Публіцистика Уласа Самчука як джерело до вивчення новітньої історії україни

З кінця листопада 1938 до середини березня 1939 pp. У. Самчук, серед інших націоналістичних діячів, як керівник секції мистців, письменників і журналістів створеної у 1937 р. Культурної референтури ОУН та референт пропаганди Українського національного об'єднання, перебував на Закарпатті, у Хусті. У лютому 1939 p., напередодні виборів до Сейму Карпатської України, він виступив з двома агітаційними статтями у газеті «Нова свобода». *** Своєрідною хронікою доби Карпатської України є серія з 15 репортажів, видрукуваних У. Самчуком, як «звітодавцем Карпатської січі» з 11 грудня 1938 р. по 16 квітня 1939 р. у газеті «Українське слово». **** Подані У. Самчуком у цих публікаціях факти, імена, хронологія, численні деталі увиразнюють і доповнюють картину перебігу подій в Карпатській Україні, що зумовлює їх безперечну джерельну вартість.

З серпня 1941 р. до листопада 1943 р. У. Самчук перебував у Рівному. Спочатку він редагував газету «Волинь» (вересень 1941 – березень 1942 pp.), а з квітня 1942 p. працював редактором Німецького пресового бюро (ДНБ). Журналістський доробок У. Самчука 1941-1943 pp. складає 125 оригінальних матеріалів, між якими – 37 передовиць, 4 репортажних серіали (36 нарисів), 52 «фейлетони». Окрім газети «Волинь», яка виходила в центрі раихскомісаріату «Україна» Рівному, публіцистика УСамчука друкувалась у 35 легальних українських виданнях періоду німецької окупації, 29 з яких виходили на території раихскомісаріату- Відродження (згодом – Калинівські вісті)  (Калинівка Вінницької обл.), Вісті Лохвиччини (Полтавська обл.), Гайдамака (ОлевськЖитомирської обл.), Голос Волині (Житомир), Голос Сарненщини (Рівненська обл.), Дзвін (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), Дзвін волі (Біла Церква Київської обл.), Дніпрова хвиля (Кременчук Полтавської обл.), Заславський вісник (Ізяслав Хмельницької обл.), Іванківські вісті (Іванків Київської обл.), Коростишівські вісті (Житомирська обл.), Костопільські вісті (Рівненська обл.), Кремянецький вісник (Тернопільська обл.), Лубенський вісник (Полтавська обл.), Миргородські вісті (Полтавська обл.), Наші вісті (Любомль Волинської обл.), Нова доба (Бердичів Житомирської обл.), Орленя (Рівне), Павлоградська газета (Дніпропетровська обл.), Переяславські вісті (тепер Переяслав-Хмельницький Київської обл.), Пінська газета (Білорусія), Подолянин (Кам'янець-Подільський Хмельницької обл.), Українка (Костопіль Рівненської обл.), Українська правда (Каховка Херсонської обл.), Українське слово (Київ), Український голос (Луцьк), Український голос (Проскурів, нині – Хмельницький), Український голос (Умань Черкаської обл.), Presse- und Bilderdienst der propaganda – abteilung Ukraine (Пресова й фото-служба відділу пропаганди України) ; 3 – на території Генерал-губернаторства (Краківські вісті (Польща), Станиславівське слово (тепер Івано-Франківськ), Українські вісті (Сокаль) ; 3-у прифронтовій зоні (Костянтиног-радські нові вісті (тепер Красноград Харківської обл.), Нова Україна (Харків), Український засів (Харків) [5]. Функціональне дослідження діяльності видавництва та часопису «Волинь» у Рівному, як також аналіз публіцистики УСамчука цього періоду, дає можливість розкрити завдання і методи їх реалізації, які ставила перед собою у роки Другої світової війни ОУН Мельника. Подорожні репортажі У. Самчука 1941-1943 pp. (в часі кількох поїздок Україною, генерал-губернаторством, Німеччиною) дають багатий матеріал для реконструкції підокупаційної дійсності з іншого, «нерадянського» боку.

