Природні умови та господарська діяльність державного лісового підприємства ДП «Новгород-Сіверське л/г»

Як видно з таблиці 3.1 основною категорією лісокультурних площ на підприємстві є свіжі зруби. З наступного року проектується створення лісових культур на непридатних для сільськогосподарського користування землях. 

 

Таблиця 3.2.

Розподіл площі створених лісових культур за типами умов місцезростання

 

З даної таблиці помітно, що лісових культур найбільше посаджено в умовах свіжого субору (92%)і свіжого бору, оскільки ці умови в даному районі найбільш сприятливі для росту сосни звичайної. Оскільки, бори формуються на пісках, надмірно зволожених торф’яних та інших бідних грунтах, то на таких грунтах доцільно садити сосну звичайну. Порівняно з борами субори займають більш родючі грунти, які представлені з прошарками супісків, суглинків та глин на доступній корінню глибині. Інколи субори формуються на однорідних легких супісках. На таких грунтах, крім сосни звичайної, можна також садити дуб звичайний, ялину звичайну, березу повислу та інші породи. 

 

Таблиця 3.3.

Розподіл площі створених лісових культур за розміщенням садивних місць.

 

При розподілі площ створених лісових культур за розміщенням садивних місць, враховувались численні фактори: тип лісорослинних умов, категорія лісокультурної площі, біологічні і ценотичні особливості порід, цільове призначення культур, можливості застосування засобів механізації на лісокультурних роботах. 

З нашої таблиці помітно, що найбільша площа припадає на таке розміщення садивних місць: 2х0,5 – 84,0 га і 2х0,7-всього 6,0 га. Таке розміщення садивних місць дозволяє культурам швидко зімкнутися в рядах, а згодом і в міжряддях. Швидкому зімкненню культур в міжряддях допомагає природне поновлення, особливо листяних порід. 

Таблиця 3.4.

Розподіл площі створених лісових культур за схемами змішування

 

Продуктивність насаджень багато у чому залежить від частки всіх компонентів лісу. Це зумовлено різними ценотичними особливостями. З даних таблиці помітно, що найкращі схеми змішування такі: 7С3Бп, 8С2Бп. Оскільки, у свіжих та вологих борах і сухих суборах оптимальна чи близька до неї частка участі берези у соснових культурах становить 17-25 %( один ряд берези повислої розміщують через 3-5 рядів сосни звичайної ). Аналогічне явище спостерігається і в сосново-дубових культурах, які створюють у свіжих та вологих суборах. Це пояснюється тим, що при малій частці листяних порід у складі культур сосни опад перших не дуже істотно вплине на розкладання органічного опаду останньої.При значній частці листяних порід у культурах сосни дерев сосни на одиниці площі буде мало, через що знижується продуктивність насаджень. 

У результаті в насадженні накопичиться органічний опад. Вміст 2-4 % листя берези в підстилці сосново-березових культур або 7 % листя дуба в підстилці сосново-дубових культур у 1,5-2,0 рази посилює інтенсивність розкладання опаду, що прискорює кругообіг азоту і зольних елементів. 

Внаслідок цього хімічна родючість грунту зростає, посилюється енергія росту деревних порід і підвищується продуктивність насаджень. 

 

 

 

Родина соснові (Pinaceae Lindl) - одна із численнихвидів родинкласу хвойних. Здебільшого це дерева, які досягають дуже великих розмірів; довговічні, однодомні. Чоловічі колосоподібні суцвіття розміщені в нижній частині молодих пагонів; запилюються вітром - анемофіли. Більшість видів із родини соснових розвивають потужну кореневу систему. Крім стрижневого і бічних коренів, у них виростає маса коротких, дрібних, розгалужених кореневих волосків, які є головними органами поглинання ґрунтового розчину. 

На такому корінні сосни, ялини, ялиці тощо розвивається мікориза. Гіфи грибів густо обплітають кореневі волоски. Вони мають більшу протяжність, ніж кореневі волоски, і діють як активні поглиначі мінеральних речовин не тільки із генетичних горизонтів грунту, а й безпосередньо з лісової підстилки, передаючи їх у судинну систему коріння. Одночасно гриби з судинної системи дерев висмоктують цукристі речовини. Якщо коріння не взаємодіє з гіфами грибів, то дерева відчувають нестачу живильних речовин.

Родина складається з 10 -11 родів. Аборигенні види й екзоти із родів ялиця, ялина, модрина, сосна культивуються в Україні.

Рід сосна (Pinaceae Lindl)-найбільший у родині соснових, охоплює більше 100 видів. Родова назва Pinus походить з кельтського (Pin - скеля), що підкреслює здатність сосни зростати на скелястих ґрунтах. Хвойні ( соснові) породи в нашій країні є одними з основних лісоутворювачів. Вони займають переважне положення в тайгових лісах європейської й азіатської частин Росії. 

Геологічна історія хвойних, на думку А.Л. Тахтаджяна, бере початок у карбоні (біля 370 мільйонів років тому). В юрському періоді хвойні досягли найбільшого розквіту і різноманіття, а в мезозої утворилось два центри їхнього поширення: в південній півкулі - араукарієві і подокарпові; в північній - соснові, таксодієві, тисові і кипарисові.

За своєю первинністю хвойні передують усім нині існуючим насіннєвим рослинам, і навіть гінкговим. Найстародавнішими серед хвойних є соснові, їм біля 370 мільйонів років.

 

Сосна звичайна або лісова (Pinus sylvestris L.). Дерево першої величини, яке досягає 40 м висоти і до 1.5 м у діаметрі. Крона конусоподібна в молодості, а у віці старіння набуває зонтикоподібної, напівкулеподібної форми. Гілкування моноподіальне, мутовчасте. Щорічно на вертикальному пагоні закладається по одній мутовці бічних гілок. Завдяки цьому за кількісно мутовок