Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Приєднувальні конструкції: функціонально-текстовий аспект

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
 
Коцюбовська Галина Анатоліївна
 
УДК 811. 161. 2: 81’42
 
Приєднувальні конструкції: функціонально-текстовий аспект
 
Спеціальність 10. 02. 01 – українська мова
 
Автореферат
на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
 
Дніпропетровськ – 2002
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі української мови Дніпропетровського національного університету Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент Попова Ірина Степанівна, декан факультету української філології та мистецтвознавства.
Дніпропетровського національного університету.
Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Гуйванюк Ніна Василівна, Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, завідувач кафедри української мови кандидат філологічних наук, доцент Арешенков Юрій Олександрович, кафедра української мови Криворізького державного педагогічного університету.
Провідна установа Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського, кафедра української мови, м. Вінниця
Захист відбудеться “10” квітня 2002 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08. 051. 05 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Дніпропетровському національному університеті за адресою: 49065, м. Дніпропетровськ, пров. Науковий, 13, корпус 1, філологічний факультет.
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Аналітичний підхід до тексту дає можливість лінгвістам розглядати його як: а) цілісність, розчленовану на семантичні угруповання, що пов’язані за допомогою різних типів лексичних, граматичних, логічних зв’язків і в сукупності творять певну смислову схему тексту; б) мовленнєве ціле; в) процес формування змісту. Текст як структурована за певними законами єдність складається з мовних одиниць-речень, а також побудов, більших за речення. Речення об’єднуються в більші за обсягом текстові утворення спільністю змісту висловлення, певними семантичними зв’язками, а також формальними мовними засобами – лексичними й граматичними скріпами, інтонацією.
Серед міжфразових і внутрішньофразових текстових зв’язків, що базуються на різних логіко-смислових відношеннях і завдяки яким реалізується зв’язність будь-якого тексту, виділяється приєднувальний зв’язок. З одного боку, він якісно відрізняється від інших, а з іншого – має спільні з ними параметри: спрямованість, розподіленість, міцність. Поєднуючи елементи в певну смислову єдність, він створює своєрідні моделі тексту – приєднувальні конструкції.
Актуальність дослідження обумовлена потребою побудови нової синтаксичної теорії, яка не обмежується рамками речення, а бере до уваги поєднання компонентів тексту й відповідно розв’язує питання про структуру тексту, його внутрішню й зовнішню організацію, особливості внутрішньотекстових зв’язків, і зокрема приєднувального зв’язку; необхідністю вивчати ті мовні явища, що пронизують усю синтаксичну будову української мови, починаючись у простому реченні, поширюючись на складне й виходячи за межі речення в текст; виявленням впливу синтаксичної будови усно-розмовного мовлення на формування конструкцій писемної мови, а також змінним характером і функціями деяких мовних одиниць, зокрема службових слів.
Зв’язок з науковими програмами. Тема дисертації є частиною плану наукової роботи кафедри української мови Дніпропетровського національного університету й становить один з аспектів дослідження проблеми: “Природа і структура лексичних і граматичних одиниць української мови та їх проекція на сферу мовлення”.
Об’єктом вивчення виступають конструкції з приєднувальним зв’язком як текстові утворення, що складаються з базової одиниці, матеріально вираженого показника зв’язку та приєднуваного з його допомогою компонента. Матеріал дослідження становлять конструкції з приєднуванням як особливим видом текстового зв’язку, дібрані методом суцільної вибірки з творів української художньої прози другої половини ХХ ст. таких письменників, як О. Гончар, В. Дрозд, Ю. Мушкетик, які репрезентують певний період розвитку української мови у великих і малих епічних жанрах. Картотека аналізованих побудов нараховує понад 8 тис. одиниць.
Мета роботи – дослідити специфіку функціонування одного з типів текстових утворень, зокрема приєднувальних конструкцій, шляхом аналізу формальних засобів вираження приєднування та структурно-синтаксичних особливостей і виявити текстотворчий потенціал цих конструкцій.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
1) з’ясувати природу явища приєднування, а також заснованого на ньому приєднувального зв’язку, його специфічні граматичні та ритмо-мелодійні ознаки, межі функціонування, простежити роль приєднування як одного з типів міжфразових і внутрішньофразових зв’язків у текстовому масиві для формування приєднувальних конструкцій;
2) окреслити ознаки приєднувальних конструкцій як текстових утворень і від-межувати їх від схожих і близьких явищ у тексті в цілому й у межах речень зокрема;
3) визначити матеріально виражені засоби приєднувального зв’язку, їх семантико-функціональні особливості та поділ на групи;
4) виділити специфічні структурно-семантичні, текстотворчі та текстозв’язуючі функції приєднувальних конструкцій, які включають об’єднання елементів тексту в єдине структурне ціле й передачу його основного змісту;
5) виявити синтаксичні й структурні особливості, обсяг, порядок і спосіб розташування компонентів приєднувальної конструкції, їх зв’язок з функціями, які виконують додані компоненти;
6) встановити типи приєднуваних частин за співвідношенням з одиницями різних мовних рівнів – словом, словосполученням, реченням та функції, які властиві кожному з типів.
Наукова новизна. Уперше в українському мовознавстві на матеріалі писемної мови розглядається приєднувальний зв’язок як сполучниковий текстовий зв’язок, за допомогою якого творяться певні текстові єдності – приєднувальні конструкції; визначаються критерії розмежування цих структур від парцельованих конструкцій і складного синтаксичного цілого на основі їх специфічних ознак. На рівні мікротексту з’ясовуються смислове навантаження приєднуваних частин, а також текстоорганізуючий потенціал моделей з приєднуванням. Спостереження над функціями проводиться
Фото Капча