Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Процеси отримання соціологічної інформації та соціологічного прогнозу

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
9
Мова: 
Українська
Оцінка: 

завжди інформація, яка міститься, наприклад, в документах адміністрації, рішеннях інших громадських об'єднань та ін. є достовірною і об'єктивною. Очевидно, що лише в сукупності та соціальна інформація, яка є традиційною в кожному трудовому колективі, і інформація, одержана з допомогою соціологічних досліджень, допоможуть знайти найоптимальніші шляхи і методи соціального управління.

В сучасних умовах існує три типи соціологічних досліджень. Розвідкові дослідження проводяться в тому випадку, якщо про об'єкт є лише туманне уявлення і соціолог поки що неспроможний висунути будь-яких гіпотез. Розвідкове дослідження передбачає основні стадії:
а) складаються по можливості повні бібліографії, потім вивчаються джерела та література;
б) проводяться бесіди з компетентними особами, а саме спеціалістами, які працюють над аналогічними проблемами, і практиками, які зайняті в сфері виробництва та ін.
Бесіди з спеціалістами переслідують певну мету. Треба переконатися, що складена бібліографія охоплює всі питання і сторони проблеми, що не упущено щось важливе. Бесіди з практиками також мають певну мету: пошук додаткової інформації. Допустимо, збираємося вивчати соціальні проблеми організації контролю. Перша людина, з якою слід поговорити – представник громадського контролю. І перше питання: хто з працівників громадського контролю міг поділитися практичним досвідом організації і здійснення контролю, системи прийняття рішення, методами і способами контролю та ін. Розвідкове дослідження завершується чітким формулюванням, викладом проблеми, визначенням мети і завдань, їх вивченням і формулюванням основних гіпотез.
 
2. Описовий процес
 
Описовий процес дослідження передбачає систематичний якісно-кількісний опис об'єкту. Наприклад, керівник в принципі знає, які особливості здійснення дисциплінарної практики, але його цікавлять причини порушень дисципліни в якомусь конкретному колективі, склад порушників, можливості виникнення страйку тощо. Збирання інформації здійснюється на основі або монографічного, або вибіркового дослідження. Опис, як і будь-який інший тип дослідження, не може бути чисто факторним, без методологічних передумов. Величезну роль відіграє обгрунтованість групування емпіричного матеріалу.
Нерідко до описових досліджень висуваються претензії у зв'язку з тим, що вони не розкривають причинно-наслідкових зв'язків або дають тривіальні результати. Описове дослідження допомагає впорядкуванню відомих фактів, встановленню відносин між ними – іноді навіть кількісно. Описові дослідження мають наукову цінність, якщо вони забезпечують досить повне і чітке описування соціального об'єкту незалежно від того, що результати дослідження не відповідають на питання про причинно-наслідкові зв'язки об'єкту. Таке дослідження завершується класифікацією емпіричних даних, які стосуються структури об'єкта.
 
Експериментальний процес
 
Найважливішою умовою реалізації процесу експериментального дослідження є досить високий рівень знань в межах проблеми, яка вивчається і вирішується, і дозволяє проаналізувати причинно-наслідкові залежності розвитку тих чи інших соціальних процесів, сприяє формуванню стратегії. Мета дослідження – встановлення функціональних зв'язків в соціальних об'єктах і процесах, а при реалізації практичного соціального експерименту – пошук управлінських рішень.
У реальній практиці соціологічних досліджень рідко буває так, щоб один з трьох варіантів існував і діяв в чистому вигляді. Іноді в одному дослідженні поєднуються всі три. Структурно процес будь-якого соціологічного дослідження ділиться на етапи:
а) розробку програм досліджень;
б) збирання емпіричного матеріалу;
в) опрацювання матеріалів дослідження (статистичні і математичні) ;
г) аналіз результатів дослідження і розробка рекомендацій.
Соціологічні теорії дають наукові відповіді на витікаючі актуальні проблеми сучасності. Емпіричні соціологічні дослідження, які розвиваються у тісному зв'язку з соціологічними теоріями, беруть активну участь у науковому пізнанні закономірностей розвитку, забезпечують приріст нових емпірично обгрунтованих знань про справжні шляхи виявлення нових фактів і тенденцій змін окремих сфер життя суспільства. Таку роль відіграють багаточисельні галузеві соціології, які узагальнюють величезну масу інформації про конкретні соціальні явища, події і процеси суспільного життя.
Емпіричні соціологічні процеси виконують і пізнавальні функції. По-перше, інформаційну, яка дозволяє одержати первинні дані про індивідів і спільності, їх потреби, інтереси, орієнтації, мотиви, факти реальної і вербальної поведінки, суспільну і громадську думку та ін. ; по-друге, в конкретних ситуаціях емпіричні дослідження створюють інформаційну базу для пізнання соціальної дійсності.
 
