Проблеми музичного виховання школярів у діяльності західноукраїнських композиторів (друга половина ХІХ – початок ХХ сторіччя)

Дослідження проводилося протягом 1995-1998рр. у два етапи. 

На першому етапі – (1995-1996рр.) – теоретично осмислювалась проблема‚ визначались предмет‚ об’єкт дослідження‚ його мета і завдання; розроблялась програма і методика дослідницької роботи; вивчалась історична‚ філософська‚ психолого-педагогічна і музикознавча література з обраної проблеми. 

 На другому етапі – (1997-1998рр.) – вивчались та аналізувались виявлені документи і матеріали‚ узагальнювались результати дослідження‚ які публікувалися у вигляді наукових статей та доповідей на науково-практичних конференціях; лекційних виступах; вивчались можливості й шляхи впровадження окремих аспектів педагогічної спадщини композиторів у педагогічну теорію і практику музичного виховання; формувалися висновки та рекомендації. 

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають в тому, що на основі проведеного аналізу різних джерел: 

- розкрита цілісна картина становлення і розвитку музичної освіти та виховання в Західній Україні (1772-1903) ; 

- визначено внесок західноукраїнських композиторів у педагогічну теорію і практику музичного виховання й навчання школярів; 

- виявлено музично-педагогічні підручники‚ які можна використовувати в удосконаленні національної системи музичного виховання; 

- вперше впроваджено в науковий обіг нові документи, історичні факти, зокрема, про педагогічну діяльність М. Вербицького, І. Лаврівського, С. Воробкевича, П. Бажанського, А. Вахнянина, І. Біликовського, В. Матюка, І. Кипріяна, М. Копка, Й. Кишакевича, О. Нижанківського, Д. Січинського та ін. 

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому‚ що матеріали‚ висновки, положення дисертації збагачують теорію і практику національного музичного виховання, сприятимуть збереженню і передачі досвіду минулих поколінь; вони можуть бути використані при читанні лекцій з методики музичного виховання, історії української музики і педагогiки на музично-педагогічних факультетах вищих закладів освіти, курсах підвищення кваліфікації, а також при підготовці підручників, збірників та іншої навчально-методичної літератури з музичного навчання і виховання молоді. 

Особистий внесок здобувача полягає в комплексному дослідженні педагогічної діяльності західноукраїнських композиторів у другій половині ХІХ – початку ХХ сторіччя, зокрема аналізі праць, які не були раніше предметом дослідження; визначенні їх ролі в розвитку музичної освіти і виховання в Західній Україні; обгрунтуванні шляхів творчого використання музично-педагогічних ідей композиторів у процесі відродження національної системи освіти на сучасному етапі. 

 Вірогідність результатів дослідження забезпечується використанням широкої джерельної бази, зокрема, архівних матеріалів та спеціальної літератури з проблеми дослідження, їх об’єктивним аналізом, застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів, адекватних меті‚ предмету і завданням роботи. 

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження апробувались через публікації, виголошення доповідей на Всеукраїнських конференціях (Івано-Франківськ, 1997р. ; Херсон, 1997р. ; Ужгород, 1997р. ; Тернопіль, 1998р.), а також у виступах із науковими повідомленнями на засіданні кафедри теорії, історії музики та гри на музичних інструментах Дрогобицького державного педагогічного інституту ім. І. Франка. 

Публікації. Основні положення і результати дисертації відображені у семи самостійних публікаціях. 

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (263 найменування) та трьох додатків. Повний обсяг дисертації становить 177с., додатки 5с. Робота містить три таблиці.

 

 

У вступі обгрунтовані актуальність і доцільність обраної теми‚ ступінь її наукової розробки‚ визначені об’єкт‚ предмет‚ мета‚ завдання і методи дослідження‚ розкриті наукова новизна і практичне значення роботи‚ наведені дані про апробацію результатів дослідження‚ тобто дана загальна характеристика дисертації. 

У першому розділі – «Теоретичний аналіз становлення і розвитку музичного виховання в Західній Україні (1772 – 1903) « – встановлено‚ що основною причиною‚ яка мала вирішальний вплив на формування музичного виховання школярів у Західній Україні‚ був процес національно-культурного відродження на західноукраїнських землях‚ внаслідок якого уже у 1828 році в Перемишлі була заснована перша українська музична школа. 

У розділі розкрито стан музичного навчання й виховання до заснування музичного закладу в Перемишлі. Відзначено‚ що воно обмежувалося виключно релігійно-культовими потребами. Такий стан справ остаточно зумовив необхідність у негайному створенні музичного закладу‚ в якому українська молодь могла б єднатися‚ вчитися‚ виховуватися та вдосконалюватися на кращих національних та європейських традиціях. Таким закладом і стала українська школа в Перемишлі‚ яка перетворилася у своєрідний національний центр‚ де створилися необхідні передумови для початку організованої педагогічної праці і подальшого розвитку музичного виховання в Західній Україні. Основна заслуга в цьому належала І. Снігурському‚ Й. Левицькому‚ а також першим вчителям закладу А. Нанке‚ В. Серсавію. Вихованці школи‚ після її закінчення розповсюджували музичну освіту і культуру в шкільництві і серед населення Західної України. 

Особливо важливе те‚ що в школі здобували музичну освіту перші західноукраїнські композитори‚ які свій талант і енергію віддавали справі національного відродження‚ а також розвиткові музичного виховання в західноукраїнському регіоні. 

Розкрито стан музичного навчання й виховання і в інших закладах Західної України. Незважаючи на несприятливу ситуацію‚ яка склалася в цій галузі – постійна практика жорстоких утисків і зловживань‚ відверте нехтування здобутками української музики‚ – визначні діячі першої половини ХІХ сторіччя‚ серед яких з’являються і композитори‚ домагаються помітних успіхів у питаннях мистецького навчання та виховання. Детально аналізується педагогічна діяльність М. Вербицького‚ відзначено також заслуги І. Сінкевича‚ який був палким патріотом і борцем за розвиток національної музичної освіти. Наслідком такої боротьби стало запровадження в 1838 році