Принципи утворення навчальних словотворчих термінологічних словників (на матеріалі англійської економічної термінолексики)

Предмет:

Тип роботи:

Автореферат

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

значень ВТС (1) порядок; 2) наказ, розпорядження, інструкція; 3) замовлення; 4) розташування, послідовність, розміщення; 5) чек, вексель; 6) агрегація споріднених галузей економіки; 7) соціальний устрій) утворилося сім семантичних ядер, які слугують для утворення окремих мікрогнізд з набором похідних основ, співвіднесених з різними семантичними варіантами ВТС. Семантичні ядра утворюються на базі лексико-семантичних варіантів інваріантного значення ВТС і складаються з комплексу відмінних сем: 1) стан речей; 2) процес усного повідомлення спонукального характеру; 3) процес висловлення побажання одержати інформацію, річ, виконати певну дію, прохання; 4) певне місцезнаходження речей; 5) документ, що має грошову цінність і надає право на одержання певної суми грошей; 6) об'єднання сфер економіки; 7) організація суспільства у межах країни. Чотири семантичних ядра слугують для утворення чотирьох словотворчих мікрогнізд: два, які мають ланцюжкові структури, і два – змішані. Найбільш продуктивним семантичним варіантом виявляється варіант, що був утворений від семантичного ядра з семою “стан речей” (порядок). У результаті словотворчих процесів під час першого акту словотвору утворюються дві похідні основи: префіксальна основа disorder (ім.) і конверсив order (д.), під час другого акту словотвору утворюється чотири словотворчих ланцюжки, по два від кожної ТО. ТО disorder (ім.) утворює перший ланцюжок, який складається з конверсива disorder (д.) і суфіксальної похідної основи disordered (прик.), і другий ланцюжок, який складається із суфіксальної похідної основи disorderly (прик.), конверсива disorderly (ім.) і суфіксальної похідної основи disorderliness (ім.). Третій ланцюжок утворюється від конверсійної похідної основи order (д.) і складається із суфіксальної похідної основи ordered (прик.) і префіксальної похідної основи unordered (прик.), четвертий ланцюжок також утворюється від дієслівної основи order і складається з суфіксальної похідної основи ordering (ім.) і префіксальної похідної основи quasiordering (ім.). Перевага кількості гомогенних гнізд серед усіх ССТГ зазначеної терміносистеми доводить тяжіння системи до семантичної однорідності. Гомогенні гнізда відрізняються від гетерогенних відсутністю семантичних ядер, які слугують джерелом утворення підгнізд у межах ССТГ, та наявністю трьох типів відношень усередині гнізд між похідними – лінійних, парадигматичних і змішаних. Гетерогенні гнізда демонструють лише змішані типи відношень. Утворення похідних в окремих підгніздах гетерогенних гнізд відбувається за принципом аналогії, що дає можливість передбачити процес подальшого словотвору в межах гнізда, відбір словотворчих засобів.

У розділі вивчається структурний склад корпусу ССТГ. Виявлено, що макрогнізда становлять 73% від загальної кількості гнізд вибірки (254 ССТГ). Перевага кількості макрогнізд над кількістю мікрогнізд в терміносистемі визначає її автономний від загальнолітературної мови певною мірою на лексичному рівні характер, здатність утворювати гнізда слів, в яких більшість лексичних одиниць разом зі словом, що очолює гніздо, слугують цілям термінологічної системи.

У розділі 3, “Репрезентації семантико-словотвірних термінологічних гнізд у навчальному словотворчому термінологічному словнику”, розглядаються принципи утворення навчального словотворчого термінологічного словника на базі економічної термінолексики.

У роботі вивчаються проблеми побудови релевантних макро-, мікро- та медіоструктур словника, які сприяють репрезентації словотворчих і семантичних зв'язків, що властиві членам ССТГ, в межах словникової статті засобами навчальної лексикографії.

Під макроструктурою словника розуміється загальна внутрішня будова і вокабуляр словника. Наповненість словника складатиметься з певної кількості ВТС та ТС, що очолюватимуть словникові статті, та спільнокореневих з ними структурно-семантичних корелятів, які складають ССТГ. Усі відібрані ВТС та ТС мають розташовуватися у корпусі словника за алфавітом. У гніздо заноситимуться усі виявлені похідні, утворені двома способами словотвору (слововиробництвом та словотворчістю), які мають семантичну та словотворчу співвіднесеність з ВТС та ТС. Отже, ССТГ містить конверсійні утворення, афіксальні деривати, композити, постпозитивні сполучення, стягнення, компресиви.

Під мікроструктурою словника розуміється структура словникової статті, що очолюється ВТС або ТС – заголовковим словом і складається з певним чином упорядкованих похідних слів, утворених різними способами словотвору і співвіднесених за структурою і семантикою з ВТС.

Медіоструктура словника розглядається як система поєднання складників словника, що допомагає вирішувати проблеми: 1) знаходження певної лексичної одиниці у словнику, 2) запобігання зайвим повторенням лексики в процесі моделювання гнізда, до якого входитимуть композити, компресиви, стягнення, що належать одночасно до кількох гнізд.

У роботі ретельно досліджуються особливості утворення різних видів похідних слів та розташування їх у словниках, що дає змогу проаналізувати підходи лексикографів до проблем презентації словотворчих відношень на рівні лексикографічного твору. Дослідження різних типів словників демонструє існування розбіжностей та недоліків між мікро- та макросистемами різних типів словників, а також між однотипними словниками різних авторських колективів. Також доведено, що використання алфавітної системи розташування вокабуляру перешкоджає адекватній репрезентації будови семантико-словотвірного термінологічного гнізда. Словникові статті (СС) похідних членів ССТГ у словниках розташовуються на великій відстані від СС твірних слів, що заважає спостереженню семантико-словотворчих зв'язків між членами цих лексичних єдностей.

Розташування похідних слів біля співвіднесених з ними за структурою і семантикою ВТС, їх систематизація за способом словотвору сприяє знаходженню більш ефективних підходів для поєднання членів зазначених лексичних єдностей у лексикографічному творі, більш широкому представленню функціонування ТС у мові, всебічному відображенню їх дериваційних потенцій.

Як показало дослідження, не менш важливу роль відіграє семантика слів під час утворення ССТГ, тому у роботі розглядаються проблеми відображення семантики засобами словотворчого словника. Питання відображення семантики у словниках, як зазначають відомі лексикографи (Апресян, 1998; Денисов, 1965; Дубичинський, 1999; Revard 1973), є одним із найскладніших. Однозначного вирішення проблеми тут і не