Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Продуктивність і якість зерна сорізу під впливом мінеральних добрив на півдні України

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
25
Мова: 
Українська
Оцінка: 

загальний вміст хлорофілу в листях (табл. 1).

Таблиця 1
Вміст хлорофілу в листі рослин, мг/г сирої речовини (середнє 1994-1996 рр.)

Так, при внесені N30Р30К30 та N60Р30К30 під оранку кількість його в порівнянні з контролем збільшилась у фазу кущіння відповідно на 18, 8 та 34, 2%.
Важливою характеристикою фотосинтетичної діяльності рослин є показник фотосинтетичного потенціалу, який за нашими даними набуває максимального значення у сорізу при внесені під зяб N60Р60К30 та при застосуванні АФБ на фоні N30Р60К30 і складає відповідно 1, 30 та 1, 29 млн. м2 днів/га, що на 22, 6 та 21, 7% перевищує контроль.
Величина чистої продуктивності фотосинтезу практично не змінювалась при внесені мінеральних добрив і лише на початку розвитку рослин відмічено тенденцію до її збільшення в удобрених варіантах. Все це свідчить про екстенсивний характер продуційного процесу у рослин з більш високим рівнем мінерального живлення, продуктивність яких зростає в основному за рахунок збільшення загальної фотосинтезуючої поверхні листя.
Вплив мінеральних добрив на вміст азоту, фосфору і калію в рослинах.
Проведені нами біохімічні аналізи свідчать, що вміст азоту в рослинній масі закономірно збільшується при підвищені його кількості в складі повного мінерального добрива. Так, якщо у неудобрених рослин у фазу кущіння вміст азоту становив 2, 23%, то при внесені N30 та N90 кількість його збільшилась на 11, 2 та 17, 9 відносних відсотків відповідно. Застосування АФБ на фоні N30Р30К30 дещо підвищувало концентрацію елемента в сухій масі в порівнянні з варіантами де вносили лише одні мінеральні добрива в такій же кількості.
Вміст фосфору в рослинах неудобреного варіанту складав 0, 72%. Внесення 30 та 60 кг/га Р2О5 збільшувало його кількість на 13, 9-20, 8%. Значно підвищувало концентрацію фосфору в рослинах на початку розвитку локальне внесення суперфосфату.
Вміст калію в листостебловій масі практично не залежав від доз, строків та способів внесення мінеральних добрив.
У всі роки досліджень максимальна кількість NРК у надземній масі сорізу була на початку його вегетації.
Розрахунок господарського виносу елементів мінерального живлення показав, що його величина перебуває в прямій залежності від загального врожаю сухої біомаси і визначається процентним вмістом NРК в рослинах. Винос азоту і зольних елементів був найбільший в варіанті з застосуванням N60Р60К30 під оранку. На цьому фоні рослини виносили із грунту 112, 6 кг азоту, 56, 2 кг фосфору та 158, 2 кг калію, що на 46, 0, 64, 8 та 22, 5% більше ніж в неудобреному варіанті.
Коренева система та водоспоживання сорізу.
Встановлено, що розвиток кореневої системи сорізу залежав від доз мінеральних добрив (табл. 2).
Найбільш інтенсивне накопичення маси коріння у сорізу у всі роки досліджень спостерігали у першій половині вегетації. Так, в 0-50 см шарі грунту неудобреного варіанту до фази кущіння у рослин формувалось 16, 9 ц/га маси коренів або 61, 1% від максимальної кількості. До фази виходу в трубку, викидання волоті та повної стиглості зерна вона збільшувалась відповідно на 26, 1, 6, 9 та 5, 8% і у фазу повної стиглості зерна маса коренів в неудобреному варіанті складала 27, 6 ц/га.

Таблиця 2.
Маса повітряно-сухих коренів у сорізу, ц/га
(середнє за 1994-1996 рр.)

Добрива значно збільшували загальну вагу коріння. В 0-50 см шарі грунту в фазу повної стиглості зерна при внесені N30Р30К30 під оранку вона перевищувала контроль на 15, 9%. Найбільша коренева система формувалась на фоні N60Р60К30 – в період дозрівання зерна досягла 34, 4 ц/га, що на 24, 6% більше від контролю.
Локальне внесення 30 кг Р2О5 на фоні N30К30 суттєво збільшувало масу коріння, але не мало переваги над внесенням добрив врозкид під оранку.
Встановлено також, що незалежно від доз, строків та способів внесення добрив основна маса коренів у сорізу (71, 9-74, 7 %) знаходиться в орному шарі грунту.
Проведені нами дослідження показали, що ефективність використання води рослинами цієї культури залежала від застосування добрив (табл. 3) та погодних умов в період вегетації. У роки досліджень запаси продуктивної вологи в метровому шарі грунту значно різнились між собою. На час появи сходів сорізу вони складали відповідно

Таблиця 3
Водоспоживання рослин сорізу

61, 0, 126, 6 та 94, 0 мм або 48, 4, 105, 5 та 78, 3 % від середньо багаторічних значень. В кінцевому результаті це вплинуло на сумарне водоспоживання і особливо коефіцієнт водоспоживання культури. Внесення повного мінерального добрива зменшувало коефіцієнт водоспоживання в порівнянні з контролем на 14, 7-20, 4%.
Продуктивність та якість зерна сорізу
Врожай сорізу. Проведені дослідження показали, що застосування мінеральних добрив позитивно вплинуло на рівень врожаю. Несприятливі погодні умови 1994 року значно знизили потенційну продуктивність сорізу, але ефективність добрив, при цьому, зберігалась (табл. 4).
В середньому за три роки максимальну врожайність (33, 0-34, 0 ц/га) соріз забезпечив на фоні N30Р60К30+ АФБ та N60Р60К30. До того ж, інокуляція насіння АФБ за нашими даними дає можливість значно скоротити дозу азотних добрив при вирощуванні культури. В варіантах N30Р30К30 + АФБ та N30Р60К30 + АФБ отримана максимальна окупність мінеральних добрив. Вона становить відповідно 5, 7 і 5, 4 кг зерна на 1 кг д. р. добрив.
Локальне внесення фосфору та повної дози

Фото Капча