Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Процес запам'ятовування текстового матеріалу дошкільників

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
34
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Вступ
 
Пам'ять - най довговічніша з наших здібностей. У старості ми пам'ятаємо події дитинства вісімдесятирічною, а то і більшій давності. Випадково упущене слово, може воскресити для нас, здавалося, давно забуті риси обличчя, ім'я, морський або гірський пейзаж.
Пам'ять визначає нашу індивідуальність і заставляє діяти тим або іншим способом більшою мірою, чим будь-яка інша окремо взята особливість нашої особи. Все наше життя є не що інше, як дорога з пережитого минулого в невідоме майбутнє. Саме пам'ять рятує минуле від забуття, не дає йому стати таким же незбагненним, як майбутнє. Іншими словами, пам'ять додає спрямованість ходу часу. Для кожного з нас пам'ять унікальна. Пам'ять дозволяє нам усвідомлювати і власну індивідуальність, і особу інших людей. Позбувшись пам'яті, людина втрачає власне "я", перестає існувати.
У потоці сучасного життя на кожну людину обрушується лавина інформації, і нам доводиться щось запам'ятовувати, а щось "відкидати". Але інформації стає все більше і більше, що служить причиною виникнення гострих проблем (наприклад, перевантаження учнів). Якщо доросла людина випробовує скрути в запам'ятовуванні великого об'єму інформації, то дошкільникові, в якого пам'ять знаходиться на черговій стадії розвитку, запам'ятати об'ємну за змістом інформацію ще складніше.
Спочатку у дитини переважає образна пам'ять, значення якої зменшується з віком. Проте, результат запам'ятовування зазвичай вище при опорі на наочний матеріал, так що широке використання наочних засобів навчання є закономірним і ефективним.
Актуальність даної теми обумовлена тим, що у дітей з розвитком пам'яті збільшується продуктивність запам'ятовування при опорі на слова. Висока продуктивність запам'ятовування спостерігається в тих випадках, коли воно включається в діяльність, що вимагає інтелектуальної активності. Тому краще запам'ятовується те, що пов'язане з самостійними пошуками рішення, подоланням скрути - наприклад, в проблемному навчанні. Менш успішно діти запам'ятовують матеріал, даний їм в готовому вигляді.
Об'єктом даного дослідження є процес запам'ятовування текстового матеріалу дошкільників, а предметом - точність запам'ятовування текстового матеріалу дошкільниками.
 
Розділ 1. Загальне поняття пам'яті
 
1.1 Історія вивчення пам'яті
 
Пам'ять - процеси організації і збереження минулого досвіду, що роблять можливим його повторне використання в діяльності або повернення в сферу свідомості. Пам'ять пов'язує минуле суб'єкта з його сьогоденням і майбутнім і є найважливішою пізнавальною функцією, лежачою в основі розвитку і навчання.
Почало експериментальному вивченню пам'яті поклали в кінці минулого століття роботи німецького психолога Р. Еббінгауза, який в дослідах на собі намітив кількісні закони заучування, утримання і відтворення послідовностей, що складалися з безглуздих складів. Цей підхід був продовжений потім в бихевіористичних дослідженнях "вербального навчання". Майже одночасно почалося вивчення пам'яті на складний осмислений матеріал. На початку 20 століття французький філософ А. Бергсон протиставив "пам'яті звичці", яка формується в результаті механічного повторення, "пам'ять духу", що фіксує осмислені одиничні події біографії суб'єкта. У психоаналізі зроблена спроба пояснення явищ того, що забуває "витісненням" неприємних, травмуючих вражень з сфери свідомості.
Англійський психолог Ф. Бартлетт показав складний процес пригадування розповідей і залежність його від культурних норм, що існували в даному середовищі.
Разом із запам'ятовуванням довільним вивчалися також процеси мимовільного запам'ятовування. Так, П.І. Зінченко і А.А. Смирнов досліджували залежність успішності процесів запам'ятовування від їх місця в структурі діяльності. Різні види пам'яті - моторна, емоційна, образна, словесно-логічна - інколи описуються як етапи такого розвитку.
Аналіз порушень пам'яті і сприйняття в клініці локальних уражень мозку (А.Р. Лурія, Х.Л. Тойбер, Р. Сперрі) дозволив встановити факт переважного зв'язку процесів в лівій півкулі головного мозку із словесно-логічними способами запам'ятовування, а в правій півкулі - з наочно-образними.
В основі пам'яті лежить властивість нервової тканини змінюватися під впливом дії подразників, зберігати в собі сліди нервового збудження. Під слідами в даному випадку розуміють певні електрохімічні і біохімічні зміни в нейронах. Ці сліди можуть за певних умов пожвавлюватися, тобто в них виникає процес збудження за відсутності подразника, що викликав вказані зміни.
Механізми пам'яті можна розглядати на різному рівні, з різних точок зору. Якщо виходити з психологічного поняття асоціації, то фізіологічний механізм їх освіти - тимчасові нервові зв'язки. Рух нервових процесів в корі залишає слід, зміни в нейронах наводять до того, що полегшується поширення нервових процесів саме в цьому напрямі. Таким чином, освіта і збереження тимчасових зв'язків, їх згасання і пожвавлення є фізіологічною основою асоціацій. Про це і говорив І.П. Павлов: Тимчасовий нервовий зв'язок є фізіологічним явищем на тваринному світі і в нас самих. А в той же час воно ж і психічне - те, що психологи називають асоціацією, чи буде це утворення з'єднань зі всіляких дій, вражень або з букв, слів і думок. В даний час немає єдиної теорії механізмів пам'яті.
 
1.2 Процеси пам'яті
 
При виділенні процесів пам'яті розглядають різні функції, що виконуються пам'яттю в житті і діяльності. До процесів пам'яті відносять запам'ятовування, відтворення, а також збереження і забуває матеріалу. У вказаних процесах особливо яскраво виявляється зв'язок актів особливих самостійних дій.
Хоча при зіставленні процесів пам'яті впадає в очі протилежна їх функціональна спрямованість, ці процеси необхідно розглядати в єдності. Вся пам'ять є багатоскладовим, але єдиним і
Фото Капча