Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Природне поновлення ялиці білої в Славецькому лісництві ДП «Берегометське ЛМГ» та його використання у лісовідновленні

Предмет: 
Тип роботи: 
Бакалаврська робота
К-сть сторінок: 
55
Мова: 
Українська
Оцінка: 

пробних площ, закладених в найбільш поширених в Карпатах вологих ялиново-букових суяличинах і яличинах, вдалося виявити площу корінних деревостанів ялиці білої, охарактеризувати вікову структуру і будову її природних деревостанів, морфологічну структуру природних ялиново-буково-ялицевих і буково-ялицево-ялинових деревостанів, вивчити продуктивність одновікових і різновікових насаджень з різною частковою участю в складі бука, а також порівняти продуктивність деревостанів різного степеня різновіковості і складу.

На сьогодні на місці корінних змішаних ялицевих насаджень домінують ялинники і бучняки. Для Верхньодністровських Бескидів, а також всієї смуги буково-ялицевих лісів Передкарпаття, характерне поширення майже чистих одновікових яличників антропогенного походження. Невелика домішка ялини в таких насадженнях відзначається невисокою стійкістю до грибних захворювань, а тому її вирубують вже до 60-річного віку, що, своєю чергою, сприяє формуванню середньо-і низькоповнотних яличників.
У середині 80-х років встановлено, що в лісовому покриві Карпат зміна порід найбільшою мірою торкнулася молодняків. Тут повну зміну в ялицевих лісах зафіксовано на 7, 4% їх площ. У держлісфонді багатьох передгірних лісництв значну площу займали низькотоварні грабняки, осичники, березняки, сосняки, вербняки, що зростають на багатих глибоких ґрунтах яличників і суяличників. Вік їх здебільшого становив 24-50 років. Загалом в ялицевих типах лісу виявлено 31 тип похідних деревостанів, що потребували виправлення.
Однією із причин скорочення площ ялицевих лісів у Карпатах також є їхній незадовільний санітарний стан, що сприяє виникненню осередків шкідників і хвороб. У деревостанах букових яличин і суяличин найпоширенішими вадами і захворюваннями, які різко знижують вихід ділової деревини або її якість чи сприяють зараженню, є морозне ядро, гнилі грибного походження, рак і відьмині мітли, багатоверхівковість, наявність пасинків і механічні пошкодження. Крім цього, трапляються окоренкуватість, червоточина, кривизна, морозовина та ін.
На північному мегасхилі Карпат, особливо в гірських умовах, де ялиця зростає разом із ялиною, домішкою бука та іншими листяними породами, катастрофічно збільшуються площі всихання шпилькових насаджень ялини і ялиці від кореневих гнилей. Так, якщо в першій половині 80-х років, за даними П. А. Трибуна, грибами було вражено понад 60% площ цих лісів, то в наші дні всихає 81, 6% шпилькових лісів, а частка санітарних рубань у розрахунковій лісосіці головного користування досягає 80% і більше. Великих збитків ялицевим лісам завдають суворі зими. Зокрема, І. І. Молоткова інформувала, що внаслідок суворої зими 1928-1929 р. пошкодження ялицевих насаджень проявились у вигляді морозного ядра. Після рубання таких дерев на поперечному зрізі було чітко видно буро-червоне, округлої форми ядро, яке різко відрізнялося за кольором від здорової периферійної частини деревини. Вверх стовбуром захворювання поширювалося майже до верхівки. Автор робить висновок про можливий зв'язок між появою морозяного ядра і зараженням гнилями.
Відновлюючи ялицеві насадження, треба прагнути до якомога більшого використання здорового природного поновлення місцевого походження та насіння з корінних деревостанів – пралісів. Якщо на ділянках, уражених кореневою губкою, вже існують чисті або з домішкою ялиці молодняки віком 10- 15 років природного чи штучного походження, то тут слід здійснювати реконструкцію з введенням бука, явора, ільма гірського, клена гостролистого та інших видів залежно від типів умов місцезростання. Чисті молоді яличники можна використати також для формування плантацій зі скороченим обігом рубань.
На перезволожених землях Передкарпаття з незначним нахилом поверхні, створюючи культури ялиці, слід зберігати природне поновлення берези пониклої, частку якої у складі насадження пізніше оптимально регулюють доглядові рубання. Виявилось, що не виважені інтенсивні втручання в життя лісового біогеоценозу в період вегетації створюють умови, які сприяють активізації збудників кореневих гнилей і послабленню стійкості насаджень. Тому доцільно здійснювати середні за інтенсивністю, в міру потреби, освітлення і прочищення, вирубування хворих і відсталих у рості дерев. Серед чинників, які негативно впливають на динаміку розвитку і продуктивність ялицевих лісів, крім згубного впливу низьких температур ще слід згадати нерегульований випас худоби, пошкодження рослин дикою лісовою фауною, буреломами і сніголамами, заготівлю новорічних ялинок. На жаль, більшості згаданих чинників у наукових публікаціях приділено дуже мало уваги.
Природне поновлення ялиці під наметом деревостанів, за даними багатьох дослідників, відбувається цілком задовільно. А. Й. Швиденко повідомляє, що під наметом 70-річного яличника у вологій дубово-буковій яличині залежно від зімкнутості крон, складу порід, інших показників кількість доброякісного підросту перебуває в межах від 2, 2 до 203, 2 тис. шт. /га.
А за даними П. І. Молоткової, під наметом ялицево-букових насаджень в більш поширеному типі лісу – вологій буковій яличині нараховується 13, 0-29, 3 тис. шт. /га доброякісного підросту ялиці, з них 51-60% першої категорії. Порівняно задовільно відновлюється ялиця і під наметом буково-ялицево-ялинових лісів, де кількість здорових рослин досягає 4, 8-21, 4 тис. шт. /га. Про добрі результати штучного культивування ялиці в Українських Карпатах повідомляє М. П. Петранич. Особливо заслуговує на повагу метод створення піднаметових культур ялиці за 3-5 років до рубання деревостану. Як відомо, характерною особливістю цієї породи є низька її стійкість до заморозків, особливо до пізніх весняних, які вражають верхівкову бруньку. Тому Т. М. Порадарадить з метою захисту від низьких температур на чистих невідновлених зрубах створювати культури ялиці і змішані з сосною звичайною, ялиною європейською і вільхою сірою. Для виконання захисної функції ці породи, в міру потреби, вибирають під час догляду, починаючи з 4-го року. Виробничий досвід традиційного культивування
Фото Капча