Програмні бібліотеки підтримки розробки Web-додатків

- моделі (models), які уніфікують доступ до зовнішніх даних (баз даних, файлів, мережних служб тощо) ;

- подання (views), які зберігають шаблони Web-сторінок, відокремлюючи дизайн від інформаційного вмісту HTML-документу.

Контролери

Вибір контролера, якому передається управління при обробці запиту користувача, визначається URL-адресою запиту. Типова структура URL-адреси має наступний вигляд (рисунок. 2. 3) :

 

 

URL-адреса має фіксований формат, як показано на рисуноку 2. 3. Першим параметром є назва контролера проекту, якому передається управління, далі метод у класі контролера, і остання частина – параметри, які отримає метод контролера.

Приклади:

http: //example. com/portfolio/latest/5 – клас контролера portfolio, метод контролера latest, 5 – параметр метода.

http: //example. com/blog/created – клас контролера blog, метод контролера created, без параметрів.

Слід зауважити, що на рисуноку 2. 3 після назви сайту не вказано index. php. Як правило, на практиці позбуваються використання index. php засобами Web-сервера. Наприклад, для Web-сервера Apache необхідно в кореневому каталозі проекту (див. Рисунок. 2. 2) створити файл. htaccess і вписати в цей файл наступні інструкції:

RewriteEngine on

RewriteCond $1! ^ (index\. php|images|robots\. txt)

RewriteRule ^ (. *) $ /index. php/$1 [L]

При цьому завдяки використанню модулю mod_rewrite встановлюються правила обробки запиту перед передачею його Web-додатку (тут CodeIgniter). А саме: RewriteCond вказує, які файли пропускати без обробки (index. php, images, robots. txt), а RewriteRule задає правило, що будь-який запит, крім вказаного в RewriteCond необхідно модифікувати шляхом додавання перед ним рядку index. php. Таким чином, CodeIgniter розпізнає вірний формат URL.

Моделі

Моделі призначені для об‘єднання функцій взаємодії із зовнішніми даними (файлами, базами даних) у єдиний клас. Для використання моделі необхідно створити файл PHP визначеної структури (Рисунок 2. 4) в каталозі /application/models. При чому назви файлу та класу мають співпадати, а назва класу записується з великої літери. Структура класу включає назву класу, ознаку успадкування від універсальної моделі (CI_Model), а також конструктор __constructor (), в якому викликається код батьківського класу. Завантаження моделі з контролера відбувається за допомогою команди:

$this->load->model ('Testmodel') ; де Testmodel – назва класу моделі.

<? php

class Testmodel extends CI_Model {

 

function__construct ()

{

// Call the Model constructor

parent: : __construct () ;

}

function get_data ($id)

{

$sql = «SELECT fieldl FROM tablel WHERE id =?»; $q = $this->db->query ($sql, array (id)) ;

$row = $q->row () ;

return $row->field1;

}

}

 

Рисунок 2. 4. Приклад коду файлу моделі проекту

В подальшому виклик методів класу моделі відбувається наступним чином:

$this->Testmodel->get_data (10) ;, тобто модель стає об‘єктом базового класу CodeIgniter. Для автоматичного завантаження моделі при старті проекту необхідно у конфігураційному файлі /application/config/autoload. php вписати назву моделі в відповідний масив:

$autoload['model'] = array („testmodel‟) ;

Подання

Подання у CodeIgniter – це повна HTML-сторінка або її фрагмент (наприклад: заголовок, меню, основний вміст, нижня частина). Основне призначення подання – відділити логіку отримання даних від візуального вигляду. Як правило, подання містить мінімум PHP-коду: лише той, що призначено для виведення даних (echo, print тощо). Крім того, допустимим є використання циклів PHP (for, foreach тощо) для виведення даних, що мають вигляд списків, дерев та інших складних структур.

Практичне застосування контролера, моделі та подання наведено нижче.

 

 

Ajax (асинхронний Javascript) – це підхід до створення інтерактивних Web-додатків, згідно з яким обмін даними між Web-браузером та Web-сервером відбувається у фоновому режимі, що надає можливості оновлювати лише частину Web-сторінки. Такий підхід зменшує мережний трафік та дозволяє будувати додатки, наближені до «віконних», які є більш звичними для користувача. Головним чином підхід базується на використанні засобів мови JavaScript. При цьому з серверного боку жодних змін виконувати не потрібно у порівнянні з традиційним підходом. На клієнті за Ajax відповідає об‘єкт Javascript XMLHttpRequest. Передача даних за допомогою цього об‘єкта може відбуватись як у синхронному, так і у асинхронному режимі. Складність безпосереднього використання цього об‘єкта зумовлена неповною сумісністю реалізації різними браузерами. Тому, як правило, використовують крос-платформні бібліотеки, які уніфікують доступ до даного об‘єкта. Однією з таких бібліотек є JQuery. Серед її особливостей можна відзначити широкий спектр можливостей щодо пошуку та модифікації елементів Web-сторінки із застосуванням синтаксису мов XPath та CSS, наявність засобів управління подіями елементів сторінки, візуальні ефекти тощо. З огляду на задачі Ajax JQuery пропонує наступні можливості:

1. Завантаження даних з сервера безпосередньо у елемент сторінки (наприклад, у параграф).

2. Завантаження та виконання програмного коду мовою Javascript.

3. Завантаження даних із сервера у форматі JSON, що спрощує перетворення даних у об‘єкти Javascript.

4. Відправлення даних на сервер.

5. Обробка помилок, що виникли при передачі даних.

6. Серіалізація даних HTML-форми для подальшої передачі на сервер.