Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Процес запровадження християнства на Русі

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
41
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
Вступ
1. Історичний нарис
2. Причини запровадження релігійних реформ
3. Процес християнізації Русі. Боротьба з язичництвом
4. Політичні, економічні та культурні наслідки запровадження християнства
Висновки
 
Вступ
 
Історія людства і оточуюче нас життя наводять велику кількість прикладів впливу релігії на людину, а, отже, і на цілі народи. І так само, як кожна країна має свій неповторний колорит, національні звичаї та традиції, так і релігія цієї країни є унікальною та своєрідною. Часто появу релігії пов'язують з божественним, надприродним джерелом. Згідно іншим теоріям релігія – це явище суто соціальне та психологічне. Вона виникає лише на певних ступенях розвитку людської свідомості чи суспільства. І з розвитком цієї свідомості виникають питання, які не є новими, але не припиняють турбувати людей: « Хто ми? Звідки ми? Куди йдемо?» Люди протягом тисячі років намагались відповісти на ці питання. Це бажання виникло і у нас.
Релігія є частиною світогляду людини, людина – частина суспільства, котре власне є носієм і творцем історії. Релігія, яку сповідує більшість населення, впливає і на зовнішню політику, і на менталітет, і взагалі на хід історії.
Події 988 року по наші дні керують історією, бо хто знає, як би вона склалась, якби наші предки стали мусульманами чи залишились язичниками. Це лише припущення, та наслідки за певних умов мали б стати реальністю. У цій реальності існували б зовсім інші люди, можливо не українці, і зовсім інша держава, можливо не Україна. Кожна людина, кожна подія є часткою історичного процесу, і, прослідкувавши зв'язок між подіями і історичними особистостями, між минулим і теперішнім, ми зможемо оцінити, що сприяло культурному розвитку нашого народу, і що ми в цьому процесі загубили.
 
1. Історичний нарис
 
Для того щоб досліджувати впровадження християнства на Русі, необхідно мати уявлення про державотворчі процеси в Київській Русі. Це пов'язано з тим, що розповсюдження християнства та становлення давньоруської державності це два боки процесу становлення Київської Русі, як середньовічної держави. Для цього пропонується прослідити динаміку розвитку державності на території слов'янських племен.
У І тис. н. е. на історичній арені раннього середньовіччя з'являються слов'яни. Існує декілька теорій походження та розселення слов'янських племен. Одна з них представлена Нестором літописцем у ПМЛ (Повісті Минулих Літ) : « Сіли слов'яни на Дунаї, де тепер земля Угорська і Болгарська. «[ПМЛ-с. 6] За іншою, ареал розселення слов'ян знаходиться в межиріччі річок Вісла та Одер. Так чи інакше, а в II половині І тисячоліття загальнослов'янська спільнота розпадається на три етнічні гілки: східну, західну та південну. ПМЛ так змальовує цей процес: «…ті слов'яни, які прийшли та осіли по Дніпру, називалися полянами, а інші древлянами, бо оселились в лісах, а ще інші між Прип'яттю і Двіною і називались дреговичами, а інші сіли на Двіні і називались полочанами від назви річки Полота…Слов'яни, які осіли біля озера Ільмень, прозвались своїм ім'ям…А інші осіли на Десні і по Сулі і називались сіверянами…» [ ПМЛ-с. 7 ]
Питання походження Київської Русі завжди цікавило дослідників слов'янського середньовіччя. Саме тому події 862 року, що описуються в ПМЛ, отримали неоднозначну трактову [ПМЛ-с. 20-21]. Згідно з «норманською теорією» до 862 року слов'янські племена не мали своєї держави, тому для об'єднання слов'янських племен та створення політичного центру було запрошено з Скандинавії Рюрика Ютландського. Прибічники цієї теорії наголошували на тому, що саме завдяки норманам та варягам Київська Русь набула рис ранньосередньовічної держави. Опоненти норманської теорії зауважують на тому, що археологічні та лінгвістичні джерела спростовують пріоритетне значення «норманського фактору», наголошуючи на тому, що до «призвання « варягів на території слов'янських племен існували протидержавні утворення.
У своїй роботі ми, спираючись на матеріали попередніх досліджень, дотримуємося думки, що нормани були одним з формуючих, але не головних факторів формування державності слов'ян. Таким чином, слід зауважити, що у 862 році за ПМЛ на прохання новгородських купців прибуває разом з дружиною варязький конунг Рюрик [ПМЛ-с. 20-21].
Слід зауважити, що в той час слов'яни мали два найбільших града, які одночасно були й політичними центрами племінних об'єднань. Цими містами були Новгород та Київ. За легендою Київ було засновано трьома братами (Києм, Щеком, Хоривом) та їх сестрою Либідь та названо на честь засновника династії. Київ був центром південно – слов'янського племінного об'єднання. Через Київ проходив торговельний шлях «із варяг у греки». Місто Новгород знаходилося на півночі Давньої Русі, та було одним з транзитних портів, тому характеризувалося на кінець ІХ століття міцною економічною владою великого прошарку купців.
Історики вважають, що саме за часів Аскольда та Діра в Східній Європі виникло Київське князівство. Це була перша держава східних слов'ян. Вона була невеликою, охоплювало переважно Середнє Подніпров'я. Однак вона мала значний економічний і воєнний потенціал, про це свідчить зовнішня політика Аскольда, він дбав про об'єднання східно – слов'янських земель навколо Києва. Літопис розповідає що у 866 році Аскольд і Дір пішли на кораблях на Грецію
Патріарх Фокій у своїм окружнім листі пише: «Тепер ці руси перемінили еллінську й нечестиву науку
Фото Капча