Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Профілактика злочинності та основні інститути профілактичного впливу

Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
14
Мова: 
Українська
Оцінка: 

Профілактика злочинності та основні інститути профілактичного впливу

Профілактика злочинності – одне з першочергових завдань будь-якого суспільства. За даними ООН, за 1985-1990 рр. злочинність у світі зростає в середньому на 5% на рік. Згідно з даними соціологічних опитувань, населення України вважає, що боротьба зі злочинністю – справа винятково правоохоронних органів. Кримінологи вважають навпаки, що це – загальносуспільне завдання, а правоохоронні органи лише один з інструментів. Специфіка органів і полягає у допомозі суспільству в процесі боротьби зі злочинністю високоточними, ефективними методами.

До профілактики злочинності мають належати такі етапи:

Аналіз фактів, закономірностей та наукове їх тлумачення;

Складання прогнозу, криміногенної ситуації на основі виявлених закономірностей;

Якщо прогноз не задовольняє дослідника – виявлення початкових даних, які детермінують небажаний прогноз;

Розроблення заходів, які дають можливість компенсувати детермінанти небажаного розвитку подій.

Результативність профілактики залежить від якості обліку та аналізу випадків відхилень від соціальної норми. Найістотніші недоліки у вирішені цих завдань зумовлені такими обставинами:

Браком достовірних даних для аналізу;

Низьким рівнем достовірності прогнозу;

Громіздким щодо виконання інструментарієм прогнозу;

Складним інструментарієм прогнозу.

Складний інструментарій індивідуального прогнозування висуває вимогу значного підвищення рівня науково-теоретичних знань у галузі педагогіки, психології, соціології, кримінології. Проаналізувати переваги та недоліки наявних методичних підходів і створивши на базі кожного з них відповідні методики індивідуального кримінологічного прогнозування, Ю.В. Солопанов дійшов висновку про необхідність створення нових методик на підставі типологічного підходу. Майже одночасно з Ю.В. Солопановим, такого ж висновку дійшла группа дослідників на чолі з А.П. Закалюком. Цей колектив авторів визначив шість груп населення, діяльність яких зумовлює занепокоєння громадськості, оскільки з високим ступенем вірогідності має злочинний характер. 

Прогностична модель Ф. Лона. За результатами опитування ув’язнених, що виступали як експерти , які оцінювали доречність умовно-дострокового звільнення власних товаришів. Факторами , що негативно впливають на ресоціалізацію умовно-дострокового звільнення, вказані експерти вважали: підвищену увагу до власного одягу, сексуальну стурбованість, пристрасть до відвідування розважальних закладів (ресторани, казино, тощо), зруйнована сім’я, недолік любові до ближнього, хуліганська поведінка у минулому, рецидив, шахрайство, емоційна нестійкість, вдале місце роботи у тюрмі, любов до суперечок, прагнення бути лідером, фізичні вади.

Факторами, що сприяють позитивній ре соціалізації, ув’язнені вважають: працелюбність, міцні подружні стосунки, робота в минулому, вдалий шлюб, практичність, егоїзм, релігійність. Крім цього, ув’язнені виділили важливі, на їхню думку, прогностичні фактори, полярність впливу яких визначається конкретною ситуацією.

Описана методика була розкритикована з таких міркувань:

Над експертом тяжіють корпоративні інтереси об’єкта прогнозування, отже важко унеможливити суб’єктивізм оцінування;

Експерти не володіють науково-теоретичною підготовкою, а отже – прогностичні фактори підібрані ними хаотично, за відсутності будь-якої системності, навіть полярність впливу низки факторів чітко не визначена;

Попередній недолік призводить також до неможливості і виявити питому вагу впливу конкретного фактора у процесі злочинного рецидиву, що значно ускладнює процес інтерпретації прогностичних даних. 

Досить ефективною є – прогностична модель, запропонована Ш. Глюк і Е. Глюк стосовно неповнолітніх (див. табл. 1) 

ФакториОцінка в балах

1)Керівництво підлітком батька:

Надмірне, суворе, або невпорядковане72,5

Слабке59,3

Тверде, але з добрими намірами9,3

2)Контроль за підлітком матері:

Поганий83,2

Задовільний57,5

Хороший9,9

3)Ставлення до підлітка батька:

Байдуже, або вороже86,2

Тепле (беручи до уваги надмірну турботу)33,8

4)Ставлення до підлітка матері:

Байдуже, або вороже86,2

Тепле (беручи до уваги надмірну турботу)43,1

5)Згуртованість сім’ї:

Згуртованості немає96,9

З деякими елементами єдності96,9

Згуртована20,6

Відміна до таблиці, додано модель передбачає прогнозування девіантної поведінки підлітка на підставі оцінювання функціонування основного інституту соціалізації - сім’ї. Чим вищий бал, тим гірший прогноз.

Розглянемо механізми впливу інститутів соціалізації та вивчимо деформації, до яких розводять дисфункції соціальних інститутів. За більш криміногенне середовище її формування. Чим гірше це середовище, тим більш яскраво виражена особиста деформація. Автор В. М. Кудрявцев фіксує такі наслідки дисфункції соціальних інститутів:

Деформація інституту зумовлює соціальне напруження і конфлікти, які є результатом невиконання інститутом притаманних йому функцій;

Цей процес зумовлює до прагнення замінити недієвий інститут іншими утвореннями, переважно, неформальними;

Дисфункції інститутів, які тривають значний час, негативно впливають на моральне формування особистості, викривляють систему ціннісних орієнтацій та мотивації поведінки особи;

Послаблення контрольних функцій соціальних інститутів спричиняє безкарність порушників соціальних норм та формує загальний стан безвідповідальності за власні вчинки.

Особлива роль сім’ї в процесі соціалізації пояснюється низкою факторів.

По-перше, протягом значного часу, особливо важливого згідно сенситивними періодами (в перші роки життя), сім’я є єдиним ланцюжком, що єднає дитину з суспільством, а отже – єдиним взірцем суспільства взагалом.

По-друге, кожний наступний етап соціалізації базується на досягненнях попереднього. Отож система цінностей, нормативні системи, взірці поведінки, отримання на попередніх етапах соціалізації, будуть визначати напрямок формування особи на етапах свідомої соціалізації.

По-третє, сім’я чи не єдиний інститут соціалізації, в процесі функціонування якого, завдяки високому рівню емоційності, інтеріоризація екстернальних, стосовно людини, норм та взірців поведінки відбувається найбільш м’яко та природньо.

По-четверте, батьківська сім’я майже все життя, а особливо до виповнення повноліття, сприймається особою як захисний редут щодо агресивного соціального середовища. А тому користуються

Фото Капча