Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Проект системи удобрення сільськогосподарських культур в сівозміні

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
37
Мова: 
Українська
Оцінка: 

Розрахунок проводиться за формулою

Результати розрахунків заносяться в таблицю 3.2.
Таблиця 3.2
Визначення норми поживної речовини, яку необхідно внести з мінеральними добривами (нормативний метод)
 
 
3.3. Визначення потреби в мінеральних добривах під сільськогосподарські культури сівозміни (при застосуванні балансово-розрахункового методу) (для сівозміни № 17).
Наступним етапом є визначення обсягів мінеральних добрив, які необхідно для внесення на поля сівозміни під кожну культуру. Попередньо необхідно визначити перелік добрив, які є в наявності та вміст діючої речовини в них (µ) (додаток 14). Данні заносяться в таблицю 3.3.
Обсяг мінерального добрива (М, кг/га) визначається за формулою:
В (3.3) Нм – норма поживної речовини, яку треба внести з мінеральними добривами, кг/га (табл.3.1), µ – вміст діючої речовини в мінеральному добриві.
Таблиця 3.3.
Розрахунок норми мінеральних добрив при застосуванні балансово-розрахункового методу
 
3.4. Визначення потреби в мінеральних добривах  під сільськогосподарські культури сівозміни (при застосуванні нормативного методу) (для сівозміни № 17).
Результати заносяться в таблицю 3.4.
Таблиця 3.4.
Розрахунок норми мінеральних добрив при застосуванні нормативного методу
 
3.5. Складання річного плану використання поживних речовин, які необхідно вносити з мінеральними добривами, плану використання мінеральних добрив та органічних добрив (при застосуванні
балансово-розрахункового методу) (для сівозміни № 17)
План розподілу поживних речовин, які треба внести з мінеральними добривами („норма” поживних речовин) в сівозміні передбачає їх кількаразове внесення меншими за обсягами дозами. Дози можуть бути основним добривом, припосівним та (або) підживленням. В той же час, може бути ситуація, коли вся норма поживної речовини вноситься одночасно, тобто може бути або основним добривом, або припосівним, або підживленням. Розподіл норми на дози є відповідальною задачею, вирішення якої пов’язано із знаннями фізіологічних особливостей росту та розвитку конкретної сільськогосподарської культури тощо. Результат розподілу норми на дози заноситься в таблицю 3.5.
Потім складають річний план використання мінеральних добрив в сівозміні (табл. 3.6), в якому розраховують потребу в добривах (фізичних туках) по формам та строках їх використання на всю площу посівів кожної культури і в підсумку для всієї сівозміни. При заповнені таблиці 3.6. використовують данні табл. 3.3. –3.4.
Таблиця 3.5.
Річний план використання поживних речовин, які вносяться з мінеральними добривами в сівозміні
 
