Програма та методичні рекомендації до лекційних та семінарських занять з курсу «ІСТОРІЯ СЕРЕДНІХ ВІКІВ» для студентів Соціально-гуманітарного факультету, спеціальності 6.020302 Історія. / уклад. С.С. Баханова, Ю.В. Білай –Бердянськ.: БДПУ, 2014. – 77 с.

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

135.Взаимосвязь социальных отношений и идеологии в средневековой Европе. – М., 1983.

136.Господстующий класс феодальной Европы. – М., 1989.

137.Гутнова Е.В. Классовая борьба и общественное сознание крестьянства в средневековой Западной Европе (ХІ – ХV ст.). – М., 1984.

138.Европа в средние века: экономика, политика, культура / Сб. статей к 80-летию академика Сказкина С.Д. – М., 1972.

139.Идейно-политическая борьба в средневековом обществе. – М., 1984.

140.История крестьянства в Европе. Эпоха феодализма. В 3-х томах. – Т. І-ІІ. – М., 1985, 1986.

141.Классы и сословия средневекового общества / Под ред. Удальцовой. – М., 1988.

142.Проблемы развития феодальной собственности на землю. – М., 1979.

143.Самаркин В.В. Историческая география Западной Европы в средние века. – М., 1976.

144.Феодальная рента и крестьянские движения в Западной Европе ХІІІ – ХV вв. – М., 1985.

145.История средних веков / Под ред. С.П. Карпова. – М., 2000. – Т. 1.

146.История средних веков / Под ред. С.П. Карпова. – М., 2000. – Т. 2.

147.Влась и политическая культура в средневековой Европе. – М., 1992.

148.Европейское дворянство ХVІ – ХVІІ вв.: границы сословия. – М., 1997.

149.Средневековая Европа глазами современников и историков: Книга для чтения в шести частях. – М., 1994. – Ч. ІV – V.

150.История средних веков. Европа. – Минск, 2000.

151.Кардини Ф. Истоки средневекового ріцарства. – М., 2000.

152.Политические структуры эпохи феодализма в Западной Европе (VІ – ХVІІ вв.). – Ленинград, 1990.

153.Мировая культура. Средневековье. – М.: Алтейа, 1996.

154.Контамин Ф. Война в серние века. – СП (б): Ювента, 2001.

 

Скандинавські країни у ХІІ- ХV ст. 

1.Внутрішній розвиток. 

2.Норвегія. 

3.Швеція. 

4.Данія. 

5.Кальмарська унія.

 

Самостійна робота

1.Підготувати порівняльну таблицю «Скандинавські країни у період Середніх віків»

2.Накреслити стрічку часу з основними подіями (країна на вибір студента)

3.Виконати лабораторну роботу

 

Методичні рекомендації

Державна влада в Скандинавських країнах склалась пізніше, ніж в інших країнах Європи. У Данії утворення держави почалось у VІІІ ст. і завершилось у другій половині Х ст. за Харальда Синьозубого.

У Норвегії державна влада зміцнилась на початку ХІ ст. Але королю протистояли непокірна племінна знать і селянство. Король Олаф Харальдсон (1016 – 1028) зміцнив королівську владу, спираючись на християнську церкву, однак це викликало повстання селян, які захищали старі вольності і язичництво. Послаблена Норвегія на якийсь час була включена до Данської держави Кнута Великого. У Швеції утворились дві держави – на півночі із столицею в Упсалі, на півдні – в області поселення гетів. В ХІ ст. король Упсали підкорив південь країни.

Королі були за християнство. Але християнізація Скандинавії була завершена лише у ХІІ ст. Церква теж виступала за феодальні порядки. В її володіннях встановлювалась поземельна залежність і особиста залежність селян.

Але община і пережитки родового ладу лишались сильними. Селянам дозволялось носити зброю, вони відвідували судові збори. Вони ж несли сторожову службу. Королі встановлювали нові повинності – будівельну та ін.

Найраніше склалися феодальні відносини у Данії. У ХІІ ст. переважна більшість селян вже була у поземельній залежності від церкви, феодалів і короля. Всі раніше не зайняті землі були оголошені власністю короля. Були і раби аж до ХІV ст.

Королю протистояла знать. У ХІІ ст. вона повстала, але король, спираючись на церкву, розправився з нею. Але це зміцнило і церкву. З другої половини ХІІ ст. створюється рицарське військо середніх і дрібних землевласників. За військову службу вони звільнялись від сплати податків. Вони перетворювались у привілейований клас, утримуваний бондами. Був введений поземельний податок – з плуга. У 1250 р. це викликало повстання проти короля Еріка ІV, названого “Плужним грошем”.

Маючи військо, Данія здійснювала походи проти Англії, Норвегії, Швеції. У ХІІ ст. найбільше походів проти поморських слов‘ян. У 1166 р. захоплений о. Руяну (Рюген). У ХІІІ ст. Данія захопила Північну Естонію і продала оренду. Данський король Вольдемар ІІ захопив ряд німецьких територій – Гамбург, Голштинію, але не утримався тут.

У Норвегії спроба короля зміцнити свою владу викликала повстання біркбейнерів (лапотників). Король Магнус був убитий, а керівник повстання Сверир проголосив себе королем (1184 – 1202). А верхівка біркбейнерів стала його опорою. Становище селян не поліпшилось.

Сверир відмінив привілеї церкви, але це привело до зіткнення з папством. Папа Іннокентій ІІІ відлучив Сверира від церкви і наклав на країну інтердикт. У відповідь король вигнав з Норвегії папаських прелатів. Спадкоємці Свевира змирились з папою і відновили привілеї духівництва. У другій половині ХІІІ ст. королівська влада посилилась. Король Магнус Законодавець видав у 1274 р. загальнонорвезький звід звичаєвого права. Вищим органом влади була королівська рада. Всі вільні селяни збирались на тінги – збори. На чолі місцевого самоуправління стояли королівські васали.

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

 

1.Взаимосвязь социальных отношений и идеологии в