Природній газ

 

 

Природний газ створює удушаючу дію на організм людини. В атмосферному повітрі населених пунктів, у повітрі робочої зони і у воді водоймищ санітарно-побутового водокористування встановлюються гранично допустимі концентрації шкідливих речовин, які затверджуються Міністерством охорони здоров'я України.

Із газових компонентів природних і нафтових газів особливо токсичним є сірководень, його запах відчувається при вмісті в повітрі 0, 0014-0, 0023 мг/л. Сірководень – отрута, що викликає параліч органів дихання й серця. Концентрація сірководню 0, 06 мг/л викликає головний біль.

Гранично допустима концентрація сірководню в робочій зоні виробничих приміщень – 0, 01 мг/л, а в присутності вуглеводнів С1-С5 – 0, 003 мг/л.

Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин, мг/м3:

«Етилен» С2Н4:

В атмосферному повітрі – 3;

У воді водоймищ – 0, 5

«бутени Бутилен» С4Н8:

В атмосферному повітрі – 3;

У воді водоймищ – 0, 2

«n-бутан n-С4Н10»:

В атмосферному повітрі – 200;

У воді водоймищ –

«ізопентан і-С5Н12»:

В атмосферному повітрі – 100;

У воді водоймищ – 0, 3

 

 

30-32% світових запасів природного газу належать Росії. На другому місці – Іран (15% світових запасів).

З 2001 року діє Форум країн-експортерів газу (GECF), до складу якого входять: Алжир, Болівія, Бруней, Венесуела, Єгипет, Індонезія, Іран, Катар, Лівія, Малайзія, Нігерія, Об'єднані Арабські Емірати, Оман, Росія, Тринідад і Тобаго. GECF називають «газовим ОПЕК».

Також великі запаси газу мають Норвегія, США, Канада.

Україна видобуває за рік понад 19 млрд. м³ газу (2006).

Станом на листопад 2004 р. Україна мала 561 млрд. м³ розвіданих запасів природного газу (33-є місце у світі)

Нерозвідані запаси газу в Україні 2006 року оцінювали в 4, 5 трильйони м³.

Перспективними родовищами природного газу можуть стати шельфи Чорного і Азовського морів.

Розвідкою і видобутком природного газу в Україні займається переважно компанія «Укргазвидобування» (дочірня компанія Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»; проводить понад 80% робіт з пошуково-розвідувального буріння, близько 60% всіх обсягів сейсморозвідки, забезпечує 86% приросту розвіданих запасів газу).

Розвідкою і видобутком природного газу на шельфі Чорного і Азовського морів займається державна компанія «Чорноморнафтогаз».

 

 

В даний час основним видом транспорту є трубопровідний. Газ під тиском, як правило, до 75 атмосфер (кгс/см²) рухається по трубах діаметром до 1420 мм. В міру просування газу по трубопроводу він втрачає енергію, переборюючи сили тертя як між газом і стінкою труби, так і між шарами газу. Тому через визначені проміжки необхідно споруджувати компресорні станції (КС) з газоперекачувальними агрегатами (ГПА), на яких газ дотискається до розрахункового тиску. Спорудження й обслуговування трубопроводу досить дороге, однак це найдешевший спосіб транспортування газу і нафти. Газопроводи великого діаметру, призначені для транспортування газу на великі відстані, називаються магістральними.

Загальна довжина магістральних газопроводів в Україні становить 35, 6 тис. км.

Крім трубопровідного транспорту використовують спеціальні танкери – газовози. Це спеціальні кораблі, на яких газ перевозиться в стиснутому або скрапленому стані при визначених термобаричних умовах. У такий спосіб для транспортування газу цим способом необхідно простягнути газопровід до берега моря, побудувати на березі газовий завод, що скраплює, порт для танкерів, і самі танкери. Такий вид транспорту вважається економічно обґрунтованим при віддаленості споживача скрапленого газу більш 3000 км.

Постачальники скрапленого природного газу (СПГ) виграють за рахунок економії на морських перевезеннях. За сприятливих умов ціна постачання газу танкером може бути нижче за ціну постачання по газопроводу майже на порядок. Порівняння транспортних витрат з використанням СПГ і газовозів показує, що при збільшенні відстані транспортування витрати збільшуються набагато нижчими темпами, підтверджуючи привабливість нового ринку скрапленого природного газу. Навпаки, прокладка як наземних, так і підводних трубопроводів зі зростанням відстаней збільшує собівартість традиційного природного газу набагато швидше.

 

 

Природний газ широко використовується в хімічній промисловості як вихідна сировина. Також використовується як пальне, для опалення житлових будинків, паливо для машин, електростанцій і ін. Сьогодні із понад 50 млн тонн водню, що виробляється у світі, половина отримується шляхом конверсії водяної пари із природним газом. Використання водню, як палива, є основою водневої енергетики.

КОЕФІЦІЄНТ НЕРІВНОМІРНОСТІ СПОЖИВАННЯ ГАЗУ – відношення середньої фактичної витрати газу за певний період (сезон, добу, годину) до середньої витрати за більший відповідний період (відповідно рік, місяць, доба).

Україна відноситься до енергодефіцитних країн, яка задовільняє свої потреби в енергетичних ресурсах за рахунок власного виробництва менше ніж на 50% (у тому числі по споживанню імпортованого природного газу на душу населення займає перше місце в світі).