Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Прикладні ландшафтно-екологічні дослідження

Предмет: 
Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
14
Мова: 
Українська
Оцінка: 

його життєдіяльності наслідками. Показниками її є розораність, еродованість і засоленість земель, ураженість земель зсувами, порушеність земель автодорогами і т. д. За кожним з цих показників розроблялася окрема шкала оцінки в балах (наприклад 1) дуже слабка (0, 0-1, 0 бала) ; 2) слабка (1, 1-2, 0) ; 3} помірна (2, 1-3, 0) ; 4) сильна (3, 1-4, 0) ; 5) дуже сильна (4, 1-5, 0).

Визначення антропогенної порушеності, потенційної стійкості і екологічного стану ландшафтних комплексів супроводжується укладанням серії відповідних картосхем, аналіз яких і дозволяє розробку критеріїв диференційованого підходу до господарського використання природних умов і ресурсів з врахуванням необхідності їх збереження і відновлення.
 
Ландшафтознавчі дослідження по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС
 
Принципова можливість ландшафтознавчого підходу до обґрунтування заходів по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначається тим, що формування поля радіоактивного забруднення як на етапі первинного випадання радіонуклідів, так і в процесі їх вторинного перерозподілу відбувається безпосередньо в ландшафтах і під впливом ландшафтних факторів.
На етапі первинного випадання радіонуклідів, коли відразу після вибуху радіоактивні речовини були рознесені повітряними масами, ландшафтні особливості, насамперед, підстилаючої поверхні, здійснюють прямий вплив на характер поля забруднення (відмічено, що ліси зіграли роль накопичувачів радіонуклідів – найвища щільність забруднення лісових масивів спостерігається на узліссях з навітряного боку; більш значним є і забруднення навітряних схилів порівняно з підвітряними). Але після формування первинного поля забруднення радіонукліди залучаються до водних, повітряних і біогенних міграційних потоків, що призводить до їх вторинного перерозподілу. І всі ці процеси мають яскраво виражену залежність від ландшафтних особливостей території. Тому наступним етапом ландшафтознавчих досліджень після аналізу і оцінки ландшафтної зумовленості полів випадання радіонуклідів в 30-км зоні ЧАЕС стала оцінка ландшафтів зони за умовами міграції радіонуклідів.
Результатом цих досліджень стала карта «Оцінка ландшафтів за умовами водного виносу речовин», яка дозволила оцінити схильність радіонуклідів, які залягають на ґрунтах в 30-км зоні ЧАЕС, до виносу з поверхневим і підземним стоком. Кінцевим результатом стала карта «Оцінка урочищ Чорнобильської зони за ступенем потенційної небезпеки пилового підйому радіонуклідів».
 
Ландшафтознавче обґрунтування географічних інформаційних систем
 
Географічна інформаційна система (Г1С) – це автоматизована система збору, збереження, обробки і аналізу географічної інформації, яка побудована на базі електронної обчислювальної техніки.
Методологічною основою створення ГІС слугує системний підхід, якій розглядає отримання інформації, її обробку та інтерпретацію в системі ГІС як етапи єдиного процесу пізнання закономірностей побудови і функціонування природних комплексів за допомогою методів інформатики.
ГІС поділяють на глобальні, регіональні і локальні. Глобальні ГІС будуються для моделювання глобальних процесів: парникового ефекту. зведення тропічних лісів, наслідків ядерних випробувань і війн. Для даного кола проблем вивчення природних комплексів відбувається на рівні природних зон, а результати мають в значній мірі загальний характер.
Задачам територіального планування більше відповідають регіональні і локальні ГІС, на підставі яких можуть прийматися рішення по використанню природних умов і ресурсів ландшафтних комплексів регіонального і локального рівня. Вимоги до вхідної і вихідної інформації тут більш жорсткі: вони мають відповідати існуючим нормативам, що використовуються в практиці географічних експертиз і вимагають використання картографічної інформації. Тому регіональні ГІС формуються переважно як картографічні.
Картографічна інформація, яка вводиться в ГІС, поділяється на два типи даних-атрибутів: метричні і тематичні. Метричні атрибути характеризують контурну частину карти, тематичні – смисловий зміст. Тематичні атрибути передають змістовну частину – легенду карти. Легенда складається із текстової характеристики, яка і може бути введена в комп'ютер. Проте для роботи в ГІС з легендою ландшафтної карти потрібна її формалізація. З цією метою розробляється класифікатор – система кодів для основних характеристик ландшафтних комплексів. Кодування легенди виконується за допомогою цифр, символів або комбінацій символів і цифр. Наприклад, для характеристики ґрунтового покрову виписується увесь перелік типів ґрунтів і кожному з типів надасться певний код (цифровий, літерний або літерно-цифровий). Тоді легенда ландшафтної карти представляється у вигляді матриці, де на першому місці в закодованому вигляді стоїть тип ландшафтного комплексу, а на наступних позиціях – характеристики його окремих компонентів або властивостей. Кількість параметрів, що вводяться, лімітується в більшій мірі вивченістю ландшафтних комплексів, ніж технічними можливостями.
Метричні атрибути розподіляються на точкові, лінійні і площинні. Для їх оцифрування розроблені спеціальні прийоми. У даний час відомі три методи формалізації метричних атрибутів: по ячейках регулярної сітки, векторний і растровий. Кожний з них характеризується певними можливостями і обмеженнями.
ГІС поділяють також по: територіальному охопленню (загальнонаціональні і регіональні) ; цілях (багатоцільові, спеціалізовані, в тому числі інвентаризаційні, для потреб планування, керування) ; за тематичною орієнтацією (загально-географічні, галузеві, в тому числі водних ресурсів, використання земель, лісовикористання, рекреації та ін.).
 
