Проектування електромережі

 

 

1.1 Аналіз та виведення результатів розрахунків

 

2.1 Вибір схем електропостачання

2.2 Розрахунок довжин ділянок мережі

2.3 Потужності навантажень

2.4 Розрахунок потоків потужностей по лініях

2.5 Вибір номінальної напруги

 

3.1 Перевірка вибраних перерізів за умов допустимого нагрівання і оцінка втрат напруги у нормальному та післяаварійному режимах

 

 

 

 

 

8.1 Визначення приведених і розрахункових навантажень підстанцій

8.2 Визначення потокорозподілення в мережі

8.3 Визначення робочих рівнів напруги у вузлах мережі

 

 

 

 

 

 

 

Метою проектування електричних мереж (ЕМ) є визначення найбільш ефективної схеми ЕМ з урахуванням прогнозу навантажень та забезпечення надійності, а також інших технічних та економічних обмежень.

Проведення техніко-економічних розрахунків, що направлені на зменшення сумарних приведених затрат на спорудження та експлуатацію районної електричної мережі вимагає врахування великої кількості різних, а іноді навіть різнорідних параметрів ЕМ, оскільки критерій оптимальності містить значну кількість складових. Тому вирішення задачі проектування вимагає проведення багатоваріантних розрахунків. Однією з важливих проблем при проектуванні ЕМ є технічне та техніко-економічне порівняння можливих варіантів розвитку. При проведенні таких розрахунків необхідно одночасно враховувати великий перелік несумісних критеріїв, які загалом визначають ефективність того чи іншого варіанту.

Виходячи з цього визначення оптимальної стратегії розвитку потребує використання системного підходу, який вимагає розглядати ЕМ, як об'єкт системотехніки, тобто, як технічну систему в якій технічні та економічні показники кожного елементу системи впливають на аналогічні показники інших елементів. Це означає, що на наступних етапах проектування необхідно враховувати технічні та економічні наслідки попередніх етапів проектування, оскільки їх вплив може знизити ефективність, або навіть зробити неможливим використання кінцевого результату проектування за рахунок, наприклад, невідповідності його технічним обмеженням, внесеної помилками на попередніх етапах. Таке врахування можливо за рахунок корекції попередніх проектних рішень.

 

 

Розрахунок і аналіз режиму вхідної мережі (рисунок 1.1) проводиться з метою вибору з існуючої мережі найкращих за певним критерієм вузлів живлення для 5 нових вузлів споживання електричної енергії. Критерієм вибору цих вузлів може бути:

-вища напруга;

-менша відстань до нових вузлів;

-менша відстань до джерел живлення району – вузлів 100 та 200.

 

Рисунок 1.1 – Вхідна електрична мережа 110/35 кВ

 

Розрахунок проведемо у програмному комплексі “Втрати High”. Цей програмний комплекс дозволяє на основі заданої інформації про вітки (довжина, марка проводу) та вузли (номінальна напруга, наявність трансформаторів, їх кількість та тип) провести розрахунок усталеного режиму вхідної електричної мережі 110/35 кВ.

 

1.1 Аналіз та виведення результатів розрахунків

 

Основними результатами розрахунків за допомогою даної програми є втрати потужності та електроенергії в заданій електричній мережі. Але одночасно в програмі проводиться розрахунок усталеного режиму електричної мережі – видається інформація про значення напруг у вузлах електричної мережі та потужностей (струмів) у її вітках.

Отримані результати розрахунків усталеного режиму вхідної електричної мережі 110/35 кВ представлені також в додатку В у вигляді трьох таблиць – загальних результатів розрахунків втрат електричної енергії (таблиця В.1), результатів розрахунків по вітках (таблиця В.2) та по вузлах (таблиця В.3).

Аналізуючи результати розрахунків можна зробити наступні висновки:

1.Вхідна електрична мережа має потенціал для подальшого розвитку, оскільки характеризується малими втратами потужності (1,275 МВт або 2.6%) та достатнім рівнем напруги у всіх вузлах.

2.Потоки потужності в лініях відповідають допустимим значенням за умови нагрівання проводів повітряних ліній (найбільш завантажені ділянки 110 кВ: 100-201 – 13,406 (МВт), 201-2 – 11,135 (МВт), 8-7 – 10,206 (МВт), 9-8 – 11,659 (МВт), 10-9 – 13,496 (МВт), 200-10 – 15,617 (МВт)).

3.За основні джерела живлення нових вузлів споживання електричної енергії (вузли 901, 902, 903, 904 та 905) можуть бути прийняті вузли – 302, 303, 304 та 306 оскільки вони знаходяться на найближчих відстанях до нових вузлів та мають допустимий рівень напруги.

На підставі даних міркувань, обираємо відповідні схеми електропостачання і проводимо подальші обрахунки.

 

 

 

Вибір економічно доцільних схем і номінальної напруги мережі є одним з основних завдань проекту.

Схема мережі і