Принципи кримінального права

Зміст

Вступ

Поняття принципів кримінального права

Принципи законності, рівності громадян перед законом і особистої відповідальності за наявності вини

Принципи гуманізму та невідворотності кримінальної відповідальності

Характеристика інших принципів кримінального права

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

Тема принципи кримінального права як нам здається є досить актуальною, хоча можливо, так і не здається на перший погляд. Як відомо то принципи-це основні засади, те, що є важливою складовою будь-якої ланки. У нашому випадку ця сама ланка і є кримінальним правом.

Безпосередньо, що принципи є різноманітними як за змістом, так і за метою. Тобто, спеціальні принципи кримінального права будуть суттєво відрізнятися від права цивільного. Але, звичайно, будуть зустрічатися й схожі принципи, так як будь-яке право спрямоване на вирішення та запобігання злочинів чи правопорушень.

На нашу думку існує така розгалуженість принципів через різноманітність правових норм. Важко не погодитися з тим, що на правосвідомість громадян впливають не тільки конкретні правові приписи, а найбільш загальні ідеї та положення, адже загальновідомо, що громадяни більше знають принципи, аніж статті у Кримінальному кодексі.

Поняття принципів кримінального права

Категорія «принципи права» як предмет наукового дослідження викликає велику зацікавленість стосовно себе зі сторони вчених даної галузі.

Що ж до самого походження поняття «принципи права», то воно є етимологічним (лат. Princlipium – начало, основа, першопочаток, те, що лежить в основі певної теорії, науки). З цього можна зробити висновок, що принцип виражає закономірності існування та розвитку і є, так би мовити, узагальненням найбільш загального.

Не дивно, що при ґрунтовному аналізі дефініцій, запропонованих різними авторами, з’ясовуючи смислове значення терміну принципи права, зустрічаємо: «основа, начало, основоположне, основне правило поведінки, закономірність, сутність, ідея тощо», які й на думку вчених перераховані слова є нічим іншим як синонімами і можуть використовуватися при визначенні категорії принципи права. Конкретність, стосовно синонімічності нам надає Пилипенко П. Д. у своїй праці «Проблеми теорії трудового права» [11, С. 49].

Солоненко О. М. зазначає: «Принципи права є тими засадничими правовими основами, стрижневими ідеями, у яких сконцентровано суть права, які визначають його зміст. За принципами права можна характеризувати правову національну систему, визначати рівень гуманності чинного законодавства, його відповідність міжнародним стандартам у сфері прав і свобод особи. Нормативне офіційне закріплення загальновизнаних принципів права є критерієм демократичності національної правової системи, її необхідною якістю та вихідним чинником правозастосовної діяльності» [14, С. 301].

Загалом розробкою та дослідженням даного питання займаються багато вчених, зокрема: Гагаріна О. Ф., Копейчикова В. В., Мурашина О. Г., Опришка В. Ф., Скурко Є. В., Сурілова О. В. та інші. З цього переліку видно, що принципи права є досить проблематичним питанням і воно безпосередньо має право на вивчення.

Різні вчені дають різне визначення поняттю принципи права. Наприклад Колодій А. М. зауважує, що принципи права є критерієм оцінки права та методологічною основою вдосконалення, тому що саме на засадах принципів оцінюють рівень й ефективність реалізації права, його пізнають і поліпшують. А на думку Керимова Д. А., принципами права зазвичай вважають лише ті засадничі ідеї, які офіційно закріплені в нормах законодавства. Логічними є твердження про принцип як основоположне першоджерело, головне положення, вихідний пункт, передумова теорії, концепції, керівної ідеї, фундаментального правила поведінки. Принципи можуть виявлятися лише в змісті зазначених норм, і до них не можна відносити провідні ідеї правосвідомості, які дістали суспільне визнання й реалізовані у правовідносинах, але не були зафіксовані в нормативно-правових актах. Явич Л. С. зазначає, що не можна обмежувати формально-юридичними питаннями. Норми права – це лише одна з абстрактних форм його буття, до яких належить і правосвідомість. Конкретним виявом права, головним свідченням його існування є не вони, а правовідносини. Тому, не заперечуючи значущості втілення принципів у змісті юридичних норм та їх законодавчої фіксації, не можна залишити поза увагою їх зв’язки з правосвідомістю та правовідносинами.

Отже, принцип – це основне положення, від якого не повинно бути відступу і яким необхідно керуватися в практичній діяльності. А конкретніше принципи права – це провідні засади, які визначають побудову як всієї так і окремої галузі права, а також способи та методи реалізації.

Принципи законності, рівності громадян перед законом і особистої відповідальності за наявності вини

Принцип законності є загально правовим, однак у кримінальному праві він має специфічний зміст і цілком правомірно розглядається як принцип кримінального процесу [10, С. 104]. Невипадково, КК України встановлює одним із загальних завдань кримінального судочинства забезпечення правильного застосування закону (ст. 2).

Реальний стан законності в кримінальному процесі нашої держави є далеким від ідеалу. За даними МВС України у 2011 р. слідчі органів внутрішніх справ, яких близько 13, 5 тис. осіб, допустили чимало порушень вимог законності, що спричинило 5 637 звернень громадян до Головного слідчого управління МВС України, з яких 128 – колективних. В основному скаржилися на тяганину і неналежне розслідування – 62, 9%; неправомірні дії – 11%; необґрунтоване притягнення до відповідальності – 7, 7%; незаконне затримання чи арешт – 4, 3%; незаконне закриття справи – 4%;