Практична робота №4
 
Тема: Обчислення кларків концентрації та коефіцієнтів акумуляції хімічних елементів у природних комплексах
Завдання: 1. Скласти таблиці світових кларків концентрації хімічних елементів в листі і грунтах (таблиця 1, 2).
2. Записати формули оцінки вмісту та виявлення акумуляції хімічних елементів у листі різних деревних порід за відсутності їхніх кларкових і фонових величин та формули реальної оцінки накопичення важких металів в грунтах (Волошин І. М., 1998 рік).
 
Таблиця 1.
Концентрація хімічних елементів у золі листової поверхні (мг/кг сухої маси) 
 
Оцінка вмісту та виявлення акумуляції хімічних елементів у листі різних деревних порід за відсутності їхніх кларкових і фонових величин:
1. За першим методичним прийомом коефіцієнт акумуляції визначено за формулою:
Ка = Сі / Схф (1),
де Ка – коефіцієнт акумуляції хімічного елемента в листі; Сі – абсолютний вміст хімічного елемента в листі, визначений під час екологічних досліджень; Схф – середня регіональна фонова величина хімічного елемента в листі.
2. Другий варіант розрахунку фонових величин полягав у наступному. За фонову величину підбирали хімічні величини з мінімальними показниками для кожної листяної породи, розташованої на певній віддалі від джерела забруднення, відповідно, не зазнавала інтенсивного впливу забруднених повітряних мас і росла у порівняно чистих зонах.
Коефіцієнт акумуляції хімічних елементів визначено за формулою:
Kа = Ci / Сі min (2),
де Сі – абсолютна величина хімічного елемента в листі дерев; Сі min – мінімальна величина хімічного елемента серед вимірів кожного дерева, прийнята за місцеву фонову величину.
3. Третій варіант розрахунків коефіцієнта акумуляції полягає в одержанні середніх показників хімічних елементів у листі деревних порід.
Розрахунки здійснено за формулою:
Ка = Сі / Схфп (3),
де Сі – абсолютний вміст хімічного елемента в листі дерев; Схфп – середньостатистичний показник вмісту хімічного елемента в листі.
 
Таблиця 2
Вміст деяких елементів в орних ґрунтах і світові кларки, мг/кг
 
Оцінка накопичення важких металів в грунтах (І. М. Волошин, 1998 рік)
1. Відношенням абсолютних величин хімічних елементів (Сі) до середнього арифметичного з 10-ти мінімальних величин, визначених у ґрунтових розрізах, розміщених на віддалі 15-20 км від основних джерел забруднення чи перебувають у тіні руху забруднених повітряних мас:
Кх10 = Сі / Сіх10min (2) ;
Cix10 = n1 + n2 + … + n10 / n,
де Сі – вміст хімічного елемента в ґрунті; Сіх10min – середнє з 10-ти мінімальних величин хімічних елементів, які не піддались інтенсивному впливу антропогенного забруднення.
2. Розрахунки коефіцієнтів акумуляції здійснено шляхом відношення індивідуальних величин хімічних елементів у ґрунтах ландшафтів до середніх величин ґрунтів незабруднених ландшафтів:
Кхсn = Сі / Сіх (3)
де Сі – вміст хімічного елемента в ґрунті; Сіх – середня величина хімічного елемента у ґрунтах незабруднених ландшафтів.
3. Одержання коефіцієнтів акумуляції шляхом відношення індивідуальних величин кожного інгредієнта (Сі) до мінімального значення цього ж показника з розрізу ґрунту, який не піддався значному впливу забруднювальних речовин, перебуває на протилежному боці переважаючих вітрів чи на значній віддалі від джерел забруднення:
Kmin = Ci / Xmin (4),
де Сі – вміст хімічного елемента в ґрунті, Xmin – мінімальна величина хімічного елемента.
Фото Капча