Прибуток приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Стройполіс"

Прибуток страхової організації є джерелом сплати прибуток. за рахунок нерозподіленого прибутку страхової організації можна робити збільшення її статутного капіталу, покриття збитків минулих років, якщо за результатами цього року спостерігалося погіршення показників фінансової стійкості страхової компанії.

Свою прибуток страхові компанії як і інші підприємства може використати як джерело фінансування його інвестиційної діяльності (розширення переліку страхових послуг, підвищення якості вже надання послуг, розширення території надання своїх послуг, зниження які надають страхових послуг тощо.).

Прибуток страховика розподіляється за спільними для всіх суб’єктів господарювання принципами. Схема розподілу прибутку залежить від форми організації страхової компанії (акціонерне товариство відкритого або закритого типу, командитне, повне товариство, товариство з додатковою відповідальністю) і регулюється Законом України «Про господарські товариства» та установчими документами страховика. Особливістю розподілу прибутку страхової компанії є те, що згідно з Законом України «Про страхування» за рахунок нерозподіленого прибутку, тобто прибутку, який реінвестовано у страхову компанію, вона може створювати вільні резерви з метою зміцнення своєї платоспроможності.

Зважаючи на те, що переважна більшість страховиків в Україні є акціонерними товариствами, слід більш докладно зупинитися на розподілі прибутку саме акціонерних товариств.

Цей розподіл відбувається виходячи з відповідного рішення загальних зборів акціонерів.

Прибутковість акцій розраховується і відображається у частині III «Розрахунок показників прибутковості акцій» Форми № 2 «Звіт про фінансові результати», додаток А.

Згідно із законодавством, одержання дивідендів є одним із майнових прав акціонерів. За результатами підприємницької діяльності (як правило, за рік) товариство має вирішувати, якими за розмірами будуть дивіденди, чи доцільно їх сплачувати в конкретному році тощо. Питання, пов’язані із затвердженням результатів діяльності, у тому числі й про розподіл прибутків, відносяться до компетенції загальних зборів акціонерів. В установчих документах або на зборах акціонерів може бути встановлено інший строк для виплати дивідендів: наприклад, один раз у півроку або один раз на квартал.

Неакціонерні суб’єкти підприємницької діяльності при одержанні чистого прибутку в більшості випадків спрямовують прибуткові кошти на розвиток підприємницької діяльності, на соціальний розвиток підприємства, на оплату праці, а також на поповнення резервного фонду.

На відміну від них, зазначені напрями використання чистого прибутку становлять лише нерозподільну частину чистого прибутку акціонерних товариств. Ця частина називається нерозподільною тому, що кошти з неї не розподіляються поміж акціонерами у вигляді дивідендів. Інша частина чистого прибутку акціонерного товариства є розподільною, і всі кошти цієї частини спрямовуються на сплату дивідендів.

Таким чином, для акціонерного товариства чистий прибуток (ЧП) складається з двох частин: нерозподільної (НЧП) і розподільної (РЧП), тобто:

ЧП = НЧП + РЧП.

Інколи акціонерні товариства приймають рішення про те, що дивіденди в певному році не будуть сплачуватися. Це означає, що розподільна частина прибутку дорівнює нулеві (РЧП = 0), а весь чистий прибуток спрямовується на розвиток підприємницької діяльності:

ЧП = НЧП.

У свою чергу кошти нерозподільної частини чистого прибутку повинні спрямовуватися на розвиток господарської діяльності (РГД), соціальний розвиток працівників (СРП), оплату праці (ОП), а також на поповнення резервного фонду (РФ). Таким чином,

НЧП = РГД + СРП + ОП + РФ.

Загальні збори акціонерів товариства спочатку затверджують розміри чистого прибутку, одержаного за рік діяльності, потім приймають рішення про розміри нерозподільної частини чистого прибутку, тобто розміри фондів РГД, СРП, ОП та РФ. Після цього затверджуються розміри розподільної частини прибутку:

РЧП = ЧП – НЧП

або

РЧП = ЧП – (РГД + СРП + ОП + РФ).

Кожному акціонерові сплачуються дивіденди відповідно до кількості та виду акцій, які є в його власності.

 

 

 

Доходи страхової організації- це сукупна сума грошових надходжень на її рахунки в результаті здійснення нею страхової чи іншої, законодавчо не забороненої, діяльності. Страховик може отримувати доходи від страхової діяльності та інші доходи, в тому числі від інвестиційної діяльності.

Доходи від страхової діяльності формуються за рахунок страхових премій, отриманих за укладеними договорами страхування і перестрахування, відшкодування частини збитків за ризиками, переданими у перестрахування, за рахунок комісійних і брокерських винагород у разі, якщо страхова організація є посередником у страхуванні, за рахунок повернення страхових резервів, а також за рахунок інших доходів від страхових операцій (рис. 2. 1)

 

Рис. 2. 1. Доходи страхової організації від страхової діяльності

Доходи від інвестиційної діяльності страхової організації формуються за рахунок інвестування коштів страхових резервів і власних вільних коштів. Страхові інвестиції повинні здійснюватися в обсягах, за строками і в просторі, які узгоджені зі взятими страховими зобов'язаннями. Інвестиційний дохід може бути джерелом приросту власного капіталу страхової компанії, який використовується в надзвичайних ситуаціях для покриття страхових зобов'язань.

Страховик також може мати інші доходи, не пов'язані зі своєю основною діяльністю, зокрема:

o доходи від здавання майна в оренду (здійснення фінансового або оперативного лізингу, оренди землі,