Спектр післявоєнної публіцистики У. Самчука включає два блоки: періоду перебування в таборах переміщених осіб, який співпадає зі створеннях і функціонуванням Мистецького українського руху (1945-1948 pp.) ; і заокеанського періоду, після виїзду письменника до Канади (1948 – початок 1980-х pp.). З виявлених нами 21 публіцистичних матеріалів періоду МУРу, що вміщені у 7 періодичних виданнях (Український вісник, МУР, Українські вісті, Літературний зошит, Українська трибуна, Сучасник, Неділя), 12 знаходимо в «Українських вістях». ***** Вони проливають світло на умови і обставини таборового життя української еміграції, характер і діяльність МУРу, в якому У. Самчук головував. 60 статей заокеанського періоду (від політичних коментарів до літературно-мистецьких оглядів і портретів) друкувались у 11 виданнях (Свобода, Новий шлях, Наш вік, Українські вісті, Український голос, Український Прометей, Вільне слово, Гомін України, Назустріч, Наш клич, Канадійський фермер). Безсумнівне лідерство тут за «Свободою», ****** у якій віднайдено 36 публікацій У. Сам-чука. Публіцистика письменника повоєнного періоду дає багатий матеріал для дослідження ідейних пошуків української еміграції другої половини XX ст.

Таким чином, можемо констатувати, що журналістська діяльність і публіцистика У. Самчука, ставши вагомим чинником впливу на розвиток української національної свідомості, одночасно є важливим джерелом при вивченні подій новітньої історії України, зокрема, діяльності УВО-ОУН, проголошення Карпатської України, Другої світової війни, життя української діаспори.

 

 

1. Власенко-Бойцун Анна. Упас Самчук як публіцист /ІСлово: література, мистецтво, критика, мемуари, документи. – 36. 12. – Вудсток, 1990. -С. 121-132.
2. Шаповал Ю. Г. Газета «Волинь» як український часопис (1941-1944 pp.) //Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. -Львів, 1994. -Вип. 1. – С. 122-138; Його ж. Самчук Упас (1905-1987) // Українська журналістика в іменах: матеріали до енциклопедичного словника. – Вип. 2. – Львів, 1995. -С. 191-195; Його ж. Чого не гоїть огонь//Дзвін. – 1995. – №12. – С. 119-127.
3. Павлюк І. Преса Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя 1941-1944 pp. : історико-типологічний та ідеологічний аналіз //Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. -Львів, 2001. – Вип. 9. – С. 192-205; Його ж. Українська легальна преса Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя 1917-1939, 1941-1944 pp. – Львів: Каменяр, 2001. – 287 с
4. РадчикР. В. Видавництво «Волинь» (1941-1944) : структура, тематика видань, діяльність в умовах окупаційного режиму // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Сер. Журналістика. – К, 2003. -Вип. 11. – С. 14-18; її ж. Рівненське видавництво «Волинь» (1941-1944) у боротьбі за українську Україну. – Рівне, 2004. – 40 с; її ж. Газета «Волинь» та однойменне видавництво (1941-1944 pp.) : організаційний і проблемно-тематичний аспекти. Автореф. дис... канд. філол. наук. – К, 2005. – 20 с

** «Самостійна думка» – літературний і громадсько-політичний місячник націоналістичного напряму, виходив у 1931-1937 pp. в Чернівцях за редакцією представника ОУН на Буковині Сильвестра Никоровича, при активній співпраці Олега Опьжича.

*** «Нова свобода» – єдиний український щоденник на Закарпатті, виходив у 1938-1939 pp. в Ужгороді й Хусті замість тижневика «Свобода», редактори СДовгаль, В. Греджа-Донський, у 1939 р. – орган УНО.

**** «Українське слово» – тижневик націоналістичного напряму, що виходив у Парижі в 1933-1940 pp., з 1934 р. редактором був член ПУН Володимир Мартинець.

Підраховано за: Курилишин К. Українська легальна преса періоду німецької окупації (1941-1944 pp.) : Історико-бібліографічне дослідження / НАН України. Л Н Б ім. В. Стефаника. Відділ україніки. Відділення «НДІ періодики»; Наук. ред. -консульт. М. М. Романюк; Відп. ред. Л. В. Сніцарчук: У2т. -Львів, 2007. -Т. 1: А-М. – 640 с; Т. 2: Н-Я. – 592 с Публікації'У. Самчука у «Заславському віснику», «Коростишівських вістях», «Наших вістях» та «Українському засіві» виявлені у Відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури НАН України (ф. 195 «Самчук УО. «).

***** «Українські вісті» – півтижневик політики, економіки, культури й громадського життя, орган Української радикально-демократичної партії, виходить з 1945р. в Новому Ульмі (Німеччина), з 1978р. -уДетройті. Ініціатор видання і перший редактор (до 1948 р.) – Іван Багряний.

****** «Свобода» – одна з найстаріших українських газет у діаспорі, виходить з 1893 p., з 1911 р. видається у Джерсі-Ситі (США), з 1921 р. – щоденник. В часі співпраці зі «Свободою» У. Самчука редакторами газети були Лука Мишуга (1933-1955 pp.) іАнтінДраган (1955-1980-і pp.)