Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Публіцистика Уласа Самчука як джерело до вивчення новітньої історії україни

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
8
Мова: 
Українська
Оцінка: 
УДК [94 (477) : 371. 315]: 82-92. 09 Самчук
                                                                                                                       Андрій ЖИВ'ЮК
 
ПУБЛІЦИСТИКА УЛАСА САМЧУКА ЯК ДЖЕРЕЛО ДО ВИВЧЕННЯ НОВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
 
Анотація
У статті розглядається публіцистика відомого українського письменника і громадсько-політичного діяча Уласа Самчука (1905-1987) як історичне джерело. Здійснена систематизація його журналістського доробку, виходячи з біографічних обставин і подій новітньої історії України: 1) період співпраці з нелегальними виданнями УВО-ОУН «Сурма», «Український націоналіст» тощо (перша половина 1930-х pp.) ; 2) праця в якості репортера «Українського слова» під час подій у Карпатській Україні (1938-1939) ; 3) редакторська і журналістська діяльність на теренах рейхскомісаріату «Україна» (газета «Волинь» та ін., 1941 -1943) ; 4) співпраця з виданнями української еміграції «Свобода», «Українські вісті» тощо (повоєнний період).
 
Аннотация
В статье рассматривается публицистика известного украинского писателя и общественно-политического деятеля Уласа Самчука (1905-1987) как исторический источник. Осуществлена систематизация его журналистского наследия, исходя из биографических обстоятельств и событий новейшей истории Украины: 1) период сотрудничества с нелегальными изданиями УВО-ОУН «Сурма», «Украинский националист» и т. п. (первая половина 1930-х гг.) ; 2) работа в качестве репортера «Украинского слова» во время событий в Карпатской Украине (1938-1939) ; 3) редакторская и журналистская деятельность на территории реихскомиссариата «Украина» (газета «Волынь» и др., 1941-1943) ; 4) сотрудничество с изданиями украинской эмиграции «Свобода», «Украинские вести» и т. п. (послевоенный период).
 
Annotation
The article deals with the publicistic writing of famous Ukrainian writer and public figure Ulas Samchuk (1905 – 1917) as a historikal source. The author systematized writer's journalistic work based on the biographical circumstances and events of the latest history of Ukraine: 1) period of cooperation with illegal publications of Ukrainian military organization – Ukrainian nationalist organization «Surma», «Ukrainian nationalist» and so on (the first half of 1930) ; 2) period of working as a reporter of «Ukrainian word» during the events in Carpathian Ukraine (1938-1939) ; 3) period of working as an editor and journalist on the territory of Reich-commissariat «Ukraine» (newspaper «Volyn» and others, 1941-1943) ; 4) cooperation with publications of Ukrainian emigration «Freedom» («Svoboda») «Ukrainian news (visti) « and so on (postwar period).
 
