лекції на теми наукової спадщини цього вченого.
Діє експозиція, присвячена життя і діяльності президента Казахстану. Викладачі та студенти кафедри журналістики регулярно демонструють фільми, присвячені досягненням країни, столиці, університету, що також формує патріотичну свідомість учнів.
В університеті працює пошуковий загін «Меморіальна зона». Існує Рада ветеранів ВУЗу. На базі військової кафедри активно працює військово-патріотичний клуб «Татчли», який виховує майбутніх офіцерів у дусі любові до Батьківщини. Створено загальуніверситетський штаб студентських будівельних загонів.
 
Грузія
 
У Грузії патріотичне виховання молоді відбувається, в основному, в контексті військово-патріотичного. Активізувався даний процес після того, як Президент Грузії, М. Саакашвілі, поставив за мету збільшити кількість військовослужбовців запасу. З метою підготовки резервістів була запущена програма «Патріот», яка передбачає двотижневі збори підлітків і молоді у воєнно-польових таборах з проведенням на них занять з фізичної підготовки, початкового вишколу, національно-патріотичного виховання. У 7 воєнно-польових таборах пройшли підготовку близько 30000 молодих людей. Фахівці відзначають, що програма має явно мілітаристський ухил і в основі її ідеології лежить орієнтація на Захід.
Узбекистан
На рівні держзамовлення поштовхом для розвитку патріотичного виховання стала Директива Д-18, прийнята Міністерством Оборони республіки, яка припускає створення нових і реанімацію раніше існуючих військово-патріотичних клубів при в середніх школах, ліцеях, сільській місцевості й у ВУЗах. Також почали функціонувати військово-спортивні оздоровчі табори. Відповідно до статистики, у період з 2005 по 2010 роки було створено більше 100 військово-патріотичних клубів, у яких щорічно проходили допризовну підготовку більше 2500 чоловік.
Найчастіше патріотичне виховання здійснюється волонтерськими групами добровольців. Яскравим прикладом стала діяльність «Об'єднання воїнів-ветеранів інтернаціоналістів Узбекистану», які за допомогою власної ініціативи створили кадетські корпуси і військово-спортивні класи в школах з поглибленим вивчанням військового справи. Ініціатива підтримана Урядом Узбекистану, курирується державою в особі Міноборони, Комітету з охороні державних кордонів, Службою національної безпеки й Прокуратурою Узбекистану.
В Україні чільне місце посідає проблема патріотичного виховання та освіти. Група українських науковців та педагогів розробила у межах широкомасштабного Проекту «Освіта для демократії в Україні», що є частиною Трансатлантичної програми підтримки патріотичного суспільства за сприянням урядів США та Європейського Союзу, Концепцію патріотичної освіти в школах України. Головною метою цього проекту стало впровадження у середніх навчальних закладах України освіти для демократії.
На прикладі деяких країн Європи і світу в цілому можна простежити ситуацію щодо патріотичного виховання молоді та використати світовий досвід в освітньому процесі України, а саме: запровадити спеціально організовані навчальні курси; реорганізувати зміст навчальних дисциплін як гуманітарного, так і негуманітарного циклу; провести серед старшокласників спеціально організовані тренінги, сформувати навики партнерських стосунків і сприяти взаємодії у дусі громадянського суспільства.
 
Список використаних джерел:
 
Вульфсон Б. Стратегия развития образования на Западе на пороге XXI века. – М., 1999.
Герасимчук В. Історія та рідна мова в патріотичному вихованні студентської молоді України і Польщі // Шлях освіти. 1997. № 1. С. 27-28.
Гуїн С. Філіп. Філософія у вихованні дітей як громадян світу // Рідна школа. – 2001. – №4. – С. 55-57.
Єгоров Г. Громадянознавство у школі Франції // Історія в школах України. 1997. – № 4. – С. 54-55.
Єгоров Г. До питання змісту патріотичної освіти в зарубіжній школі // Історія в школі. – 1999. – № 10. – С. 17-19.
Корсак К. В. Світова вища освіта. Порівняння і визнання закордонних кваліфікацій і дипломів: Монографія. – К., 1997.
Овчарук О. Сучасні аспекти розвитку процесу демократизації освіти в європейських країнах // Відродження. 2000. № 1. С. 36-37.
Ослер О. Освіта для розвитку. Переосмислення концепції громадянства у багатогранному суспільстві // Відродження. – 1998. – № 3. – С. 23-30.
Смирнова Е. Швейцария: направления педагогического поиска // Педагогика. – 2001. – № 4. – С. 93-98.
Фото Капча