Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Рання творчість М.О.Волошина як етап ідейно-філософських шукань

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
31
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. В.І. ВЕРНАДСЬКОГО
 
На правах рукопису
 
ЛЕВИЧЕВ ІГОР ВАЛЕНТИНОВИЧ
 
УДК 821.161.1-94
 
РАННЯ ТВОРЧІСТЬ М.О.ВОЛОШИНА ЯК ЕТАП ІДЕЙНО-ФІЛОСОФСЬКИХ ШУКАНЬ
 
10.01.02 – російська література
 
 
АВТОРЕФЕРАТ
 
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
 
Сімферополь – 2007
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі російської і зарубіжної літератури Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадського Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник – кандидат філологічних наук, професор Кобзєв Микола Олексійович, професор кафедри російської і зарубіжної літератури Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського.
Офіційні опоненти:
доктор філологічних наук, професор Орлова Катерина Йосипівна, професор кафедри літературної критики та публіцистики Московського державного університету ім. М.В. Ломоносова; кандидат філологічних наук Таймазова Леніє Ленмарівна, старший викладач кафедри російської філології РВНЗ “Кримський інженерно-педагогічний університет”
Провідна установа
Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди, кафедра російської і світової літератури, м. Харків.
Захист відбудеться “ 21” квітня 2007 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 52.051.05 Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського (95007, м. Сімферополь, просп. Вернадського,4) 
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського (95007, м. Сімферополь, просп. Вернадського,4).
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність дослідження. Кінець ХІХ – початок ХХ століття в Росії позначились надзвичайно інтенсивним релігійно-філософським підйомом, що отримав назву “російського духовного Ренесансу”. Насамперед, він виразився у різкому зростанні інтересу до філософії (часто пов'язаної з релігією) – спостерігається повернення до ідеалізму, релігійних та метафізичних цінностей, скасованих позитивізмом та матеріалізмом другої половин ХІХ століття.
Особливо яскраво цей феномен відобразився в російській літературі межі ХІХ – поч. ХХ ст. Дослідники цього духовного відродження вказують на “близькість поетичної думки до релігійно-філософської”, що давалося взнаки на всьому просторі епохи – “від Мережковського й Вяч. Іванова до Бєлого та Блока” (В.Вейдле). Література наближається до філософії – відбувається процес взаємного збагачення. Вол. Соловйов, Вяч. Іванов, А. Бєлий, Д. Мережковський, М. Волошин були не лише художниками слова, але й філософами. На разі, їх філософські інтереси були спрямовані не так на традиційні філософські чи релігійні системи, як на пошук власного синтетичного осмислення буття, що відповідало духовним запитам епохи. Революційні наукові відкриття кінця ХІХ століття й породжена ними інтелектуальна криза традиційних релігійних уявлень – вимагали формування “нового” світорозуміння, синтезу традиційних поглядів та сучасної наукової картини світобудови. Таким “синтезом науки, релігії й філософії” став теософський інтелектуальний рух, що виник у другій половині ХІХ століття та набув своєї кульмінації в Західній Європі на поч. ХХ століття у вигляді антропософського вчення філософа-містика Р. Штайнера, що було зорієнтованим на західноєвропейські християнські духовні цінності й не прагнуло, на відміну від концепції О. Блаватської, фундаторки теософії, – підмінити християнство “езотеричним буддизмом”. Крім того, велике значення для актуалізації теософських ідей мав феномен “окультного відродження” в Західній Європі наприкінці ХІХ століття, що певною мірою визначив специфіку поезії символізму (особливо у Франції). Загальновідомо, яку роль відіграв французький символізм у виникненні символізму в Росії, привносячи на російський ґрунт посилений інтерес до ідей теософії та окультизму. Цим і пояснюється значна популярність та актуальність ідей теософії й антропософії в російському літературно-художньому середовищі початку ХХ століття.
Особливо помітно ці процеси відобразилися в поетичній творчості Максиміліана Волошина – видатного російського поета, літературного критика, художника й перекладача.
Для багатьох сучасників М.Волошина було очевидним, що окультизм, теософія та увага до “таємних вчень” є однією з самобутніх прикмет його світогляду й поетичної творчості. Так, Борис Леман (Б. Дікс) у 1910 році вказував, що поетичні образи Волошина вимагають від читача близького знайомства з середньовічними містиками, а водночас із індійською філософією та сучасним окультизмом, а Михайло Кузмін вважав, що сама точка зору автора – його погляд на речі, природу та людські почуття – наскрізь перейнята окультизмом.
На неможливість об'єктивного осмислення поетичної творчості Волошина у відриві від його ідейно-філософських шукань вказувалося й літературними критиками російського Зарубіжжя (Д. Кленовський, Е. Райс, Б. Філіппов).
Однак у сучасному волошинознавстві проблема ідейно-філософських пошуків Волошина та їх відображення в поезії раннього періоду творчості так і не була ще всебічно осмислена та проаналізована. У грунтовних монографіях І. Купріянова, В. Купченка, Е. Менделевича та С. Пінаєва ця проблема залишається на рівні постановки питання. Цим і обумовлена актуальність запропонованого дисертаційного дослідження. 
Зв'язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри російської і зарубіжної літератури Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського в межах комплексної теми “Література та культура: світовий і регіональний аспекти”. Тема дисертації затверджена на засіданні Вченої ради Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського (протокол № 10 від 16 травня 2000 року) і зареєстрована науково-координаційною радою “Класична спадщина і сучасна художня література” Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України (протокол № 4 від 2 листопада 2006 року).
Мета дисертаційної роботи – осмислити відображення ідейно-філософських пошуків М. О. Волошина (1905-1910 рр.)
Фото Капча