Регулювання договірних відносин підприємств у сфері торговельної діяльності

Для купівлі-продажу продуктів харчування або живих тварин обов’язково додається і другий документ – санітарно-ветеринарне свідоцтво

Ціна товару. Встановлення ціни за договором передовсім залежить від стратегії підприємництва: так званого зняття вершків (на нові товари встановлюються спочатку найвищі можливі ціни, котрі потім знижуються поступово при уповільненні темпів збуту) або стратегії міцного закріплення на відповідному ринку (встановлення порівняно доступних цін задля залучення якнайбільшої кількості покупців і завоювання міцної позиції на ринку) [2, 117].

В основу формування ціни товару може бути покладений географічний принцип, коли встановлюються різні ціни для певних регіонів (областей). При формуванні цінового показника підприємець має враховувати існування цін пропонування і попиту.

Формулювання умови договору стосовно цінового показника передбачає вибір певного методу фіксації ціни у самому договорі: методу твердої ціни (фіксується ціна, рівень котрої потім не змінюється) або методу базисної ціни (ціновий показник стосовно певних якісних характеристик). Застосування методу базисної ціни обов’язково передбачає її відповідну корекцію шляхом використання боніфікації (надбавки) оборефакції (знижки). Зрештою, з урахуванням основних ринкових чинників в угоді чи контракті фіксується договірна ціна за згодою партнерів.

Форма платежу. Залежно від об’єктивно існуючих інтересів партнерів (продавців і покупців) у договір включається умова про повну (часткову) передоплату або умова про оплату фактично поставленого товару.

Практика підприємництва знає дві основні форми платежу:

- кредитна, коли партнери (сторони) домовляються про поставку товару у певний визначений термін і про оплату поставленої продукції впродовж певного часу; у цьому випадку загальна сума платежу має складатися з ринкової ціни товару та відсотка за користування кредитом;

- готівкова, коли сторони домовляються, що платіж повинен передувати поставці товару або ж відбуватися негайно після неї.

Готівкові платежі здійснюються використанням певного способу розрахунків (зокрема чеків або депозитних сертифікатів).

Розрахунки можуть здійснюватись також векселями. Нерідко застосовується й така форма розрахунків, як акредитив, тобто доручення банку сплатити певну суму грошей негайно за умови виконання зобов’язань, зафіксованих у спеціальному акредитивному листі.

Іншою формою платежу є інкасо, коли платіж здійснюється банками покупця на основі передачі банком продавця відповідних платіжних документів.

Термін поставки товару. При встановленні такого терміну партнери у процесі підготовки договору мають урахувати власні реальні можливості і очікувану потребу товару в часі. Можуть застосовуватися такі формулювання термінів поставки товару:

1) негайно (протягом кількох днів після підписання договору) ;

2) не пізніше конкретної дати;

3) у конкретний період часу (місяць, квартал) ;

4) у точно обумовлений строк (конкретні число, місяць і рік).

Окремі застереження можуть бути зроблені щодо строків поставки товарів при здійсненні експортно-імпортних операцій.

Упакування і маркірування товарів. Звичайно упакування здійснюється з метою реклами, захисту від пошкоджень (руйнування), зручності транспортування та вантажно-розвантажувальних робіт. Розрізняють внутрішню товарну упаковку (коробки, сумки, пакети тощо) і зовнішню упаковку, тобто тару (контейнери, піддони, ящики тощо). При виборі та фіксації у договорі форми і виду упаковки необхідно враховувати Існуючі вимоги до процесу упакування. Основні з них такі:

1) упакуванню має передувати консервація товару, якщо це необхідно;

2) товар має бути упакований з урахуванням габаритів транспортних засобів, що здійснюватимуть його перевезення;

3) упаковка повинна запобігати можливим пошкодженням і корозії;

4) упаковка має бути пристосована для перевантаження товару механічними навантажувачами (кранами).

Маркірування наноситься на упаковку і охоплює узгоджені сторонами договору відомості: назва виробника; назва покупця (споживача) ; номер договору (замовлення) ; номер пакувальної одиниці; місце призначення; точні габарити; умовне позначення правил навантаження-розвантаження товарного місця (наприклад, «не кантувати», «верх», «обережно – скло» тощо). Стосовно експортованих товарів має бути позначена країна походження виробу (наприклад, «Вироблено в Україні»).

Здавання-приймання товару. Здебільшого будь-який договір має передбачати конкретну форму здавання-приймання товару. Найпростішою і найпоширенішою формою є підписання прийомо-здавального акта сторонами договору купівлі-продажу. Остаточне приймання поставлених товарів здійснюється після їхнього прибуття на склад покупця. У цьому випадку перевірка кількості і якості отриманих товарів може завершуватися складанням акта експертизи.

Штрафні санкції. У цьому розділі підписаного договору сторони обумовлюють конкретні штрафні санкції (сплата штрафу, пені тощо) за порушення передбачених у ньому умов. Звичайно штрафи встановлюються у відсотках до конкретної вартості товару і мають верхню межу. Претензії щодо штрафу можуть бути пред’явлені не пізніше обумовленого строку (наприклад, трьох місяців) [7, 58].

Форс-мажор. Цим терміном прийнято позначати обставини непереборної сили (пожежа, стихійне лихо, війна, економічна блокада, заборона експорту або імпорту), за яких стає неможливим виконання умов договору. Тому в договорі має бути обумовлено, що з настанням таких обставин строк виконання договірних зобов’язань відкладається на час їхньої дії. Доказом наявності таких обставин та їхньої тривалості є довідка Торговельно-промислової палати країни продавця чи покупця. Якщо форс-мажорні обставини триватимуть понад три місяці, то кожна сторона договору має право відмовитися від подальшого виконання зобов’язань по ньому.

Вирішення суперечок або ще можна назвати арбітраж – означає порядок розгляду і