Однією з яскравих іпостасей діяльності українського письменника і політика Уласа Самчука (1905-1987) є його журналістська праця, результатом якої став обширний масив публіцистики, що відображає ключові події і процеси новітньої української історії. Не випадково публіцистичний доробок письменника виявився предметом розгляду ряду дослідників як в Україні, так і поза нею – А. Власенко-Бойцун [1], Ю. Г. Шаповала [2], І. Павлюка [3], Р. Радчик [4] та ін. Разом з тим, вивчення публіцистики УСамчука обмежується переважно воєнним (Ю. Г. Шаповал, І. Павлюк, Р. Радчик) і повоєнним (А. Власенко-Бойцун) періодами, залишаючи осторонь 1930-і pp. ; у контексті подій Другої світової війни і повоєнного життя української еміграції вона розглядається майже виключно як інструмент впливу на формування і розвиток національної свідомості, переведення вжиття певних ідеологічних чи політичних засад українського націоналізму, оминаючи її джерельний потенціал, віддзеркалення в ній подієво-процесуального тла долі українства у XX ст. Саме тому нагальною видається потреба опису, систематизації і послідуючого видання повного корпусу публіцистики У. Самчука, яка, на нашу думку, є (поруч публіцистики Івана Багряного, Олександра Довженка, Аркадія Любченка та інших українських письменників) важливим альтернативним джерелом для дослідників історії України XX ст.
Як публіцист У. Самчук заявив про себе на початку 1930-х pp. після переїзду до Праги і початку тісного співробітництва з керівними структурами українського націоналістичного руху та його пресовими органами. У 1931-1935 pp., за погодженням чи завданням пропагандивного відділу Української військової організації – Організації українських націоналістів (УВО-ОУН), У. Самчук опублікував у часописах «Сурма», «Самостійна думка», «Український націоналіст» 25 публіцистичних оповідань (частина з них публікувалися неодноразово). Всі ці публікації пов'язані між собою змістом, тематикою, політичною спрямованістю. Вони мистецьки інтерпретували та загострювали завдання, поставлене Проводом ОУН на початку 1930-х pp. щодо організації масового супротиву західноукраїнського селянства політиці «осадництва», яка стала інструментом польського панування на українських землях. Так, цикл статей «Месники», який публікувався часописом «Сурма»* у січні 1931 -квітні 1932 рр., очевидно, мав зіграти роль своєрідного пропагандистського каталізатора для нового, після виступів 1930 р. і «пацифікації» («умиротворення») галицьких селян, сплеску масових антипольських виступів, зокрема на Волині. До такого висновку спонукає аналіз Самчукових публікацій (вони носили анонімний характер), які містили численні топонімічні «прив'язки» щодо місць, де діяли їх герої-месники. Тривалість публікації (більше року) і факт видання «Месників» відділом пропаганди УВО в 1932 р. окремою книжкою (авторський псевдонім Ольга Волинянка) кажуть про вагу, яку надавав провід УВО-ОУН даній акції. «Месники» стали шостою пропагандистсько-інструктивною брошурою, виданою УВО (до цього були видані «У. В. О. «, «Конспірація», «Війна й революція», «Лицарі нерівного бою», «Лови»). Співпраця У. Самчука з «Сурмою» не вичерпується публікацією «Месників». З травня 1932 по вересень 1933 pp. він видрукував у часописі (теж анонімно) ще 10 публіцистичних статей, які тематично, сюжетно і своїм політичним спрямуванням продовжують попередній цикл. Чотири оповідання у 1933 р. були вміщені У. Самчуком (під криптонімами) в журналі «Самостійна думка». ** Інші чотири оповідання анонімно опубліковані з вересня 1933 по квітень 1935 pp. в часописі «Український націоналіст», який, як і «Сурма», не мав вихідних даних (ймовірно, друкувався в Празі). Окрім того, на початку 1930-х pp. У. Самчук написав роман «Саботаж УВО» (не виданий), котрий теж варто розглядати як посутнє джерело для вивчення початкового етапу націоналістичного руху на західноукраїнських землях.
З кінця листопада 1938 до середини березня 1939 pp. У. Самчук, серед інших націоналістичних діячів, як керівник секції мистців, письменників і журналістів створеної у 1937 р. Культурної референтури ОУН та референт пропаганди Українського національного об'єднання, перебував на Закарпатті, у Хусті. У лютому 1939 p., напередодні виборів до Сейму Карпатської України, він виступив з двома агітаційними статтями у газеті «Нова свобода». *** Своєрідною хронікою доби Карпатської України є серія з 15 репортажів, видрукуваних У. Самчуком, як «звітодавцем Карпатської січі» з 11 грудня 1938 р. по 16 квітня 1939 р. у газеті «Українське слово». **** Подані У. Самчуком у цих публікаціях факти, імена, хронологія, численні деталі увиразнюють і доповнюють картину перебігу подій в Карпатській Україні, що зумовлює їх безперечну джерельну вартість.
