Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Психологічні детермінанти діалогового педагогічного спілкування

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
24
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність дослідження. Становлення державності, кардинальні зміни в суспільно-політичному та економічному житті суспільства ставлять перед системою освіти нові завдання, що засвідчено Конституцією України, Законом України “Про освіту”, Державною національною програмою “Освіта” (Україна XXI століття), Національною програмою “Діти України”. Вирішення цих завдань залежить від послідовної демократизації та гуманізації взаємин учасників педагогічного процесу, що, в свою чергу, вимагає переходу від монологічного до діалогічного характеру спілкування вчителя з учнями. У зв’язку зі сказаним проблема дослідження психологічних детермінант, що визначають діалогічність професійно-педагогічного спілкування, набуває особливої актуальності.
Сучасний стан висвітлення проблем діалогового спілкування в науковій літературі включає ряд аспектів: соціально-філософський, культурологічний, методологічний, психологічний, педагогічний тощо. Так, сутність і специфіка діалогу розкривається в роботах М. М. Бахтіна, М. Бубера, Г. Я. Буша, В. С. Біблера, Я. Яноушека, І. Атватера. Аналізу методологічних проблем діалогового спілкування присвячені роботи К. О. Абульханової-Славської, Л. П. Буєвої, М. С. Кагана та ряду інших авторів. Психологічні аспекти діалогу досліджуються Б. Ф. Ломовим, О. О. Бодальовим, Г. О. Баллом, А. Б. Добровичем, М. Н. Корнєвим, О. В. Киричуком, А. У. Харашем, В. О. Татенко. В роботах М. Й. Боришевського, С. Л. Братченко, М. М. Заброцького, В. О. Кан-Каліка, С. Д. Максименко, Л. Е. Орбан, В. А. Семіченко, Т. М. Титаренко, С. О. Рябченко, Н. В. Чепелєвої, Н. І. Пов’якель, М. І. Алексєєвої, Федоришин Б. О., О. І. Кульчицької, розкриваються різні сторони професійно-педагогічного спілкування, в тому числі і проблема забезпечення його діалогічності.
В той же час цілий ряд аспектів діалогового спілкування в педагогічній діяльності залишається недостатньо вивченими, зокрема, відсутні спеціальні дослідження психологічних детермінант, що зумовлюють діалогічність спілкування вчителя з учнями.
Значущість і недостатня розробленість теоретичних та прикладних аспектів проблеми обумовила вибір теми даного дослідження: “Психологічні детермінанти діалогового педагогічного спілкування”.
Вибраний напрям дослідження має зв’язок з науковими програмами Прикарпатського університету ім. В. Стефаника. Тема дисертації входить до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри соціальної психології як складова теми “Психологія становлення особистості професіоналом” (протокол №6 від 26. 03. 1996р.).
Об’єкт дослідження – професійно-педагогічне спілкування.
Предмет дослідження – психологічні детермінанти діалогового спілкування між вчителем та учнями.
Мета дослідження полягала у вивченні психологічних умов, що зумовлюють діалогічність спілкування в професійно-педагогічній діяльності.
Аналіз наукової літератури з проблеми та результати пошукових експериментів дозволили сформулювати гіпотези дослідження:
1. Стильові особливості педагогічного спілкування зумовлені системою ціннісних орієнтацій, притаманних вчителю.
2. Існує взаємозв’язок між стильовими особливостями педагогічного спілкування, спроможністю вчителя до емпатії та мірою ригідності його пізнавальних процесів.
3. Ефективність формування у студентів підготовленості до діалогового спілкування з учнями залежить від впровадження у навчально-виховний процес вузу спецкурсу, метою якого має бути розвиток професійно значущих якостей особистості майбутнього вчителя, а методика вивчення має забезпечувати перетворення їх у суб’єктів учіння, що, у свою чергу, створює сприятливі умови для концептуального розвитку мислення, формування рефлексивного ставлення до професійної діяльності, вироблення комунікативної компетентності.
Відповідно до предмета, мети та гіпотез визначено такі завдання дослідження:
проаналізувати сучасний стан розробки проблеми діалогового спілкування між вчителем та учнями в науковій літературі та сформулювати на цій основі вихідні теоретичні засади дослідження;
з’ясувати психолого-педагогічні показники діалогового спілкування в педагогічному процесі, визначити психологічні механізми ефективності діалогового спілкування вчителя і учня, експериментально дослідити взаємозв’язки між характером педагогічного спілкування та виділеними чинниками.
визначити психолого-педагогічні умови продуктивності формування у майбутніх вчителів підготовленості до діалогічного спілкування з учнями.
Методологічною та теоретичною основою дослідження виступили: системний підхід до вивчення психічного розвитку і формування особистості (К. О. Абульханова-Славська, Б. Г. Ананьєв, Б. Ф. Ломов) ; загальнопсихологічна концепція діяльності (О. М. Леонтьєв, В. В. Давидов, С. Д. Максименко) ; принцип детермінізму (С. Л. Рубінштейн), загальні положення теорії педагогічного спілкування (Г. О. Балл, О. О. Бодальов, Ю. М. Ємельянов, В. О. Кан-Калік, О. В. Киричук, Г. О. Ковальов, Я. Л. Коломинський, О. О. Леонтьєв, Х. Й. Лімейтес, О. В. Мудрик, Л. Е. Орбан, Л. О. Петровська, А. У. Хараш, Т. С. Яценко) ; теоретичні основи формування особистості вчителя (Н. В. Кузьміна, Ю. М. Кулюткін, С. Д. Максименко, О. Г. Мороз, Д. Ф. Ніколенко, В. О. Сластьонін, Г. С. Сухобська, Т. С. Яценко) ; дослідження психологічних особливостей педагогічного спілкування (С. Л. Братченко, Г. О. Денисенко, М. М. Заброцький, М. І. Алексєєва, Н. І. Пов’якель, О. М. Коропецька, С. О. Мусатов, С. О. Рябченко, Т. К. Чмут, В. А. Семіченко).
Методи дослідження. Для вирiшення поставлених завдань та перевiрки висунутих гiпотез була розроблена програма дослiдження, реалiзацiя якої передбачала застосування комплексу методів, що включав:
теоретичні методи: аналiз, осмислення і узагальнення філософської, культурологічної та психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження; методи теоретичного моделювання та системного аналізу і синтезу при визначенні мети, гіпотез та завдань дослідження;
емпiричнi методи: спостереження, анкетування, тестування, інтерв’ю, індивідуальні та групові бесіди, метод незакінчених речень, психомалюнок, психолого-педагогічний експеримент.
Отримані дані піддавалися факторному та кореляційному аналізу з наступною якісною інтерпретацією та змістовним узагальненням.
Дослідження проходило впродовж 1995-1998 років. Різними видами експериментальної роботи було охоплено: 365 вчителів загальноосвітніх шкіл м. Івано-Франківська, м.
Фото Капча