Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Проект створення державної мережі 3 класу в межах аркушу карти масштабу 1: 50 000

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
19
Мова: 
Українська
Оцінка: 

збереженість раніше закладених пунктів, з'ясовують всі зміни на місцевості, що відбулися з останнього моменту картографування;

створення попереднього технічного проекту (створення схеми мережі, або декілька варіантів схем; попередній розрахунок висоти геодезичних знаків; розрахунок очікуваної точності елементів мережі, встановлення методики робіт, технічних допусків; складення кошторисної частини проекту, підрахунок необхідних матеріалів та трудових ресурсів) ;
уточнення проекту на місцевості;
складення остаточного технічного проекту.
Вихідні дані являють собою аркуш топографічної карти масштабу 1: 50000 з вихідними пунктами, на основі яких буде розвиватись мережа.
Територія представляє собою гірську місцевість із загальною площею 394, 25 км2, мінімальна кількість пунктів спроектованої мережі тріангуляції 3 класу повинна бути не меншою, ніж 16 геодезичних знаків.
 
2. ПРОЕКТ ГЕОДЕЗИЧНОЇ МЕРЕЖІ
 
2.1 Характеристика технічного завдання та аналіз вихідних даних
 
Відповідно до технічного завдання основним завданням курсового проекту є розробка по карті масштабу 1: 50000 проекту мережі тріангуляції 3 класу для виробництва топографічної зйомки, розрахунок видимості між пунктами і висоти знаків, а також розрахунок точності геодезичної мережі та розрахунок необхідної кількості матеріалів та трудових ресурсів необхідних для виконання запроектованих робіт. Державна тріангуляційна мережа буде запроектована для площі приблизно 394, 25 км2.
Даний метод полягає у побудові рядів або мереж примикають один до одного трикутників і у визначенні положення їх вершин в обраній системі координат. У кожному трикутнику вимірюють всі три кути, а одну з його сторін визначають з обчислень шляхом послідовного вирішення попередніх трикутників, починаючи від того з них, в якому одна з його сторін отримана з вимірів. Якщо сторона трикутника отримана з безпосередніх вимірювань, то вона називається базисною стороною тріангуляції. В рядах або мережах тріангуляції для контролю і підвищення їх точності вимірюють більше число базисів або базисних сторін, ніж це мінімально необхідно [5].
Вихідними пунктами для проектування тріангуляції III класу є точки з висотними відмітками 3141, 5 та 2486, 2.
Пункти розташовані:
3114, 5 (г. Кизил-Алуш) – знаходиться в південно-західній частині карти в урочищі Кизил-Аруш, в північно-західному напрямку від населеного пункту Красний Карачай.
2486, 2 – знаходиться на північ від першого вихідного пункту тріангуляції та на захід від гори Караджалмас.
1754, 0 – знаходиться в центральній частині карти, на захід від р. Аксаут.
1991, 0 – знаходиться в центральній частині, на скід від р. Джигиталла.
1648, 0 – знаходиться в східній частині хребта Орта-Гидам.
2471, 0 – знаходиться в східній частині карти (г. Гидамбаши).
Вихідні пункти тріангуляції розташовані на височинах, що забезпечує хорошу видимість. Слід зазначити, що пункти знаходяться на незабудованих територіях, що полегшує роботи. Пункти були раніше обстежені та наявність їх у натурі не викликає сумніву, тому дані пункти придатні для проектованих робіт.
 
2.2 Фізико-географічний опис району робіт
 
Характеристика рельєфу.
Територія представляє собою гірську місцевість. У північно-західній частині розташовані урочище Камінний Кош, урочище Поляна та два хребти: хребет Ужум Перший (1928 м) та Хребет Ужум Другий (1896 м). У південні частині знаходиться гора Джелтмес (2365, 3 м) та урочище Великий Карчамаз. В північно-східному напрямку розташовані Лисі Гори (2086, 7 м), урочище Верхній Табір та урочище Нижній Табір. На сході розташована г. Гадамбаши (2471 м). Найбільш виражена гірська місцевість знаходиться в південно-східній та в південній частині карти (найбільш круті схили, скелисті обриви). Тут розташовані хребет Орта-Гидам (3057, 0 м), г. Мистилибаши (2815, 0 м), урочище Гидам, г. Орта-Гидам (3252, 0 м), г. Ачхиштарабаши (2829, 0 м), хребет Гидамкая, на якому розташована г. Кингир-Чад (3543, 3 м), хребет Марка Бикаус, г. Марка Бикаус (2772, 0 м). В південно-західній частині міститься урочище Кизил-Алуш, г. Кизил-Алуш (3141, 5 м). На півдні – г. Караджалмас (2936, 7 м).
Наявні лісові масиви сосни та піхти, буку. Середня висота дерев – 20 м. Біля Красного Карачая вузькі смуги лісу та захисні лісонасадження. На південь від міста розташовані рідкі ліси.
Населені пункти.
На карті розташований один населений пункт – Красний Карачай. Кількість жителів складає 10 осіб. На північному-сході біля річки Аксаут розташований піонерський табір.
Дорожні мережі.
З північно-східного до південно-західного напрямку вздовж всієї ділянки та вздовж хребта Ужум перший прокладено автомобільні дороги з покриттям (покращені автомобільні дороги). Від найдовшої автомобільної дороги відходять польові та тісні дороги, караванні та пішохідні тропи, путівці. Такі дороги розташовані вздовж хребтів на північному-заході, в районі Лисих Гір, по всій території гірської місцевості східного, південно-східного та південного напрямку, вздовж північно-західного та західного гірського масиву.
Гідрографічні мережі.
З південного заходу на північний схід між двома гірськими масивами протікає річка Аксаут (швидкість течії 2, 5 м/с). Її правими притоками є річки: Марка (швидкість течії 2, 1 м/с), Малий Колчад, Кингир Чилеу, Джигиталла, Кишкит, Біла. Ліві притоки: Облчал, Чаул Чол, Моркояга, балка Ведмежача, балка Основна. Також є безліч постійних та тимчасових (пересихаючих приток). Річка Кишкит простягається з північно-східного напрямку до хребта Орта-Гидам. Її правою притокою є р. Малий Кишкит, що також має постійні та тимчасові притоки. На південному сході
Фото Капча