З серпня 1941 р. до листопада 1943 р. У. Самчук перебував у Рівному. Спочатку він редагував газету «Волинь» (вересень 1941 – березень 1942 pp.), а з квітня 1942 p. працював редактором Німецького пресового бюро (ДНБ). Журналістський доробок У. Самчука 1941-1943 pp. складає 125 оригінальних матеріалів, між якими – 37 передовиць, 4 репортажних серіали (36 нарисів), 52 «фейлетони». Окрім газети «Волинь», яка виходила в центрі раихскомісаріату «Україна» Рівному, публіцистика УСамчука друкувалась у 35 легальних українських виданнях періоду німецької окупації, 29 з яких виходили на території раихскомісаріату- Відродження (згодом – Калинівські вісті)  (Калинівка Вінницької обл.), Вісті Лохвиччини (Полтавська обл.), Гайдамака (ОлевськЖитомирської обл.), Голос Волині (Житомир), Голос Сарненщини (Рівненська обл.), Дзвін (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), Дзвін волі (Біла Церква Київської обл.), Дніпрова хвиля (Кременчук Полтавської обл.), Заславський вісник (Ізяслав Хмельницької обл.), Іванківські вісті (Іванків Київської обл.), Коростишівські вісті (Житомирська обл.), Костопільські вісті (Рівненська обл.), Кремянецький вісник (Тернопільська обл.), Лубенський вісник (Полтавська обл.), Миргородські вісті (Полтавська обл.), Наші вісті (Любомль Волинської обл.), Нова доба (Бердичів Житомирської обл.), Орленя (Рівне), Павлоградська газета (Дніпропетровська обл.), Переяславські вісті (тепер Переяслав-Хмельницький Київської обл.), Пінська газета (Білорусія), Подолянин (Кам'янець-Подільський Хмельницької обл.), Українка (Костопіль Рівненської обл.), Українська правда (Каховка Херсонської обл.), Українське слово (Київ), Український голос (Луцьк), Український голос (Проскурів, нині – Хмельницький), Український голос (Умань Черкаської обл.), Presse- und Bilderdienst der propaganda – abteilung Ukraine (Пресова й фото-служба відділу пропаганди України) ; 3 – на території Генерал-губернаторства (Краківські вісті (Польща), Станиславівське слово (тепер Івано-Франківськ), Українські вісті (Сокаль) ; 3-у прифронтовій зоні (Костянтиног-радські нові вісті (тепер Красноград Харківської обл.), Нова Україна (Харків), Український засів (Харків) [5]. Функціональне дослідження діяльності видавництва та часопису «Волинь» у Рівному, як також аналіз публіцистики УСамчука цього періоду, дає можливість розкрити завдання і методи їх реалізації, які ставила перед собою у роки Другої світової війни ОУН Мельника. Подорожні репортажі У. Самчука 1941-1943 pp. (в часі кількох поїздок Україною, генерал-губернаторством, Німеччиною) дають багатий матеріал для реконструкції підокупаційної дійсності з іншого, «нерадянського» боку.
Спектр післявоєнної публіцистики У. Самчука включає два блоки: періоду перебування в таборах переміщених осіб, який співпадає зі створеннях і функціонуванням Мистецького українського руху (1945-1948 pp.) ; і заокеанського періоду, після виїзду письменника до Канади (1948 – початок 1980-х pp.). З виявлених нами 21 публіцистичних матеріалів періоду МУРу, що вміщені у 7 періодичних виданнях (Український вісник, МУР, Українські вісті, Літературний зошит, Українська трибуна, Сучасник, Неділя), 12 знаходимо в «Українських вістях». ***** Вони проливають світло на умови і обставини таборового життя української еміграції, характер і діяльність МУРу, в якому У. Самчук головував. 60 статей заокеанського періоду (від політичних коментарів до літературно-мистецьких оглядів і портретів) друкувались у 11 виданнях (Свобода, Новий шлях, Наш вік, Українські вісті, Український голос, Український Прометей, Вільне слово, Гомін України, Назустріч, Наш клич, Канадійський фермер). Безсумнівне лідерство тут за «Свободою», ****** у якій віднайдено 36 публікацій У. Сам-чука. Публіцистика письменника повоєнного періоду дає багатий матеріал для дослідження ідейних пошуків української еміграції другої половини XX ст.
Таким чином, можемо констатувати, що журналістська діяльність і публіцистика У. Самчука, ставши вагомим чинником впливу на розвиток української національної свідомості, одночасно є важливим джерелом при вивченні подій новітньої історії України, зокрема, діяльності УВО-ОУН, проголошення Карпатської України, Другої світової війни, життя української діаспори.
 
