Проект системи удобрення сільськогосподарських культур в сівозміні

 

Накопичення та використання органічних добрив. 

Визначення норм мінеральних добрив та розподіл під сільськогосподарські культури 

Баланс поживних речовин в ґрунті сівозміни.

Економічна та енергетична ефективність використання добрив.

 

 

Науково обґрунтоване застосування добрив і інших засобів хімізації – надійний шлях підвищення родючості ґрунту, урожайності культур, збільшення виробництва продуктів харчування для населення і сировини для промисловості.

Економічна родючість ґрунту значною мірою залежить від рівня застосування добрив. Внесення добрив може не тільки забезпечувати збереження родючості ґрунтів при рості урожайності сільськогосподарських культур, але і його розширене відтворення. 

Правильне використання мінеральних добрив підвищує економічну ефективність сільськогосподарського виробництва при відносно менших додаткових витратах засобів виробництва і праці в сільському господарстві, забезпечує одержання більшої кількості продукції з кожного гектара, знижує її собівартість.

Родючість ґрунту на пряму залежить від використання добрив. Також мінеральні добрива збільшують ефективність сільськогосподарського виробництва завдяки відносно меншим затратам праці та засобів виробництва, знижує собівартість продукції, дає змогу отримати більшу кількість продукції.

Максимальну віддачу від застосування добрив можна одержати тільки використовуючи їх строго на науковій основі з урахуванням забезпеченості ґрунтів поживними речовинами і біологічних особливостей живлення сільськогосподарських культур.

Мета даної курсової роботи - освоєння методики розробки системи удобрення в умовах виробництва. 

 

 

В господарстві виробляють лише один вид органічних добрив, це гній.              Гній являє собою тверді виділення тварин, які змішані з соломою (підстилкою). Суха речовина гною дорівнює половині сухої речовини корму. 

Підстилковий гній в господарстві від свиней, ВРХ, овець та коней. Підстилка - складова частина підстилкового гною. При додаванні її до рідкої і твердої фракції збільшується вихід гною, поліпшується його якість, і зменшуються втрати азоту. Як підстилку в господарстві використовують солому, вона поліпшує фізичні і біологічні властивості гною: він стає менш вологим, більш рихлим і легше розкладається при зберіганні. Норми витрати підстилки залежать від її якості, кількості гною і якості споживаних тваринами кормів. На одну тварину розходиться на добу: для ВРХ дорослого - 3-6 кг, телята - 2-3 кг, для свиней - 1-4 кг соломи.

По мірі розкладання розрізнюють  гній свіжий, напівперепрілий, перепрілий і перегній.

У господарстві в основному віддається перевага напівперепрілому гною. Такий гній являє собою темно-коричневу масу. 

У господарстві гній зберігають під снопом, та щільно в польових штабелях.

При щільному зберіганні гній укладається в польові штабелі пошарово з обов'язковим ущільненням кожного шару. Висота ущільненого штабелю може досягати 2,3-3 м. 

Враховуючи поголів'я худоби і тривалість стійлового періоду можна підрахувати вихід гною в господарстві.

 

Підрахувати виробництво гною поголів’ям по кожному виду худоби (ВХ), враховуючи поголів’я (N), тривалість стійлового періоду (T), вихід гною (α) та втрати при зберіганні (β) можна за формулою:

Загальна кількість гною в господарстві визначається як сума виходу гною від кожного виду худоби. За результатами розрахунків складається таблиця 2.1

Таблиця 2.1

Накопичення гною в господарстві

 

Розрахунки:

ВРХ= (1600×240×0,036)×(100-25/100) = 10368 т

Свині = (600×240×0,006)×(100-20/100) = 691,2 т

Вівці = (1500×170×0,003)×(100-20/100) = 612 т

Коні = (40×180×0,024)×(100-20/100) = 129,6 т

 

Одним з основних реальних джерел поповнення органічної речовини ґрунту, є солома, яку необхідно використовувати не тільки в якості грубого корму, підстилки, а і як цінне органічне добриво, враховуючи сучасне скорочення поголів'я тварин і накопичення гною в господарствах.

Кількість соломи яка може використовуватися як органічне добриво отримується в результаті розрахунку балансу соломи по господарству. Баланс соломи (ΔС) складається з урожаю соломи і перехідних залишків соломи в господарстві минулого року (С), витрат соломи на корм тваринам (СK) та підстилку (СП):

Визначення витрат соломи в якості корму проводять за формулою (2.3):

В (2.3) N – чисельність поголів’я певного виду тварин (згідно табл. 2.1), T - тривалість стійлового періоду, днів (згідно табл. 2.1), λ – потреба в соломі на одну голову тварини в добу, тонни, 1,25 – показник збільшення витрат соломи на корм з врахуванням страхового фонду.

Розрахунки використання соломи в якості корму приводять в таблиці 2.2

Таблиця 2.2

Визначення річної потреби господарства в соломі, як корму

 

Розрахунок витрат соломи на підстилку (СП) проводять за формулою (2.4):

де N – чисельність поголів’я певного виду тварин (згідно табл. 2.1), T - тривалість стійлового періоду, днів (згідно табл. 2.1), δ - потреба в підстилці для однієї голови за добу, тонни. Розрахунки використання соломи в якості підстилки проводять згідно таблиці 2.3

Таблиця 2.3

Розрахунок потреби господарства в соломі як підстилки для сільськогосподарських тварин

 

Урожай соломи по кожній зерновій колосовій культури в господарстві (С) з формули (2.2) розраховується, як:

де 0,75 - коефіцієнт, який показує на втрати соломи при збиранні та транспортуванні, У – врожайність (т/га), без використання добрив (додаток 1), S