Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Психологічне консультування з особистісних та сімейних проблем

Предмет: 
Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
21
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
1. Типологія проблем клієнта
2. Характеристика синдрому згоряння і його ознаки
3. Консультації батьків з приводу проблем їх дітей і складностей у взаєминах з дітьми
4. Зміст та організація консультування з приводу подружніх проблем
Список використаної літератури
 
1. Типологія проблем клієнта
 
Найзагальніший аналіз літератури та проблематики психологічного консультуваня дає змогу класифікувати проблеми клієнтів за наступними галузями:
1. Проблеми психічного і духовного розвитку дитини. Спеціальними проблемами тут є: психологічна допомога дитині у подоланні едіпового комплексу, задоволення емоційних запитів у набутті особистісної ідентичності в процесах культурного, етнічного та етичного самовизначення; психологічна допомога в уникненні емоційних травм при усвідомленні невідворотності смерті або у випадку справжньої втрати батьків та близьких родичів: сприяння у виробленні стійких ціннісних та моральних норм, особливо в критичний період розвитку та ін.
2. Екзистенційні та особистісні проблеми підлітка. Головний напрямок роботи в цій галузі – допомога у подоланні кризи психологічного відокремлення від батьків та ідентифікація підлітка з іншими значними для нього особами. Насправді психолог-консультант стикається тут з усім можливим спектром проблем підліткового віку – почуттям неповноцінності, усвідомленням обмежених можливостей батьків, сексуальними проблемами, боротьбою за особистий та соціальний статус, процесами трансформації інфантильної релігійної свідомості та ін.
3. Проблеми шлюбних і сімейних стосунків. Інститут подружнього життя лишається однією з найнасиченіших сфер діяльності психологів-консультантів та сімейних психологів. Подружні та батьківські конфлікти, сімейні кризи, стосунки в родині – звичні проблеми в цій галузі. Традиційні вже 50% розлучень у перших шлюбах на додачу до звичних проблем дошлюбного консультування, звичайної сімейної та подружньої психотерапії за останні десятиліття висувають на одне з найважливіших місць також проблематику психологічної допомоги розлученим, незаміжнім та неодруженим, так само як і консультування та психологічну підтримку під час укладання нових шлюбів. Причому в США та деяких інших країнах, наприклад, до цього додаються психологічні проблеми під час укладання шлюбів між особами різних конфесій.
4. Проблематика психічного та особистісного здоров'я. Традиційна превентивна та поточна допомога у випадках психічних та соматичних захворювань, душевних та духовних стражданнях, пов'язаних із розладами настрою, алкоголізмом, наркоманією, життєвими стресами, конфліктами, граничними станами таін.
5. Психологічна допомога помираючому та психотерапія непоправного лиха.
6. Проблеми похилого віку. Вироблення адекватного йому світосприйняття, задоволення емоційних запитів літніх людей, відгук на виникаючі релігійні проблеми, регулярний патронаж та консультування в організації відповідного стилю й способу життя – усе це звичайне коло турбот психологічної опіки на Заході. Будемо сподіватися, що колись воно буде й у нас.
7. Проблеми особистості в місцях ув'язнення, лікарнях, казармах, студентських містечках. Це також проблеми спілкування, психічного стану, а також духовності, і не лише звичні, а й такі, що вимагають постійних зусиль у цій галузі.
8. Психологічна допомога та підтримка у кризових ситуаціях – це консультування рідних та близьких у випадках несподіваної смерті, спроби суїциду, зґвалтування, зради, втрати коханої людини, роботи та ін.
9. Проблеми школярів – стосунки учителя та учня, учнів між собою, питання стосунків із батьками, шкільної успішності, розвиток здібностей, відхилення у поведінці та ін.
10. Проблеми професійного характеру, консультування яких передбачає як звичайне орієнтування в обиранні тієї чи іншої професії, так і приватні питання: як скласти резюме, як і де отримати іншу професію, де знайти роботу за своїми можливостями та ін.
11. Кроскультурна проблематика: бар'єри в адаптації, подолання етнічних забобонів та стереотипів в емігрантів, нарешті, самостійна проблема підготовки консультантів для роботи з етнічними меншинами, що виключає небезпеку ставлення професіонала до клієнта не як до особи, а як до представника етносу або раси.
12. Проблеми управлінського консультування: допомога в прийнятті управлінських рішень, тренінг комунікативних умінь, відстежування та розв'язання конфліктів, робота з персоналом та ін.
При цьому не можна не відзначити цікаву обставину, що стосується розвитку змісту психологічної допомоги взагалі і особливо психоконсультування. У зв'язку з особливою складністю, даної проблематики вона є переважно сферою діяльності релігійних (зокрема, християнських) психологів та служителів культу у тих чи інших країнах залежно від рівня економічного розвитку та якості життя. Так, у розвинених країнах Європи та Америки, де після другої світової війни матеріальні проблеми існування в цілому були розв'язані, широке розповсюдження отримала так звана гуманістична парадигма, у межах якої відстоювалися та слугували робочим матеріалом у практиці психологічної допомоги екзистенційні цінності й поняття: зустріч, вибір, справжність, самореалізація, буття. А головний акцент робився й робиться на унікальності, цінності та безумовній значущості особистості, особистісного бутгя, що, власне, кажучи, й знаходиться в центрі проблематики психологічної допомоги.
У країнах третього світу і колишнього «соціалістичного табору» наголос ставився не лише на особистість, скільки на соціальні та соціально-психологічні проблеми буття, оскільки вчені добре усвідомлювали згубний вплив патологічного суспільства на людину, в якому звична позиція особи – жертва.
Показовим у цьому розумінні є напрямок, створений у 60-і роки у Бразилії психоаналітиком, який працював спочатку у Відні разом із В. Франкло. Норберто Кеппе, названий «інтегральний психоаналіз». Вирізняльна риса цього напрямку – наголос на дослідження патології суспільства країн, що розвиваються, яке породжує специфічні особистісні проблеми. Звідси такі назви
Фото Капча