Забезпечення активного балансу поживних речовин повинно стати основним при складанні системи удобрення культур у сівозміні. Воно сприятиме не лише підвищенню врожайності та якості сільськогосподарської продукції, а й забезпечуватиме поліпшення родючості ґрунтів. Баланс поживних речовин (ΔВПР, кг/га) розраховується як
де Ву - винос поживних речовин з урожаєм (табл. 3.1), кг/га, ВА – газоподібні втрати поживної речовини з добрив (ВА = 0,15•НA)(НA – норма азотних добрив (табл. 3.1), кг/га (тільки для азоту), ВВ – вимивання в більш глибокі шари ґрунту (ВВ = 0,05•НA на суходолі та ВВ = 0,1•НA на зрошенні), кг/га, (тільки для азоту), НМ – надходження з мінеральними добривами (табл. 3.1), кг/га, ВОД – надходження з органічними добривами (табл. 3.1), кг/га, ВН – надходження з насінням (додаток 16), кг/га, ВБК – надходження за рахунок фіксації бульбочковими бактеріями в симбіозі з бобовими культурами, кг/га, (тільки для азоту), ВА – надходження з атмосфери за рахунок опадів(в середньому - 12 кг/га азоту) та несимбіотичної фіксації азоту вільноживучими мікроорганізмами (в середньому - у ґрунтах Лісостепу - 10, Степу - 8 кг/га азоту).
Кількість азоту, яка надійшла у ґрунт з атмосфери за рахунок фіксації бульбочковими бактеріями в симбіозі з бобовими культурами, визначається рядом факторів. Різні бобові культури характеризуються неоднаковою здатністю фіксувати азот. Чим вищий урожай, тим більша кількість азоту повітря фіксується бобовою культурою. Кількість азоту, що фіксується бульбочковими бактеріями в симбіозі з бобовими культурами визначається врожаєм культур і величиною кореневої системи:
де УБ – урожайність бобової культури (т/га) (додаток 1), ВА – винос азоту 1 т урожаю (додаток   5)(кг/га), kЗ – коефіцієнт, який показує на співвідношення між вмістом азоту у врожаї та кореневих та пожнивних рештках (становить для люцерни - 1,3, для конюшини та еспарцету - 1,2, сої, гороху та інших бобових - 0,25), f – частка азоту, що фіксується бульбочковими бактеріями (становить для люцерни – 0.70, для конюшини та еспарцету – 0,75, сої – 0,55, гороху та інших бобових - 0,45).
Результати розрахунків заносяться в таблицю 4.1.
Висновок: розроблена система удобрення культур в сівозміні забезпечує позитивний баланс по азоту та негативний баланс по фосфору та калію. Згідно орієнтовних норм мінеральних добрив для Степу (додаток 11), можна запропонувати збільшити норми добрив під культури, де спостерігається від’ємний баланс поживних речовин, а саме внести при посіві Р10  під цукровий буряк, ярий ячмінь, люцерну(в обидва поля), кукурудзу на зерно і сою, що зменшить від’ємний баланс на 60 кілограм. А також запропонувати внести К130  під цукровий буряк, К30 сою(в обидва поля), К30 під кукурудзу на зерно і сою, що зменшить від’ємний баланс по калію на 250 кілограм.
Таблиця 4.1
Баланс поживних речовин у сівозміні № 17
 
ЕКОНОМІЧНА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ
 ВИКОРИСТАННЯ ДОБРИВ.
 
5.1. Економічна ефективність використання добрив
Розрахунок економічної ефективності проводиться на приріст урожаю отриманого від використання добрив в вартісному виразі по всім культурам сівозміни. Метод визначення економічної ефективності добрив передбачає порівняння вартості приросту урожаю по кожному полю від добрив з сумою затрат на їх використання (чистий прибуток, отриманий за рахунок використання добрив, ΔЧП, грн/га та рентабельність використання добрив, Р, %):
В (5.1-5.3) УД - урожайність сільськогосподарської культури при внесенні добрив, т/га, УН - урожайність цієї ж культури без удобрення, т/га, ВП – вартість продукції, грн/т (додаток  17), Еу – витрати, яка пов’язана з використанням добрив, грн/га, ВД – вартість добрив, грн/га; ВТ – витрати на доставку їх у господарство та на поле, грн/га, ВЗ – витрати на зберігання та підготовку до внесення, грн/га, ВВ - витрати на внесення добрив, грн/га. 
Приблизні витрати на доставку, зберігання, підготовку та внесення мінеральних добрив, грн/га дорівнюють (в цінах осені 2007 року):
де НМ – сумарна норма поживної речовини, яку треба внести з мінеральними добривами (табл.3.1).
Вартість добрив розраховується, як
де СД – вартість 1т добрив (додаток 14), М - обсяг мінерального добрива (М, кг/га). Приблизні витрати на доставку, зберігання, підготовку та внесення органічних добрив в цінах осені 2007 року дорівнює 150 грн/т.
Розрахунок економічної ефективності проводиться в таблиці 5.1
Таблиця 5.1
Економічна ефективність добрив при внесенні під культури сівозміни № 17
 
 
Висновок: аналізуючи дані цієї таблиці, ми бачимо, що найбільш рентабельними культурами в даному випадку є ярий ячмінь і соя.  
 
