Регіональний ринок пива і аналізу маркетингової діяльності ВАТ "Рівненський пивзавод"

Описані методи санітарно – гігієнічного контролю складаються в екологічну чистоту притаманну даному виду продукції. Під контролем санітарно – епідеміологічної станції ВАТ “Рівненський пивзавод” жодного разу не порушило санітарно – гігієнічних норм виробництва протягом тривалого існування на регіональному ринку пива. Це, в свою чергу обумовлює конкурентноздатність пива. Споживачі довіряють виробнику і при наявності на ринку інших марок пива залишаються прихильниками напою Рівненського пивзаводу.

 

 

Концепція соціально – етичного маркетингу виходить з того, що організація чи підприємство не тільки повинно найбільш повно і ефективно задовольняти виявлені запити, зробивши це найбільш ефективно, чим його конкуренти, але також підтримувати і покращувати добробут як окремих покупців, так і суспільства в цілому. Концепція соціально – етичного маркетингу породжена сумнівами відносно відповідності концепції чистого маркетингу нашому часу з його проблемами в області захисту оточуючого природного середовища, недостатністю ресурсів, швидкому загальному рості населення на планеті. Чи завжди підприємство, яке задовольняє будь – які потреби, діє з урахуванням довгострокового добробуту споживачів і суспільства? Дана концепція потребує збалансованої ув'язки трьох факторів: прибутку підприємства, рівня задоволення запитів споживачів і врахування інтересів суспільства.

Застосовуючи дану концепцію, визначимо конкурентноздатність пива Рівненського пивзаводу. Це визначення буде здійснюватися з урахуванням товарної політики підприємства.

Товар – це головний предмет ринкових відносин. Якщо товар не спроможний задовольнити потреби покупців, то ніякі зусилля, ніякі додаткові витрати не зможуть покращати його становище на ринку. Тому дуже важливим є те, що товар не тільки потрібно вдосконалювати, щоб він відповідав запитам споживачів, але і розробляти нові види товару. 

ПИВО – це слабоалкогольний пінний тонізуючий напій зі специфічним смаком і ароматом. Готують пиво з ячмінного солоду і води з додаванням хмелю.

Пивоваріння відноситься до старовинних галузей промисловості. Передбачається, що ще за 7 тис. років до нашої ери в Вавилоні варили пиво з ячмінного солоду і пшениці. Перші дані про приготування пива в Старовинному Єгипті відносяться до 6000 тис. років до нашої ери. З Єгипту технологія пивоваріння була завезена в Грецію, потім в Старовинний Рим і Римську імперію. В ХІІ і ХІІІ столітті пиво поширилося в Північній Європі – Німеччині, Англії і інших країнах. В Київській Русі приготування пива з ячменю і хмелю було широко відомо в ІХ – ХІІ ст. В наш час пивоваріння добре розвинуто в більшості країн світу. 

На превеликий жаль на Рівненському пивзаводі не випускають інших видів товарів. Це пов'язано з тим, що у підприємства не вистачає коштів на здійснення такого заходу. Але фірма має і приміщення, і всі умови для виробництва, наприклад, мінеральної води, квасу і безалкогольних напоїв. Вільні підвальні приміщення придатні до вирощування грибів і якщо їх оснащати, то підприємство, окрім головного продукту – пива, змогло б реалізовувати ще і гриби в свіжому або консервованому виді. Щоб впровадити ці пропозиції в виробництво, окрім коштів, потрібно розробити чіткий план заходів і придбати досвід щодо технології виробництва. Хоча це займе деякий час, але це варто зусиль, тому що дає змогу збільшити товарну номенклатуру підприємства за рахунок  чого зросте коло споживачів і будуть надходити більші доходи.

На Рівненському пивзаводі можна прослідити таку тенденцію, що за 5 років змінився весь асортимент пива і через, приблизно, кожний рік в асортимент додаються 1-2 види пива. 

Взагалі пиво на Рівненському пивзаводі відрізняється за видом (світле, темне), за вмістом алкоголю, густиною, ціною і т.д., і в залежності від цього воно має різні назви і вартість.

Швидка зміна товару пов'язана з життєвим циклом. До прикладу, можна згадати, що кілька років назад вироблялося “Жигулівське”, “Козацьке”, “Ячмінний колос” і інше, але всі вони зникли до 1997 року і на їх місце прийшло пиво “Західне темне”, у 1998 році – “Українське золотисте”. А вже у 1999 році було створено і вироблено два нових види пива – “Бергшлосс” і “Студентське”.

Пиво “Бергшлосс” було названо на честь засновника пивзаводу. Це пиво йде як сортове і розраховано на більш спокусливих і вибагливих споживачів, для котрих ціна його не має значення.

“Студентське” – розроблене за спеціальною технологією (з невеликим вмістом алкоголю і з низькою густиною) і має помірну ціну. Таким чином фірма визначила ще одне коло споживачів (тобто частину молоді). Зараз це пиво споживають і інші групи покупців.

Розроблені нові види пива не зразу сприймаються споживачами і, звісно, щоб цю продукцію купували, знадобилося не мало часу і зусиль. Це стає ще складніше через те, що Рівненський пивзавод знаходиться на ринку слабоалкогольних напоїв не один.

Що ж стосується останніх, більш давніших, видів пива, то вони розраховані на споживачів середнього рівня.

Ходовим є пиво “Рівненське”, “Українське світле”, “Українське спеціальне” для яких більш характерна тара пляшкова, кеги і бочки “прохолода”.

Як відомо, під час аналізу товару виділяють такі його компоненти: функціональне призначення, надійність, довговічність, зручність у користуванні, естетика зовнішнього вигляду, упаковка, обслуговування, гарантії, супроводжуючі документи та інструкції тощо. Всі ці компоненти притаманні пиву Рівненського пивзаводу