Психологічні умови подолання негативної самооцінки в юнацькому віці

Згідно з поставленою метою і висунутою гіпотезою визначені такі завдання дисертаційного дослідження:

1. На базі аналізу сучасного стану дослідження проблеми визначити основні теоретичні й методичні підходи до дослідження самооцінки в юнацькому віці та психолого-педагогічних впливів на неї.

2. На основі експериментального дослідження виявити психологічні вимоги до впливів, які сприяли б подоланню негативної самооцінки у юнацькому віці.

3. Розробити та апробувати програму корекції та профілактики негативної самооцінки в юнацькому віці, обґрунтувати практичні рекомендації щодо ефективного подолання негативної самооцінки юнаків та дівчат.

Методологічною та теоретичною основою дослідження є науково-психологічні положення про структуру особистості як систему координованих функцій, про взаємодію внутрішніх і зовнішніх чинників при її становленні (Б.Г. Ананьєв, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко, С.Л. Рубінштейн), уявлення про сутність і закономірності становлення особистості (Л.I. Божович, М.Й. Боришевський, Т.В. Драгунова, Е.Е. Еріксон, А.Є. Лічко, А.М. Прихожан, М.М. Толстих), про структуру діяльності (Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко), про спілкування як універсальну реальність, в який зароджуються, існують і проявляються протягом всього життя психічні процеси, стани і поведінка людини (Г.Н. Андрєева, О.О. Бодальов, Л.П. Буєва, В.П. Казміренко, С.Д. Максименко, К. Манадес, Р.С. Нємов, М.М. Обозов, Є.I. Рогов, С.Л. Рубінштейн, Ю.Л. Трофімов, Н.І. Шевандрін), про зміст і форми процесу особистісного самовизначення (Р. Бернс, М.Р. Гінзбург, Г.С. Костюк, С.Л. Рубінштейн, В.В. Столін); про сутність і розвиток саморегуляції (М.Й. Боришевський, О.А. Конопкін, А. Маслоу, Г.С. Нікіфоров), про особливості статево-рольового самовизначення та механізмів його перебігу (О.І. Захаров, Д.М. Ісаєв, В.Ю. Каган, І.С. Кон, А.М. Прихожан, Т.М. Титаренко, Т.І. Юферєва).

Методи дослідження: для розв’язання поставлених завдань, застосовувались такі теоретичні і емпіричні методи, як: у теоретичній частині - аналіз і узагальнення даних наукових джерел; у констатувальному експерименті – бесіда, спостереження, анкетування, тестування; у формувальному експерименті - психологічний тренінг, ігрові методи. Також використовувались методи статистичної обробки результатів. 

Експериментальна база. Дослідження проводилось протягом 2002-2007 років, на базі Хмельницького національного університету, на гуманітарно-педагогічному факультеті, факультеті технологій і дизайну, факультеті комп’ютерних систем та програмування.

Загалом, у психологічному експерименті брали участь 350 осіб, з яких на базі гуманітарно-педагогічного факультету – 235 осіб, з них 171 студент першого курсу (34 юнаки і 137 дівчат), середній вік яких складав 17-18 років та 64 студенти другого курсу (8 юнаків і 56 дівчат) віком 18-19 років, на базі факультету технологій і дизайну – 76 осіб, студенти третього курсу (34 юнаки і 42 дівчини) середній вік яких 19-20 років, на базі факультету комп’ютерних систем та програмування – 39 осіб, студенти другого курсу (30 юнаків і 9 дівчат) віком 18-19 років.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що:

-доведено, що послідовна реалізація комплексу корекційний занять сприяє підвищенню рівня самооцінки в юнацькому віці;

-виявлено, що на подолання негативної самооцінки ефективно впливає формування уявлення про особисту Я-концепцію, створення умов для саморозвитку особистості, розвиток вміння пізнавати інших людей, вироблення навичок ефективної комунікації й організації власної діяльності, розвиток вміння адекватно формувати життєві плани і коригувати ціннісні орієнтації;

-запропоновано інтегрований пiдxiд до проблеми розуміння негативної самооцінки (негативна самооцінка розглядається одночасно і як деструктивний чинник, і в аспекті її позитивного впливу на особистісний розвиток молодої людини).

Теоретичне значення роботи полягає у наступному:

1) уточнено психологічні уявлення про закономірності формування негативної самооцінки в юнацькому віці;

2) поглиблено психологічні знання про механізми особистісного самовизначення та самореалізації в юнацькому віці;

3) визначено психологічні умови ефективного подолання негативної самооцінки юнаків та дівчат.

Практичне значення визначається тим, що розроблені та апробовані у дисертації програми діагностики рівнів самооцінки та корекції негативних особистісних рис можуть бути використані в навчально-виховному процесі з метою подолання негативних впливів на самооцінку як у сфері освіти, індивідуалізації процесу навчання, так і в інших сферах соціального життя.

Вірогідність та надійність результатів дослідження забезпечувалися методологічним обґрунтуванням вихідних положень, їх відповідністю рівню сучасного розвитку психолого-педагогічної науки, комплексним аналізом проблеми, використанням методів, адекватних завданням дослідження; репрезентативністю вибірки, якісним і кількісним аналізом емпіричного матеріалу, застосуванням методів математичної статистики для обробки та оцінки експериментальних даних.

Організація дослідження. Дослідження проводилося протягом 2002-2007 років і охоплювало ряд етапів наукового пошуку.

На першому етапі (2002-2003) – вивчався стан розробленості проблеми дослідження у фаховій психологічній, педагогічній та соціологічній літературі, здійснювалось формулювання теми дослідження та основних гіпотез.

На другому етапі (2003-2004) – здійснювалось визначення поняття “самооцінка” та його зв’язку з іншими поняттями, зокрема, з такими, як: “комплекс меншовартості”, “Я-концепція”, “рівень домагань”, “самоактуалізація”. Сформульовано мету і завдання дослідження. Розроблено і обґрунтовано програму експериментального дослідження.

На третьому етапі (2004-2007) – здійснювалась експериментальна перевірка висунутої гіпотези та концептуальних положень, апробація блоку дослідницьких психодіагностичних методик; вивчення передумов виникнення та особливостей негативної самооцінки особистості; перевірка гіпотез та розв’язання завдань, поставлених у дисертації; формулювання рекомендацій на основі результатів дисертаційного дослідження.

Апробація результатів дослідження. Основні висновки і результати дослідження доповідались на науково-практичних конференціях:

Всеукраїнська науково-практична конференція “Психолого-педагогічні засади професійного становлення особистості практичного психолога і соціального педагога в умовах вищої школи” (Тернопіль, лютий, 2003); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Підготовка соціального працівника: надбання, проблеми, перспективи” (Хмельницький,