Профілактика, оздоровлення та лікування за допомогою фітотерапії

2. Запальні захворювання, в тому числі перитоніт та апендицит, найбільш часта причина «гострого живота» – гострі запальні процеси в червоподібному відростку (апендицит), підшлунковій залозі (панкреатит).

3. Перфорація порожнинного органу. Частіше всього вона виникає в результаті різних захворювань органів черевної порожнини і заочеревного простору (гострий холецистит, гострий апендицит, виразки, пухлини шлунково-кишкового тракту).

4. Внутрішня кровотеча в просвіт шлунково-кишкового тракту в черевну порожнину (при трубній вагітності) і заочеревний простір (розрив нирки, аневризми черевної аорти).

5. Непрохідність кишечника, яка виникає внаслідок завороту кишок, защемлення кишки, здавлення кишки спайками.

6. Гострі порушення артеріального і венозного кровообігу, які призводять до гангрени кишечника.

7. Запальні процеси в яєчниках, позаматкова вагітність, перекрут ніжки, пухлини або кісти яєчника.

8. У дітей родова травма (із пошкодженням печінки, селезінки і інших органів, вроджена і набута непрохідність кишечника).

Провідним симптомом практично у всіх випадках «гострого живота» є біль, локалізований по всьому животі. Чіткої залежності між динамікою захворювання, характером і інтенсивністю болю, а також його локалізацією, як правило, не спостерігається. При обширних ураженнях, які обумовили виникнення «гострого живота», больовий синдром може бути різко виражений і супроводжуватися розвитком шоку або колапсу.

Приступ гострого апендициту починається найчастіше раптово; з'являється більш або менш різкий біль у верхній ділянці живота або біля пупка (згодом біль переміщується в праву здухвинну ділянку живота). Нерідко виникають нудота і блювання. Випорожнення найчастіше затримується. Внаслідок подразнення нервів очеревини виникає захисне напруження м'язів живота – спочатку в правій здухвинній ділянці, а потім і поза нею. Легке натискування на стінку живота рукою і швидке відняття її спричиняє різкий біль (симптом Щоткіна – Блюмберга). Т-ра тіла трохи підвищується або залишається нормальною, пульс частішає, кількість лейкоцитів у крові збільшується При наявності таких ознак потрібний негайний лікарський нагляд. Категорично забороняється застосовувати проносне, клізми та болезаспокійливі засоби.

Наявний запальний процес у червоподібному паростку може розвиватись наступними напрямками:

1. Запальний процес (з чи, частіше, без лікування) не переходить у деструктивну (незворотню) стадію і регресує або без наслідків, або з трансформацією у вторинний хронічний аппендицит.

2. Запальний процес прогресує з утворенням деструктивної (незворотньої) стадії. І, якщо не виконується апендектомія, з появою ускладнень:

2. 1. Апендикулярного інфільтрату різних локалізацій, який (з чи без лікування) може регресувати з трансформацією у кишклву норицю и вторинний хронічний аппендицит чи прогресуватиз трансформацієюв апендикулярниі абсцесс.

2. 2. Останній трансформується у вторинний хронічний аппендицит або перфорує у вільну черевну порожнину з трансформацією в розлитий гнійний перитоніт чи перфорує у порожнину кишківника – самовилікування (або теж вторинний хронічний апендицит).

2. 3. Перфорації паростка і виникнення розлитого гнійного перитоніту (чи відмежованого абсцесу).

2. 4. Пілефлебіту (при апендикулярному абсцесі чи перитоніті, частіше емпіємі), який, прогресуючи, трансформується у гнійний тромбофлебіт, поодинокі чи множинні абсцеси печінки, сепсис.

Лікування гострого апендициту – винятково хірургічне (негайна операція – видалення червоподібного відростка). При своєчасному проведенні ця операція звичайно не супроводиться ускладненнями; якщо її не зробити вчасно, може статись змертвіння або прорив відростка, що нагноївся, з дальшим розлитим запаленням очеревини (перитоніт)

Ознакою хронічного апендициту є постійний ниючий біль в правій здухвинній ділянці живота, розлади діяльності кишківника та ін.

Частим симптомом «гострого живота» є блювота, яка може виникнути в перші години і навіть хвилини захворювання. Блювотна маса складається із залишків їжі, шлункового соку, жовчі або в довші строки захворювання носити каловий характер. При шлунковій кровотечі блювотні маси мають вигляд кавової гущі або містять яскраво-червону кров. Іноді спостерігається ікота, що пов’язано із подразненням діафрагмового нерва. Може бути затримка випорожнення і газів, рідше рідке випорожнення. Важливим симптомом «гострого живота» є зміна характеру випорожнення. Так, мелена (чорне випорожнення або наявність червоної крові) характерні для шлунково-кишкової кровотечі. Переймоподібні болі в животі (наприклад, при печінковій або нирковій кольках, непрохідності кишечника). Хворий може бути неспокійний, стогне, кричить, метушиться. Часто характерний страждальний вираз обличчя, блідість. Форма живота змінена: втягнутий живіт (при перфорації порожнинного органу) або роздутий і асиметричний (при непрохідності кишечника). Язик сухий, з білим, жовтим або бурим нальотом. При промацуванні живота спостерігається дошкоподібний напружений живіт, болючість всієї передньої черевної стінки або окремих її ділянок. Підвищення температури.

Тактика і перша допомога

1. Хворий негайно має бути госпіталізований. Не можна втрачати час на з’ясування причин, оскільки вирішальним у даній ситуації є «фактор часу».

2. Транспортування хворого повинно проводитися обережно. Одночасно бути готовим застосувати реанімаційні засоби.

3. Поки хворого не оглянув лікар і не вирішене питання про операцію, слід утримуватися від застосування знеболюючих засобів, які можуть змінити клініку захворювання і привести медпрацівників до діагностичної і тактичної помилок.

4. Чим раніше хворий буде госпіталізований, а, значить, і раніше поставлений точний діагноз і проведене адекватне лікування, тим кращий прогноз.

5. Не можна давати хворому їсти і пити.

6. Покласти холод на живіт.

 

 

Апанасенко Г. Л., Попова Л. А. Медицинская валеология. – Киев: Здоровье, 1998.

Вардинець І. С., Тарасюк В. С., Семків М. П., Козаков Г. К. Соціальна медицина та організація охорони здоров'я: Підручник для вищих навч. мед. закл. I-II рівнів акредитації. – Тернопіль: Лілея, 2002.

Вороненко Ю. В., Прус Л. О., Чуйко А. П., Затула О. А., Оніщенко О. М. Соціальна медицина та організація охорони здоров'я: Підручник. – Т. : Укрмедкнига, 2002.

Неотложные состояния и экстренная медицинская помощь: справочник / под ред. Е. И. Чазова. – М. : Медицина, 1989.

Сумин С. А. Неотложные состояния. – М. : Фармацевтический центр, 2000.

Чепелев В. А. Професійні хвороби та шляхи їх профілактики: навч. пос. – К. : КНЕУ, 2004.

Шевчук М. Г. Сестринська справа. – К. : Здоров’я, 1992.