Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

П’ятидесятники: історія, догматика, сучасний стан

Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
14
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
Вступ
1. Історичні основи зародження і розвитку п’ятидесятництва
2. Догматичні основи п’ятидесятницької церкви
3. Сучасний стан і перспективи розвитку п’ятидесятництва
Висновки
Список використаних джерел
 
Вступ
 
Сучасна історична епоха характеризується переломними змінами як у суспільно-політичному житті, так і в сфері його духовних цінностей. Переорієнтація українців на нові життєві парадигми, подолання нав'язаних їм раніше ідеологічних схем відбувається на основі відродження культурно-історичної спадщини, важливим компонентом якої є релігійні традиції українського народу. Тривалий час протестантизм відіграє важливу роль у духовному житті українців і є вагомим чинником сучасних релігійних процесів.
Актуальність вивчення процесу становлення і розвитку п'ятидесятницького руху зумовлюється необхідністю знайомства з об'єктивною історією євангельського руху та потребою мати цілісну історію релігійного процесу. З іншого боку, це прагнення зняти ту заангажованість, яка була сформована щодо п'ятидесятництва.
Формально п'ятидесятників датують 1903 роком, коли на членів однієї з церковних громад у Лос-Анджелесі, за їх твердженням, зійшов Святий Дух – і вони заговорили незрозумілими мовами. Однак формується п’ятдесятницьке вчення ще наприкінці XIX ст. з різних протестантських ідей, переважно баптизму та методизму: в їхньому середовищі в цей період виник рух святості, прихильники якого, не задовольняючись звичним тлумаченням спасіння, наполягали на його новому розумінні й додатковій арґументації.
Догмат пов’язаний з новозавітним біблійним сюжетом про зішестя Духа Святого на апостолів Христа у день давньоєврейського свята п’ятидесятниці. Більшість християн сприймають цей сюжет як історичну подію, яка сталася лише раз і тільки з апостолами та першими послідовниками Христа. П’ятдесятництво актуалізує ії, оголошуючи можливість хрещення Святим Духом у наші дні, в реальному, земному житті. Звідси – нове осмислення догмату: на думку прихильників течії, духовне хрещення, а через нього й контакт зі Всевишнім, може отримати будь-яка людина – незалежно від її соціального статусу, релігійної приналежності, індивідуальних здібностей. Подібна демократизація догмату, його «заземлення» й особистісна наповненість зробили ідею хрещення Святим Духом надзвичайно привабливою для багатьох віруючих.
 
1. Історичні основи зародження і розвитку п’ятидесятництва
 
Початок п’ятидесятництва відноситься до двох випадків, які відбулися у 1901р. і в 1906р. : «хрещенню Святим Духом» у м. Топека, Канзас, і «пробудження на вулиці Азуза» у Лос-Анджелесі. Причиною виникнення п’ятидесятницького руху, який є певним напрямом в загальній динаміці розвитку протестантизму, стало вчення про хрещення Духом Святим. Організаційно цей рух виріс з так званого «руху святості», що отримав великий розмах наприкінці ХІХ ст. у Великобританії та США.
Родоначальником сучасного п’ятидесятницького руху вважаються методистський проповідник Чарльз Фокс Пархам (1873-1929 рр.), який почав проповідувати в 1901 р. в церквах Канзасу про хрещення Святим Духом із знаменням говоріння іншими мовами, і один з його найбільш відомих учнів і послідовників – чорношкірий баптистський пастор Вільям Сеймур (1870-1922 рр.). Саме його діяльність привела до того, що з 1906 р. з Лос-Анжелеса в Каліфорнії п’ятидесятницький рух став поширюватись по всьому світу через проповідь цього вчення в різних деномінаціях.
Такий характер виникнення визначив природу п’ятидесятницького руху як багатоукладну, що ввібрала в себе різноманіття релігійних, культурних, етнічних ознак і форм. Всесвітній п’ятидесятницький рух ніколи не був організаційно єдиним цілим, складаючись з багатьох деномінацій, союзів і груп церков. Серед них була найпершою і залишається на сьогодні найбільшою (4 млн. вірних) п’ятидесятницькою деномінацією Америки Церква Божа в Христі. В 1914 р. з неї виділилась нова деномінація – Асамблеї Божі (34, 5 млн. вірних у світі). В 20-х роках ХХ ст. в структурі Асамблеї Божої (США) було створено Російську та Східноєвропейську місію з філією у Данцігу (Гданську).
У тих же 20-х роках ХХ ст. п’ятидесятництво потрапляє на територію сучасної України і далі поширюється територією тодішнього Радянського Союзу. Поширення п’ятидесятництва на території сучасної України розпочалося практично одночасно і незалежно в 3 осередках, які знаходились під владою різних країн. Духовними ж попередниками п’ятидесятництва в Україні і в Росії вважаються спільноти молокан і духоборів, а також деякі інші течії, які підготували підґрунтя для поширення п’ятидесятництва. Найстрімкіше п’ятидесятництво поширювалось в середовищі інших євангельських течій (баптистів, євангельських християн, адвентистів).
Слід згадати і про Сміта Віглсворта, якого назвали «апостолом зцілення». Більшість вважають його першим харизматиком. В будь-якому випадку, пророцтво про «харизматичне пробудження» належить йому. Віглсворт був настільки відомим, що його використані носові хусточки продавали як «помазані речі великого Сміта», а потім клали на хворих. Він же у прямому сенсі бив хворих у живіт, стверджуючи, що б’є бісів і виганяє їх з «одержимих».
З початку 60-х рр. світ огорнула «друга хвиля» п’ятидесятництва. Вона стала відома як «харизматичний рух». Діячем, який підготував шлях харизматичного руху, став п’ятидесятницький проповідник Девід де Плессі (1905 – 1986), відомий під ім’ям «містер П’ятидесятниця». Де Плессі казав, що отримав наказ від Бога проповідувати п’ятидесят-ництво серед традиційних церков: римо-католицької, пресвітеріанської, англіканської, лютеранської і т. і.
Народження харизматичного руху датується 3 квітня 1960 р. у цей день священик – єпископал Денніс Беннет замість проповіді розповів своїй общині про пережитий ним досвід «хрещення Святим Духом». Беннет незадовго до цього отримав покладення рук п’ятидесятників, після чого його начебто вдарило струмом,
Фото Капча