3. Процеси отримання соціологічної інформації та соціологічного прогнозу
 
Процеси отримання соціологічної інформації мають наступні властивості: по-перше, всебічно і глибоко характеризують і аналізують соціальний процес, досягаючи максимальної адекватності пізнання завдяки репрезентованості, стійкості і достовірності; забезпечують порівняно точні і конкретні відомості при досягненні об'єктивних і суб'єктивних параметрів пізнання. По-друге, теоретичну, яка дозволяє виявити нові закономірності і тенденції і тим самим істотно збагатити соціологічну теорію. Особливо це стосується повторних емпіричних досліджень, які здійснюються за аналогічнми методиками.
Особливість процесу соціологічного прогнозу полягає в його цілісності, яка дає можливість визначити тенденції розвитку суспільства. Прикладна соціологія, пов'язуючи теорію з дійсністю, безпосередньо обгрунтовує практичні рекомендації для складання планів соціального розвитку та ін. Велике практичне значення мають дослідження комплексних соціальних проблем, які дають можливість створити цілісну картину майбутнього розвитку основних сфер життя суспільства, передбачити можливі негативні наслідки, накреслити шляхи і засоби оптимального управління соціальними процесами.
Процес формування соціологічного прогнозу вимагає з'ясування стійких тенденцій розвитку явищ і передбачає повторні дослідження. У процесі соціального прогнозуванні важливу роль відіграють соціологічні теорії розвитку різних сфер суспільства, їх створення дозволяє сконцентрувати велику масу інформації стосовно широкого кола соціальних явищ і розкрити закономірності їх розвитку. Соціологічні теорії служать надійною базою обгрунтування прогнозних моделей, які стосуються окремих соціальних процесів і явищ.
Відповідно специфіки процесів соціологічних досліджень практичні рекомендації, які висуваються соціологами, стосуються двох груп соціальних факторів: об'єктивних і суб'єктивних. Об'єктивні фактори: умови, ритм, а також конкретні: умови праці, побуту і реальна поведінка суб'єкта в цих умовах. Вивчаючи їх вплив на систему соціальних відносин, соціолог опирається на конкретну інформацію, отриману у процесі дослідження, і визначає тенденції їх подальшого розвитку. Досліджуючи взаємозв'язок суб'єктивних явищ (мотиви, мета, наміри, установки, інтереси, ціннісні орієнтації, суспільна, громадська думка тощо) з нормами і цінностями соціальних спільностей, груп, соціолог встановлює ступінь відхилення і розробляє засоби вдосконалення міжособових та міжспільнісних відносин.
 
Список використаних джерел:
 
Гречихин В. Г. Лекции по методике и технике социологического исследования. – М. : Верстка, 1998.
Здравомыслов А. Г. Методология и процедура социологических исследований. – М. : Социология, 1999.
Как провести социологическое исследование? / под ред. М. К. Горшкова и Ф. Э. Шереги. – М. : Велиос, 1990.
Рабочая книга социолога. 2-е изд. / под. ред. Шапкина А. А. – М. : Социология, 1993.
Ядов В. А. Социологические исследования: методология, программа, методы. – М. : Знание, 1987.
Фото Капча