Проектування сівозмін, системи обробітку грунту та заходи боротьби з бур’янами в господарстві ПСП „Іскра” Братського району Миколаївської області

10. Лучно-чорноземні намиті пилувато-легкоглинисті на гумусованому делювії7, 21, 

11. Лучно-чорноземні намиті середньо солончакові пилувато-легкоглинисті на гумусованому делювії1, 50, 2

12. Лучні потужні вилугувані важко суглинкові на гумусованому делювії17, 326, 0

13. Лучно-болотні сильно солончакові легко глинисті на оглеєному лесі6, 20, 9

14. Лучно-болотні слабо солончакові легко глинисті на алювіально-делювіальних відкладення2, 00, 3

 

Таблиця 4

Характеристика основних грунтів господарства

ПоказникҐрунтова відміна (№) 

1234

Гумусовий горизонт, см60-6563-7050-5552-57

Вміст гумусу в шарі 0-30 см, % 4, 84, 54, 24, 3

Механічний складлегко глинистийлегко глинистийлегко глинистийсередньо глинистий

рН сольове6, 46, 76, 76, 6

Коефіцієнт структурності 0-30 см шару грунту2, 231, 811, 351, 16

Вміст водотривких агрегатів у шарі 0-30 см, % 78706865

Щільність орного шару грунту, г/см31, 151, 181, 221, 25

Гідролітична кислотність, мг на 100г грунту1, 71, 92, 02, 2

Сума вбирних основ, мг на 100г грунту37, 536, 532, 431, 5

Вміст Р, мг/100г грунту6, 77, 18, 88, 5

Вміст К, мг/100г грунту25, 018, 025, 023, 0

Оцінка грунту по виду рухомих форм:

Nдуже низькадуже низькадуже низькадуже низька

Рсереднясереднясереднясередня

Квисокависокависокависока

Бонітет, бал богара56

 

Відтворення родючості можливе різними заходами, які впливають на грунт і забезпечують систематичне поліпшення його агрохімічних властивостей. Проводять агротехнічні заходи. Звичайна зональна агротехніка – відвальна оранка під пар, кукурудзи на зерно, соняшник, без відвальний обробіток під озимі та ярі зернові. Застосовують хімічну меліорацію, вносять фосфор-гіпс 0, 2 т/га один раз в 4-5 років. Вносять органічні і мінеральні добрива. При внесенні органічних добрив збільшується вміст гумусу, поліпшуються фізичні властивості грунту і умови життєдіяльності мікроорганізмів, збільшується вміст поживних речовин.

 

 

Таблиця 5

Земельні угіддя господарства та їх трансформація

Назва угідьПлоща, га

ІснуючаВдосконалена

Загальна земельна площа53645364

В т. ч. рілля32863286

Всього с/г угідь46014601

Лісосмуги451451

Сади864864

Інші землі763763

 

Трансформація земельних угідь не проводиться, тому що в цьому на даний момент немає необхідності.

 

 

Сівозміна – це науково обґрунтоване чергування с/г культур і парів у часі. Щорічна або періодична зміна культур і чистого пару – це чергування у часі. Почергове щорічне вирощування культур на полях земельного масову сівозміни – це чергування на території. На кожному полі культури чергуються у часі. Розробка і запровадження сівозміни пов'язані зі спеціалізацією господарства і планом на продаж с/г продукції.

Перелік культур і парів у порядку їх чергування називається схемою сівозміни. Період, протягом якого культури і пар проходять через кожне поле в послідовності, передбаченій схемою, називається ротацією сівозміни. Тривалість її зумовлюється кількістю полів у сівозміні. Ротаційна таблиця – це план розміщення культури і чистого пару на полях і рокам на період ротації.

Культури, які вирощуються на одному і тому самому полі не довше 8 років називають повторним, а понад 8 років беззмінними. Монокультура – це або беззмінна культура, або культура, яка вирощується у сівозміні. Чергуючись лише з чистим паром. Проміжна культура – культура, що вирощується в інтервалі часу, вільного від вирощування основної культури.

Сівозміни діляться на типи і види. Тип – визначається основним видом продукції, що вирощується в даній сівозміні (польовій, кормовій, спеціальній). Вид сівозміни визначається співвідношенням с/г культур і парів.

При повторному і беззмінному вирощуванні продуктивність с/г культур зменшується, що має ряд причин, з'ясування яких дає змогу встановити наукові основи сівозмін. Такі причини Д. М. Прянишников об'єднав у 4 групи: хімічні, фізичні, біологічні та економічні.

Хімічні причини. Правильне чергування культур у сівозміні поліпшує живлення рослин зольними елементами і азотом. Наприклад, різні культури споживають з грунту поживні речовини у неоднаковому співвідношенні; після деяких культур у грунті залишається неоднакова кількість поживних речовин; інші культури споживають поживні речовини зі слаборозчинних сполук у грунті; бобові культури збагачують грунт азотом; при вирощуванні культур і сівозміні краще використовуються поживні речовини з добрив, що поліпшує загальні умови росту і розвитку рослин; для збільшення вмісту органічних речовин у грунті важливе значення мають кореневі і післязбиральні рештки рослин.

Фізичні причини мають значення на: вміст водотривких агрегатів, запаси вологи в грунті; кожна культура має певну ґрунтозахисну здатність – найбільшу багаторічні трави, озимі, найменшу – просапні, пар – не захищає грунт, деградація фізичних властивостей під просапними культурами.

Біологічні причини: зумовлюють чергування через різне відношення культур до бур'янів, шкідників та хвороб. Сівозміна має велике значення і для просторової ізомерії культур – запобігає перехресному запиленню і ураженню інфекціями та шкідниками.

Економічні причини. Сівозміна забезпечує більш продуктивне використання протягом року трудових ресурсів і техніки, підвищується ефективність всіх агротехнічних заходів.

Сівозміни дають змогу підвищити урожайність культур, а відповідно і збільшити прибутки господарства.

Попередниками в господарстві є: для озимої пшениці – чистий пар, кукурудза на силос, горох, зернобобові сумішки; для гороху – озимі