Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Реалізація змісту проблемного навчання на уроках праці

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
9
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Анатолій Петрук
 
Реалізація змісту проблемного навчання на уроках праці
 
Анотація
В статті висвітлюються шляхи реалізації проблемного навчання молодших школярів на уроках праці.
 
Аннотация
В статье рассматриваются пути реализации проблемного обучения младших школьников на уроках труда.
 
Annotation
In the article are lighted the ways of realization of junior schoolboys's problem studies on the lessons of labour.
 
Життя в світі думки – ось яку красу буття треба розкрити перед учнем! І на це спрямувати учителя.
В. О. Сухомлинський
 
Розумовий розвиток дітей залежить головним чином від способу навчання. І якщо в процесі вивчення шкільних навчальних предметів не приділяти увагу розвитку особистих якостей учнів, то вони, в належній мірі, самі по собі не сформуються. Причиною розумової пасивності, на нашу думку, може бути вироблена звичка діставати готові знання з книжки або від учителя. Наслідком такої звички є побоювання мислити, невпевненість у своїх здібностях судити про речі і предмети. Щоб навчити учнів учитися, потрібна цілеспрямована, правильно організована діяльність школи. Звичайно, це не означає, що в програму школи слід вводити спеціальні предмети, завданням яких було б навчити дітей учитися. Це завдання треба розв'язувати в процесі вивчення основ наук.
Чи задовольняються вимоги сучасності до розумового розвитку дітей під час трудового навчання?
Відомо, що на сьогодні в методиці трудового навчання немає грунтовно розробленої системи розвитку інтелектуальних здібностей учнів, ще недостатньо формується творче ставлення до праці, «психологічна готовність до неї та ін.
А чи є передумови створення такої системи трудового навчання, при якій можна поєднати навчання дітей з їхнім розумовим розвитком? Безумовно є.
Дослідження показують (О. Дусавицький, В. Зінченко, Л. Бондар, І Федоров), що одним з дійових шляхів розвитку мислення дітей є зближення процесів пізнання й навчання. Дійсно, процеси пізнання й навчання мають багато спільного. Як при науковому пізнанні, так і під час навчання, людина вступає в контакт з об'єктами пізнання і вивчення, використовує багаті можливості свого мислення тощо. Крім того, як і в дослідницькій діяльності, у процесі засвоєння нового навчального матеріалу в учнів виникає певна потреба й інтерес до його вивчення, що сприяє збудженню розумової активності. Звичайно, результат вивчення об'єктивної дійсності у першому і другому випадках не однаковий. Результатом наукового дослідження є відкриття нового для суспільства, а результатом навчання – «відкриття для себе» в процесі засвоєння навчального матеріалу. Отже, між процесами навчання й пізнання можна проводити тільки аналогію.
Наукове пізнання – процес творчий. Щоб процес навчання, як і пізнання, був активним, він повинен модулювати деякі суттєві риси процесу продуктивного, творчого мислення, тобто проблемність у навчанні слід розглядати як одну з важливих систем пізнання.
Проблемність базується на протиріччях, що виникають в процесі вивчення навколишніх предметів, явищ і т. д. Вчений, винахідник це протиріччя виявляє сам, спираючись на глибокі знання, досвід тощо. Протиріччя викликає в нього певний психологічний стан, пов'язаний з бажанням установити причини наявної невідповідності-проблемну ситуацію. Виникає задум, проблема, розв'язуючи яку, вчений відкриває нові закономірності, закони і т. д.
Помітити такі протиріччя в навчальному матеріалі учень не може. Йому треба допомогти. Найкращим засобом для цього служить завдання, яке викликає в учнів теоретичне або практичне утруднення, пов'язане з певним протиріччям. Таке завдання будемо називати проблемним. Воно може бути подане у формі запитання, задачі або практичного завдання.
Процес навчання, який моделює у своїх суттєвих рисах процес продуктивного мислення і спрямований на відкриття учнями нових знань і способів дій, називають проблемним. Його сутність полягає в постановці перед учнями системи проблемних завдань, усвідомленні, сприйнятті і розв'язанні їх у ході спільної діяльності учнів і вчителя. Навчання при цьому має здійснюватись у такій послідовності: постановка проблемного завдання, організація проблемної ситуації, формулювання проблеми, розв'язання її, перевірка здобутих результатів і, нарешті, узагальнення, систематизація й закріплення їх.
Чи можемо ми прийняти такий варіант навчання в школі, при якому всі знання учні здобувають в процесі розв'язання навчальних проблем?
Звичайно ні. Абсолютизація одного з методів навчання обов'язково приведе до однобічності в розвитку учнів. До того ж не завжди є можливість й потреба в проблемному з'ясуванні всіх питань навчального матеріалу. Необхідне оптимальне поєднання пояснювально-ілюстративного навчання з проблемним, причому таке, щоб проблемність була організуючою ланкою пізнавальної діяльності учнів, принципом навчання.
Оскільки вся система методів при цьому спрямована на всебічний розвиток учня (розвиток його пізнавальних потреб, формування розумової активності), таке навчання буде розвиваючим. Тому, ми вважаємо, що проблемне навчання слід розуміти як одну з головних систем в організації пізнання, яка в тісній єдності з пояснювально-ілюстративним навчанням забезпечує необхідний розвиваючий ефект.
Таким чином, сучасна педагогіка і психологія довели, що проблемність є одним з найефективніших засобів активізації навчання. На це звертає увагу і Сухомлинський, стверджуючи думку про те, що «розвитку допитливості, системності, гнучкості, самостійності розуму сприяють такі прийоми впливу на внутрішні психічні процеси, при яких учень у думці оглядає, досліджує широке коло фактів, явищ для вивчення проблеми» (2, с 251) Зараз вже не ставиться питання про доцільність впровадження проблемності в навчання,
Фото Капча