ЛІТЕРАТУРА:
 
  1. Власенко-Бойцун Анна. Упас Самчук як публіцист /ІСлово: література, мистецтво, критика, мемуари, документи. – 36. 12. – Вудсток, 1990. -С. 121-132.
  2. Шаповал Ю. Г. Газета «Волинь» як український часопис (1941-1944 pp.) //Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. -Львів, 1994. -Вип. 1. – С. 122-138; Його ж. Самчук Упас (1905-1987) // Українська журналістика в іменах: матеріали до енциклопедичного словника. – Вип. 2. – Львів, 1995. -С. 191-195; Його ж. Чого не гоїть огонь//Дзвін. – 1995. – №12. – С. 119-127.
  3. Павлюк І. Преса Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя 1941-1944 pp. : історико-типологічний та ідеологічний аналіз //Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. -Львів, 2001. – Вип. 9. – С. 192-205; Його ж. Українська легальна преса Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя 1917-1939, 1941-1944 pp. – Львів: Каменяр, 2001. – 287 с
  4. РадчикР. В. Видавництво «Волинь» (1941-1944) : структура, тематика видань, діяльність в умовах окупаційного режиму // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Сер. Журналістика. – К, 2003. -Вип. 11. – С. 14-18; її ж. Рівненське видавництво «Волинь» (1941-1944) у боротьбі за українську Україну. – Рівне, 2004. – 40 с; її ж. Газета «Волинь» та однойменне видавництво (1941-1944 pp.) : організаційний і проблемно-тематичний аспекти. Автореф. дис... канд. філол. наук. – К, 2005. – 20 с

* «Сурма» – підпільний журнал, орган УВО, виходив у 1927-1934 pp. спочатку в Берліні, з 1928 р. -у Каунасі, нелегально поширювався на Західній Україні. Після заснування в 1929 р. ОУН спеціалізувався на військовій тематиці, редактором у цей час був член Проводу українських націоналістів Роман Сушко.

** «Самостійна думка» – літературний і громадсько-політичний місячник націоналістичного напряму, виходив у 1931-1937 pp. в Чернівцях за редакцією представника ОУН на Буковині Сильвестра Никоровича, при активній співпраці Олега Опьжича.
*** «Нова свобода» – єдиний український щоденник на Закарпатті, виходив у 1938-1939 pp. в Ужгороді й Хусті замість тижневика «Свобода», редактори СДовгаль, В. Греджа-Донський, у 1939 р. – орган УНО.
**** «Українське слово» – тижневик націоналістичного напряму, що виходив у Парижі в 1933-1940 pp., з 1934 р. редактором був член ПУН Володимир Мартинець.
Підраховано за: Курилишин К. Українська легальна преса періоду німецької окупації (1941-1944 pp.) : Історико-бібліографічне дослідження / НАН України. Л Н Б ім. В. Стефаника. Відділ україніки. Відділення «НДІ періодики»; Наук. ред. -консульт. М. М. Романюк; Відп. ред. Л. В. Сніцарчук: У2т. -Львів, 2007. -Т. 1: А-М. – 640 с; Т. 2: Н-Я. – 592 с Публікації'У. Самчука у «Заславському віснику», «Коростишівських вістях», «Наших вістях» та «Українському засіві» виявлені у Відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури НАН України (ф. 195 «Самчук УО. «).
***** «Українські вісті» – півтижневик політики, економіки, культури й громадського життя, орган Української радикально-демократичної партії, виходить з 1945р. в Новому Ульмі (Німеччина), з 1978р. -уДетройті. Ініціатор видання і перший редактор (до 1948 р.) – Іван Багряний.
****** «Свобода» – одна з найстаріших українських газет у діаспорі, виходить з 1893 p., з 1911 р. видається у Джерсі-Ситі (США), з 1921 р. – щоденник. В часі співпраці зі «Свободою» У. Самчука редакторами газети були Лука Мишуга (1933-1955 pp.) іАнтінДраган (1955-1980-і pp.)
 
 
Фото Капча