Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Принципи архітектурно-планувальних рішень житлових будинків 30-х рр. ХХ ст. в м. Києві та їх використання в сучасній практиці проектування

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 

центр всієї архітектурно-планувальної системи району; еволюційне формування композиційної вісі – вул. _Шовковичної, яка не отримує належних орієнтирів.

В районі еволюційно утверджуються архітектурно-композиційні особливості забудови житлових кварталів згідно з п’ятьма прийомами організації форм вільних просторів навколо житлових будинків, чотирма типами ансамблевої забудови. В стилістичній різнобарвності житлової дореволюційної забудови переважають класицистичний та еклектичний стильові напрями.
Серед визначених восьми історичних етапів забудови району „Липки”, житлові будинки 30-х рр. ХХ ст. представлені на 5 та 6 етапах.
2. Встановлено, що особливостями архітектурно-планувальних рішень житлових будинків 1930-х рр. на 5 та 6 етапах стають:
- при розташуванні житлових будинків в системі кварталів – зміна параметрів житлових будинків; метро-ритмічні зв’язки між планами житлових будинків; повтор прийомів організації форм вільних просторів навколо житлових будинків;
- згідно з прийомами об’ємно-композиційних рішень житлових будинків – загальна раціоналістична направленість архітектури житлових будинків при відповідності чотирьом стильовим напрямам: раціоналізм, пізній конструктивізм, постконструктивізм, неокласицизм;
- спільність пропорційної побудови фасадів житлових будинків різних стильових напрямів (вписування загальних габаритів фасадів в квадрат або прямокутник, що складається з кількох квадратів, пропорції „золотого перерізу”) ; одночасне поєднання як класичних (квадрат пропорційного ряду, пропорції „золотого перерізу”) так і авангардних („гра в квадрат (и) ”, пропорціювання основних членувань фасаду взаємоперпендикулярним корегуючим лініям; на основі зміщення осей основних елементів) прийомів пропорціювання фасадів;
- в функціонально-планувальній структурі житлових будинків – використання гнучких секцій із збереженням планування квартир в одній площині; збільшення загальної кількості типів планувальних рішень квартир в порівнянні з попереднім досвідом проектування; невідповідність майже 50% площ основних приміщень квартир (житлових, спалень, кухонь, передніх) сучасним нормативним.
3. Визначено, що забудова 1930-х рр. утворює „ансамбль району”, основні риси якого на сучасному етапі проектування потребують віталізації та реновації на основі виявлених спільних прийомів композиційної побудови: „провідна тема”, рух, ідеологія, колорит форм, естетичні переваги, використані елементи, пластичні мотиви, серед яких „провідна тема” архітектурно-планувальних рішень житлових будинків стає проявом зовнішніх та внутрішніх пропорційних зв'язків (методологія зовнішніх та внутрішніх зв’язків запропонована у 1985 р. архітектором Т. С. _Семеновою) в глибинно-просторовій та фронтальній композиціях житлових будинків, і спрямовує сприймати архітектуру 1930-х рр. в районі „Липки” вище раціонального або конструктивного формотворення, з реальним втіленням в натуру абрисів віртуального світу рівноваги та гармонії – організованого світу архітектури, в своєрідному подоланні “архітектурних утопій” авангарду 1920-1930-х рр..
4. Були розроблені рекомендації по віталізації „ансамблю району” „Липки” на основі принципу „композиційного тяжіння” (методологія організації архітектурного простору з „тяжінням” до формуючих його елементів на основі метричних, ритмічних, масштабних, пропорційних та інших композиційних закономірностей була запропонована у 1983 р. архітектором Л. І. Кирилловою) до формуючих його елементів – житлових будинків-курдонерів різних етапів забудови.
Рекомендовано до використання в сучасній практиці проектування нових мікрорайонів та кварталів прийом „радіального корегуючого зв’язку” планів житлових будинків, для виявлення забудови певного періоду.
5. Були визначені принципи архітектурно-планувальних рішень житлових будинків 30-х рр. ХХ_ст. в м. Києві (район „Липки”) – „курдонерна забудова”, „широкий корпус”, „кутова секція”, „еркер”; здійснений аналіз їх еволюційного розвитку та використання в подальшій практиці проектування житлової забудови, щільно до кінця ХХ ст.
Розроблені рекомендації по розширенню методів закономірної організації об'ємно-просторових форм житлових будинків, зведених за вище визначеними принципами, з ціллю підвищення в них комфортності проживання, згідно з сучасними європейськими нормативами, досягненнями науково-технічного прогресу.
6. Пропонується концепція семантико-етимологічного інтернаціонального каркасу „вернакулярної архітектури”, яка при поєднанні з особливостями та принципами архітектурно-планувальних рішень житлових будинків 1930-х рр. дозволить пронизати динамікою сучасної дійсності та досягти безперервної циклічності у трактовці образного рішення нових житлових будинків та тих, що підлягають реконструкції в кожному конкретному місці. Визначаються перспективні стильові напрями житлових будинків-вернакулярів.
7. Розробляється історична та географічно-етнографічна моделі центрів розповсюдження „вернакулярної архітектури” у столицях країн європейського регіону з географічним центром в столиці України – м. Києві.
Розроблені засади перевірені шляхом експериментального проектування, впроваджені в практику учбового проектування сучасних житлових та громадських будинків, в проектну практику проектування.
 
СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
 
1. Ладан Т. М. Історичні етапи планування та забудови району “Липки” в м. Києві (остання чверть ХІ – кінець ХІХ-початок ХХ століття) // Сучасні проблеми архітектури та містобудування: Науково-технічний збірник. Випуск 4. – К. : КНУБА, 1999. – 158 с., С. 20-26.
2. Ладан Т. М. Житлові будинки курдонерного типу в районі “Липки” м. Києва // Сучасні проблеми архітектури та містобудування: Науково-технічний збірник. Випуск 5. – К. : КНУБА, 1999. – 134 с., С. 114-120.
3. Ладан Т. М. Ансамблеве мислення у 1930-ті роки в районі “Липки” // Сучасні проблеми архітектури та містобудування: Науково-технічний збірник. Випуск 6 (спеціальний: Київ архітектурний: Шляхи розвитку міського середовища). – К. : КНУБА, 1999. – 192 с., С. 55-61.
4. Ладан Т. М. Пізньоконструктивістські тенденції архітектури житлових будинків перших житлобудкоопів в районі “Липки” м. Києва у 1927-1932 роки // Сучасні проблеми архітектури та містобудування: Науково-технічний збірник. Випуск 7. – К. : КНУБА, 2000. – 192_с., С. 3-8.
5. Ладан Т. М. Провідні викладачі КНУБА (вибрані біографічні матеріали) : Й. Ю. Каракіс, М. В. Холостенко, П. М. Черниш. Нові грані творчості архітектора Йосипа Каракіса // Сучасні проблеми архітектури та містобудування: Науково-технічний збірник. Випуск 8 (спеціальний: АРХІТЕКТУРНА ШКОЛА КІБІ-КНУБА. До 70-річчя діяльності). – К. : КНУБА, 2000. – 316 с., С. 110-112, 119-120, 122-123, 153-158.
6. Ладан Т. М. Вернакулярна архітектура в сучасній практиці проектування м. Києва // Сучасні проблеми архітектури та містобудування: Науково-технічний збірник. Випуск 9. – К. : КНУБА, 2001, С. 58-65.
7. Ладан Т. М. „Вернакулярна архітектура” як напрямок сучасної реконструкції історично сформованого ансамблю району, міста // Строительство и техногенная безопасность: Научно-технический сборник. Выпуск 6. – Симферополь: КАПКС, 2002. – 319 с., С. 15-16.
 
АНОТАЦІЯ
 
Ладан Т. М. Принципи архітектурно-планувальних рішень житлових будинків 30-х рр. ХХ ст. в м. Києві та їх використання в сучасній практиці проектування. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18. 00. 02_- Архітектура будівель та споруд. Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ, 2002.
В дослідженні визначені передумови розвитку житлової забудови 30-х рр. ХХ ст. в м. Києві (район „Липки”), основні етапи забудови, фактори, які впливають на містобудівні та архітектурно-типологічні особливості забудови кварталів (середина XVIII – початок XX ст. ст.) ; виявлені особливості та принципи архітектурно-планувальних рішень житлових будинків 1930-х рр., які зумовлюють їх визначення як ансамбль; дані концептуальні пропозиції по посиленню ансамблевих рис житлової архітектури в районі та рекомендації по використанню принципів архітектурно-планувальних рішень житлових будинків 1930-х рр. в сучасній практиці проектування.
Пропонується семантико-етимологічна експериментально-прогностична концепція утворення сучасного житлового будинку-вернакуляру на основі поєднання географічно-етнографічних особливостей забудови та виявлених принципів архітектурно-планувальних рішень житлових будинків 1930-х рр. – „вернакулярна архітектура”.
Ключові слова: об’ємно-просторова форма вільного простору, курдонерна забудова, широкий корпус, курдонерна секція, еркер мансардного типу, вернакулярна архітектура.
 