5.2. Енергетична ефективність використання добрив
Економічна оцінка системи удобрення є неповною, оскільки при цьому залишається визначеною енергетична ефективність застосування добрив, яка в сучасних ринкових умовах набуває особливого значення. Економічні оцінки ефективності є короткотерміновими, не є абсолютними, що пов’язано із безперервними змінами цін на добрива, готову продукцію, паливо, людські ресурси тощо. Економічні критерії не віддзеркалюють процес удобрення з енергетичних позицій, не дають оцінки цього агроприйому з засад екології та ресурсозбереження. 
Енергетична ефективність використання добрив (η, енергетичний ККД) розраховується за формулою:
де ЕУ – кількість енергії отриманої за рахунок приросту врожайності при використанні добрив, МДж/га, ЕД  - кількість енергії, яка була витрачена на виробництво та внесення добрив, МДж/га.
Кількість енергії отриманої за рахунок приросту врожайності при використанні добрив, МДж/га (ЕУ) розраховується, як 
де ΔУ - приріст урожайності за рахунок використання добрив, т/га, r – коефіцієнт, який показує на вміст сухої речовини в продукції (додаток  17), ω – вміст енергії в продукції, МДж/т (додаток  17).
Кількість енергії, яка була витрачена на виробництво та внесення добрив (ЕД, ) визначається як
де HA, HP, HK – норми відповідно азоту, фосфору та калію, яку треба внести з мінеральними добривами, кг/га, B – норма органічних добрив, т/га, εА εР εК εО – відповідно енерговитрати на виробництво та застосуванню азотних, фосфорних, калійних та органічних добрив, МДж/т (додаток 14 ).
Результати розрахунків заносять в таблицю 5.2.
Таблиця 5.2
Енергетична ефективність добрив при внесенні під культури сівозміни № 17
 
Висновок: аналізуючи дані цієї таблиці ми бачимо, що найбільш ефективне виробництво спостерігається при вирощуванні ярого ячменю і сої.
 
ВИСНОВКИ
 
Вихід гною в господарстві склав 11800,8 т. Ця кількість дозволяє повністю удобрити дану сівозміну.
Солома власного виробництва не може використовуватися як органічне добриво, так як згідно розрахунків баланс її від’ємний.
Насичення органічними добривами ріллі складає 17,61 т на га, що відповідає необхідній річній нормі органічних добрив. 
Баланс гумусу по сівозміні позитивний.
Розроблена система удобрення культур в сівозміні забезпечує позитивний баланс по азоту та негативний баланс по фосфору та калію. Згідно орієнтовних норм мінеральних добрив для Степу (додаток 11), можна запропонувати збільшити норми добрив під культури, де спостерігається від’ємний баланс поживних речовин, а саме внести при посіві Р10  під цукровий буряк, ярий ячмінь, люцерну(в обидва поля), кукурудзу на зерно і сою, що зменшить від’ємний баланс на 60 кілограм. А також запропонувати внести К130  під цукровий буряк, К30 сою(в обидва поля), К30 під кукурудзу на зерно і сою, що зменшить від’ємний баланс по калію на 250 кілограм.
Найбільш рентабельними культурами в даному випадку є ярий ячмінь і соя. 
Найбільш ефективне виробництво спостерігається при вирощуванні ярого ячменю і сої.
 
Список рекомендованої літератури 
 
  1. Рекомендації по підвищенню родючості ґрунтів, раціональному використанню добрив та одержанню екологічно чистого врожаю. Миколаїв, 2004, 50 с.
  2. Сельскохозяйственный отраслевой сервер. http://www.agromage.com/
  3. Аграрний сектор України. http://agroua.net/
  4. Методика ресурсно-экологической оценки эффективности земледелия на биоэнергетической основе. Курск, 1999, 48 с.
  5. Карасюк І.М., Геркіял О.М., Госпадаренко Г.М., Коларьков Ю.В., Копитко П.Г. Агрохімія, К.: Вища школа, 1995, 471 с.
  6. Методика энергетической и биоэнергетической оценки технологии в мелиорации и орошаемом земледелии. Методические указания. Херсон, 1995, 20 с
  7. Біоенергетична оцінка систем удобрення і агротехнологій. К., 40 с
 
 
 
Фото Капча