Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Проект одноповерхової виробничої будівлі

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
38
Мова: 
Українська
Оцінка: 

стояка розкріплюємо обв'язочним брусом.

 
4.3 Розрахунок опорного вузла колони
 
Анкерні болти розраховуємо на максимальне розтягуюче зусилля при дії постійних навантажень з коефіцієнтом  =0, 9 та вітрового тиску. Тоді:
а) поздовжня сила
 
б) згинаючий момент
 
Приймаємо опорну плиту бази колони розміром 30х60 см. Знайдемо напруження на поверхні фундаменту за формулою
 
Відносний ексцентриситет
 
отже, необхідно проводити
розрахунок анкерних болтів.
Для фундаменту приймаємо бетон класу В10, для якого Rb = 6 МПа.
 
Зусилля в анкерних болтах  
де  
 
Площа поперечного перерізу болта  ,
 
де Rbt = 18 кН/см – розрахунковий опір анкерних болтів.
За табл. 6. 4. 23 [3] приймаєм діаметр болта d = 20 мм, Аn = 2, 25 см2. Анкерні болти кріпимо до елементів бази, які приймаємо конструктивно і заводимо в фундамент на величину   = 35 d = 70 см.
 
5. Захисна обробка та конструктивні заходи захисту дервини від вогню та загнивання
 
Вогнестійкість конструкцій залежить від тривалості часу, протягом якого в умовах пожежі вони не втрачають несучої здатності і стійкості. Вогнестійкість констукцій із деревини відносно висока в порівнянні з металевими конструкціями, але менше ніж в залізобетонних. Під дією вогню деревина обвуглюється зі швидкістю 0, 6 – 1 мм на хвилину. В результаті обвуглення переріз деревини зменшується, внаслідок підвищення температури міцність деревини знижується, що приводить до руйнування конструкції. Стійке горіння деревини проходить при нагріванні її до 250 – 300°С і наявності кисню.
Найбільш вогнетривкими є масивні перерізи з цільної клеєної деревини. Повітряна суміш частинок деревини є вибухонебезпечною.
Пожежостійкість конструкцій із деревини забезпечується конструктивними та технологічними заходами.
Конструктивні заходи: використання масивних цільних перерізів без гострих ребер, відсутність щілин і тріщин. Не можна використовувати горячі утеплювачі, металеві деталі необхідно захищати вогнетривким покриттям. Будівлі з конструкціями із деревини повинні бути поділені протипожежними діафрагмами, які розміщуються поперек з кроком не більше 6 м (вздовж несучих конструкцій). Огорожуючі конструкції покриття теж поділяються на відсіки діафрагмами із негорючих матеріалів. Крім того, поверхня елементів захищається асбоцементними або гіпсовими листами, штукатуркою.
Технологічний (хімічний) захист застосовують тоді, коли потрібно підвищити ступінь вогнестійкості будівель (наприклад, у виробництвах, де є легкогорючі матеріали). Хімічний захист залежить від умов експлуатації, типу конструкцій, вогнестійкості будівель і споруд, глибини захисту (просочення антипіренами).
Вогнезахисні речовини при нагріванні розкладаються з виділенням великої кількості негорючих газів, збільшуючись в об'ємі захищають місце горіння від кисню, без якого воно неможливе. Просочення деревини може бути поверхневим і глибоким під тиском в автоклавах.
Такі антипірени, як ОФП-9, ВПД, МС 1: 1, ТХЕФ підвищують межу вогнетривкості конструкцій перерізом 120 х 120 мм на 5 хв, зменшують межу розповсюдження вогню по дерев'яним конструкціям і переводять деревину в групу важкогорючих матеріалів.
Гниття деревини – біологічний процес, який приводить до її руйнування. Збуджують гниття гриби, які живляться живими або мертвими рослинами.
Гниття деревини в конструкціях починається із зволоженням, а продовжується при виділенні вологи з деревини, що гниє. При цьому поступово руйнуються клітини, дерево розпадається на куски.
Гниття добре розвивається при вологості від 20 до 70% і температурі від 15 до 30°С, наявності кисню, без якого гриб не росте. Змінюючи ці умови, можна запобігти гниттю.
Зниження температури зупиняє ріст гриба, але не вбиває його. Нагрів до +80°С вбиває грибницю, при температурі +120°С гинуть спори, що не заперчує повторного зараження дерева.
Основним в боротьбі з гнилизною дерева є підтримання його вологи до 20%.
Деревина повинна бути захищена від дощу; термоізольована з холодної сторони і пароізольована з теплої, повинне бути забезпечене просушування в закритих частинах будівель.
Використовувати в дерев'яних будівлях внутрішні водовипуски забороняється, ліхтарі верхнього освітлення необхідно виконувати з вертикальними стінками; дерев'яні конструкції не можна використовувати в санвузлах, банях та інших будівлях з вологістю більше 75%.
Конструктивні заходи захичту обов'язкові завжди.
Хімічний захист деревини (просочуванням антисептиками) використовують майже завжди, коли вологісь приміщення більше 20%. Способи насичення вибирають в залежності від споруди, виду конструкції, вологи, умов експлуатації.
Антисептики бувають водорозчинні і масляні.
Насичення деревини на заводах ведуть під тиском в автоклавах або в спеціальних ваннах при вологості менше 25%. Якщо вологіст більше 25%, то насичення антисептиками ведуть комбінованим методом в високотемпературних гарячо – холодних ваннах, які суміщують в собі як прогрівання, так і просушування дерева.
Глибоке насичення складає при використанні водорозчинних антисептиків для заболоні – не менше 10 мм, для ядра – 2 мм, для маслянистих антисептиків – 15 і 5 мм відповідно.
Утеплювачі на основі деревини просочуються в ваннах гарячим водним розчином фторідного антисептика при температурі 80 – 90°С і при 60 – 70°С – якщо використовується фенольний антисептик.
До водорозчинних антисептиків відносяться: фторід натрію, кремнефторід натрію в суміші з фтористим натром.
Для підземних частин конструкцій із дерева використовують парофозну фенольну смолу.
До масляних антисептиків відносять: кам'яновугільне креозотове і атраценове масло, деревинний дьоготь, деревинну смолу, сланцеве масло та деревинний креозот.
На будівельних майданчиках захист ведуть розчинами антисептиків або пастами марок М200, МІ00, які наносять пензлями в один або два шари.
 
Список використаної літератури:
 
1. А. П. Погореляк, В. В. Романюк, В. С. Чорнолоз, О. А. Погореляк. Конструкції з деревини та пластмас. – Рівне, 2001 р.
2. В. А. Иванов. Конструкции из дерева й пластмасс. Примеры расчета и конструирования. – Киев. Вища школа, 1981 г.
3. В. І. Бабич, В. І. Огороднік, В. В. Романюк. Довідник. Таблиці для проектування будівельних конструкцій. – Рівне, 1999 р.
4. Методичні вказівки 051 – 70. До виконання курсового проекту з дисципліни «Конструкції з деревини та пластмас». – Рівне, 1994р.
5. Методичні вказівки 051 – 93. До виконання курсового проекту з дисципліни « Конструкції з деревини та пластмас». – Рівне, 1997р.
6. Методичні вказівки 051 – 102. До курсового проектування з дисципліни «Конструкції з деревини та пластмас». – Рівне, 1999р.
Фото Капча