АННОТАЦИЯ
 
Ладан Т. Н. Принципы архитектурно-планировочных решений жилых домов 30-х гг. ХХ ст. в г. Киеве и их использование в современной практике проектирования. _- Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата архитектуры по специальности 18. 00. 02 – Архитектура зданий и сооружений. Киевский национальный университет строительства и архитектуры, Киев, 2002.
В диссертации рассмотрены предпосылки развития архитектурно-планировочных решений жилых домов 30-х гг. ХХ ст. в одном из центральных районов г. Киева – районе “Липки”.
На основе анализа были выделены: этапы формирования жилой застройки в районе; факторы, которые тормозят или способствуют её развитию; градостроительные и архитектурно-композиционные особенности застройки кварталов (середина XVIII – начало ХХ ст. ст.). Было установлено, что наибольшая интенсивность жилой застройки приходится на конец 1920-х- 1930-е гг. (5 и 6 этапы). На этих этапах наблюдается определенное композиционное равновесие между пятнами жилых домов в кварталах района относительно определённых улиц – вспомогательных осей композиционного тяготения, которое послужило основой для поиска других композиционных закономерностей, гармоничных связей между домами – ансамблевых черт жилой застройки 1930-х гг..
В данном исследовании определены особенности архитектурно-планировочных решений жилых домов 1930-х гг. : градостроительные (постановка жилых домов в системе кварталов) ; объёмно-композиционные, функционально-планировочные (структура секций и квартир). Общность выделенных масштабных, метроритмических, стилевых, пропорциональных, планировочных закономерностей в жилой застройке 30-х гг. ХХ ст. говорит о создании “ансамбля района”, особенности которого следует развивать на современном этапе реконструкции центра г. _Киева. Разрабатываются концептуальные предложения по реконструкции исторически сложившейся архитектурной среды района “Липки”.
Определяются основные принципы архитектурно-планировочных решений жилых домов 1930-х гг. : курдонерная застройка, широкий корпус здания, угловая секция, эркеры.
Проводится анализ использования принципов архитектурно-планировочных решений жилых домов в отечественной и зарубежной практике проектирования до конца ХХ ст. Разрабатываются рекомендации по увеличению методов закономерной организации объёмно-пространственных форм жилых домов в соответствии с выше определёнными принципами.
Предлагается семантико-этимологическая экспериментально-прогностическая концепция создания современного жилого дома-вернакуляра повышенной комфортности, соответствующего современным европейским нормам, максимально приближенного к природе, созданного на основе достижений научно-технического прогресса, взаимосвязи географически-этнографических особенностей застройки, выявленных принципов архитектурно-планировочных решений зданий – “вернакулярная архитектура”. Рекомендуется историческая и географическо-этнографическая модели центров распространения вернакулярной архитектуры в столицах стран европейского региона.
Ключевые слова: объёмно-композиционная форма свободного пространства, курдонерная застройка, широкий корпус, курдонерная секция, эркер мансардного типа, вернакулярная архитектура.
 
ANNOTATION
 
T. Ladan. Principles of architectural-planning decisions of apartment houses of 30th of the XXth century in Kyiv of their modern application. – Manuscript.
Thesis for scientific architecture candidate degree, speciality 18. 00. 02 – Architecture of buildings and structures. Kyiv National University of Construction and Architecture, Kyiv, 2002.
The thesis present: the main stages of building up of «Lypky» area in Kyiv, factors influencing city-planning and architectural-typical features of building quarters (the middle of XVIIIth – the beginning of XXth centuries) ; the revealed features of apartment houses architecture of 1930th speak about creation of ensemble of the area; conceptual proposals to amplification ensemble features of apartment architecture in the area and practical application of principles architectural-planning solutions of apartment houses of 1930th in modern design of Kyiv.
The method of creation of a modern apartment house is proposed on the basis of integration of geographical-ethnographic features and principles of architectural-planning solutions of houses with experimental-predictable directions in modern architecture.
Key words: volumetric-spatial form of free space, curdoner building, wide case, curdoner section, bay window of mansard type, vernacular architecture.
Фото Капча