Проект створення державної мережі 3 класу в межах аркушу карти масштабу 1: 50 000

 

Курсовий проект складається з: 19 сторінок, 6 додатків.

Мета курсового проекту – створення державної мережі 3 класу, яка відповідає діючим нормативним вимогам і її побудова вимагала б мінімальних трудових і грошових затрат, з урахуванням збалансованості об’єму робіт, забезпеченням найменших порушень навколишнього середовища. Необхідно виконати детальну розробку проекту і його аналіз для виявлення відповідності показників проекту вимогам Порядку [1].

У відповідності з обраним доцільним способом проектування державної мережі було закріплено на місцевості початкові пункти спеціальними спорудами, що забезпечують довготривале збереження пунктів (геодезичними знаками), та базисні сторону, на основі яких було спроектовано геодезичну мережу.

На основі створеного проекту було проаналізовано види робіт, необхідні для виконання, розраховано видимість між пунктами, з’ясовано відповідність форм трикутників згідно з Порядком [1], підраховано щільність пунктів, розраховано необхідну кількість трудових ресурсів.

Розробка проекту державної мережі 3 класу була створена на основі «Порядку побудови Державної геодезичної мережі».

ДЕРЖАВНА МЕРЕЖА, ТРІАНГУЛЯЦІЯ, РЕЛЬЄФ МІСЦЕВОСТІ, ПРОЕКТ, БАЗИСНА СТОРОНА, ВИХІДНИЙ ПУНКТ

 

 

РЕФЕРАТ

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ

Вступ

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

2. ПРОЕКТ ГЕОДЕЗИЧНОЇ МЕРЕЖІ

2.1 Характеристика технічного завдання та аналіз вихідних даних

2.2Фізико-географічний опис району робіт

2.3 Проект мережі тріангуляції

2.3.1 Складення проекту

2.3.2 Графічне визначення мінімальної, максимальної і середньої довжини сторін; з'ясування відповідності форми трикутників вимогам Порядку

2.3.3 Визначити у разі потреби кількість базисів, намітити розташування та скласти профілі базисів

2.3.4 Підрахунок щільності пунктів тріангуляції

3. РОЗРАХУНОК НЕОБХІДНОЇ КІЛЬКОСТІ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ

4. Висновки

Список використаних джерел

 

 

Проектування – процес створення проекту, прототипу, праобразу майбутнього об’єкта, стану та способів його виготовлення. У проектуванні застосовують системний підхід, який полягає у встановленні структури системи, типу зв’язків, визначенні атрибутів, аналізуванні впливів зовнішнього середовища

Державна геодезична мережа – це сукупність пунктів, рівномірно розміщених на території країни і закріплених на місцевості спеціальними центрами, які забезпечують їх збереження та стійкість у плані і за висотою протягом тривалого часу.

Тріангуляція – метод визначення положення геодезичних пунктів побудовою на місцевості систем суміжно розташованих трикутників, в яких вимірюють довжину однієї сторони (по базису) і кути, а довжини інших сторін отримують в результаті розрахунків.

Базис – лінія на місцевості, вимірювана з високою точністю і служить для визначення довжин сторін геодезичної мережі тріангуляції.

Повздовжній профіль – зображення рельєфу земної поверхні, земляного полотна у вертикальній площині.

Щільність пунктів – площа території, яка забезпечується одним пунктом.

 

 

Державна геодезична мережа складається з мережі геодезичних пунктів, рівномірно розміщених на території держави, що забезпечує поширення систем координат і висот та гравіметричної системи і є вихідною для створення інших мереж [2].

Державна геодезична мережа закріплюється на місцевості геодезичними, гравіметричними пунктами та нівелірними реперами, положення яких визначено в установлених системах координат і висот.

Проектування Державної геодезичної мережі здійснюється з урахуванням результатів попередніх робіт з її побудови.

Місця побудови геодезичних пунктів визначаються виходячи з необхідності забезпечення їх тривалого планово-висотного положення, збереження та зручного використання з урахуванням фізико-географічних умов району робіт, глибини промерзання ґрунтів, гідрогеологічного режиму та інших особливостей місцевості.

Побудова Державної геодезичної мережі включає такі основні види робіт:

проектування;

рекогносцирування і побудова геодезичних пунктів [6], ;

вимірювання елементів мережі;

математичне оброблення результатів вимірювань;

складення каталогів геодезичних пунктів;

ведення банку геодезичних даних;

проведення моніторингу Державної геодезичної мережі.

Середня щільність геодезичних пунктів повинна становити не менше одного пункту на 30 кв. кілометрів [1]. Подальше збільшення щільності геодезичних пунктів Державної геодезичної мережі здійснюється за результатами обґрунтованих розрахунків виходячи з конкретних завдань топографо-геодезичної та картографічної діяльності на конкретній території.

Складовими Державної геодезичної мережі є геодезична (планова), нівелірна (висотна) та гравіметрична мережі, пункти яких повинні бути суміщені або між якими встановлено надійний геодезичний зв’язок.

Масштаб Державної геодезичної мережі задається Державним еталоном довжини – метром.

Геодезична (планова) мережа 3 класу будується з метою збільшення кількості геодезичних пунктів до щільності, яка забезпечує створення знімальної основи великомасштабних топографічних та кадастрових зйомок, і включає наявні геодезичні (планові) мережі 3 та 4 класу.

Геодезичні пункти Державної геодезичної мережі є вихідними пунктами для побудови геодезичних мереж спеціального призначення [3].

 

 

Побудова геодезичної мережі здійснюється по раніше закріпленим та затвердженим технічним проектом.

Технічний проект – це документ, що встановлює організаційні та технічні принципи робіт, що проектуються, визначає їх зміст, методику, об’єм, розміщення та терміни, а також кошторисну вартість.

Головним завдання проектування є пошук найбільш доцільного в технічному та економічному плані варіанта побудови геодезичної мережі для даної ділянки.

Створення проекту включає етапи [4]:

збір матеріалів, необхідних для розробки проекту (картографічний матеріал для ділянки робіт, підбір літературних джерел про клімат, геоморфологію, населені пункти, мережу рік та доріг, геодезичну вивченість району, встановлення глибини промерзання ґрунту, кількість хмарних днів в літні місяці, розподіл опадів) ;

геодезичне обслідування (з'ясовують