Рекомендації з удосконалення облікової політики ВАТ "Рокитнівський склозавод"

 

Вступ

1. Коротка характеристика та оцінка облікової політики

2. Рекомендації з удосконалення облікової політики

3. Перевірка якості складання звітів

Висновок

Список використаних джерел

Додатки

 

 

Відтак під обліковою політикою підприємства розуміють сукупність конкретних методів і способів організації та форм ведення бухгалтерського обліку, прийнятих підприємством на підставі загальних правил та особливостей його роботи. У процесі розробки облікової політики конкретним підприємством найбільш важливими є такі основні фактори:

форма власності та організаційно-правова структура підприємства;

галузеві особливості, які й визначають вид діяльності та зумовлюють технологічно-організаційні умови роботи;

обсяг діяльності, кількість працівників, номенклатура продукції та ін. ;

відносини з податковою системою, наявність пільг та умови їх одержання;

умови постачання та збуту продукції; матеріальна база та рівень забезпечення кваліфікованими обліковими працівниками;

система та умови матеріальної заінтересованості, відповідальності тощо.

Облікову політику підприємства визначають його керівник та головний бухгалтер відповідним наказом чи розпорядженням з обов'язковим розкриттям в окремих розділах методичних принципів побудови бухгалтерського обліку, техніки його ведення та організації роботи бухгалтерської служби.

Метою даної роботи є розкриття та висвітлення суті і основних положень, що характеризують облікову політику підприємства ВАТ «Рокитнівський склозавод».

Об’єктом дослідження виступає облікова політика підприємства ВАТ «Рокитнівський склозавод», як організована система фінансово-економічних зв’язків.

Предметом дослідження є річна фінансова звітність ВАТ «Рокитнівський склозавод» за 2010 рік.

 

 

Iсторiя Рокитнiвського склозаводу, що знаходиться у Рiвненськiй областi на Українi бере свiй початок у 1898 роцi. Побудований бельгiйським склозаводчиком Розенбергом, завод мав призначення виробляти i постачати казеннi заводи монопольними пляшками для горiлки з розрахунку виробництва близько 12 мiльйонiв пiвлiтрових пляшок на рiк. У 1921-1922 роках власниками заводу був вiдставний польський генерал Заводський разом iз своїм родичем Лещинським. Пiсля банкрутства, склозавод перейшов фiрмi «ВIТРУМ», власником якої були Францлейн i Ронгалевський. У цей перiод на заводi працювали двi скловарнi печi, на однiй iз яких виробляли вiконне скло ручним способом, на другiй – пляшки рiзної ємностi. У 1939 роцi пiсля приєднання Захiдної України до УРСР завод став державною власнiстю. Пiд час Другої свiтової вiйни пiдприємство не працювало, а лише з 1945 року запущений i зруйнований склозавод вiдновив роботу на двох скловарних печах. Саме в цей час було освоєно виробництво господарського посуду i пляшок. У 1950 роцi на заводi започатковано механiзоване виробництво пляшок. Були встановленi двi склоформуючi машини 2-ЛАМ, а вже у 1955 роцi їх було п'ять. У 1966 роцi завод виробляв 40 млн. пляшок. У 1975 роцi на заводi введено в експлуатацiю машинно-ванний цех № 2 з виробництва консервної склотари мiсткiстю 2 л. i 3 л. на машинах ПВМ-12 i трьох машинах ПВМ-3. У 1984 роцi було проведено технiчне переоснащення системи № 2 цеху № 1 з виробництва пляшок, замiнено п'ять морально застарiлих машин АБ-6, встановлено три новi роторнi машини ВВ-7, у 1985 роцi було здiйснено замiну ще чотирьох машин АБ-6 на двi машини 2 ПВМ-3 з виробництва склобанок. У 1997 роцi на системi № 2 було встановлено двi машини U-8М нiмецького виробництва.

Чергова реконструкцiя в машинно-ванному цеху № 1 вiдбулася у 1998 роцi, в результатi якої було задiяно в роботу чотири машини U-8М, замiсть шести машин ВВ-7. У 1999 роцi було введено в експлуатацiю першу чеську склоформуючу машину AL-116 в машинно-ванному цеху № 2. З квiтня 2000 року, як технологiчне паливо, завод почав використовувати природний газ замiсть мазуту, що дало можливiсть значно знизити собiвартiсть виробленої продукцiї. Протягом 2001 року спецiалiстами заводу були задiянi три автоматизованi пакетувальнi лiнiї продукцiї. Тодi ж були придбанi та введенi в експлуатацiю двi чеськi склоформуючi машини AL-116, а в наступному 2002 роцi придбана ще одна. Останню, шосту машину AL-116 було задiяно у сiчнi 2003 року на системi № 1 пiд час реконструкцiї.

У 2002-2004 роках на пiдприємствi було встановлено сучасне контролююче обладнання якостi склотари. У 2005 роцi введено в дiю систему якостi продукцiї ISO 9001: 2000. У 2006 роцi на тетиторiї заводу розпочалось будiвництво нового склотарного комплексу до складу якого входять:

- автоматизований складальний цех потужнiстю 400 тон шихти за добу, який повнiстю забезпечує пiдприємство шихтою;

- склотарний цех з 3-ма чеськими восьмисекцiйними машинолiнiями AL-118 потужнiстю 600 000 одиниць тари iз зеленого скла за добу, обладнаний скловарною пiччю, потужнiстю 240 тон скломаси за добу;

- складськi примiщення площею 15 тис. кв. м., що дозволяє зберiгати готову продукцiю в технологiчно та природньо сприятливих умовах дозволяє забезпечувати виробництво якiсною сировиною.

Вiдкрите акцiонерне товариство «Рокитнiвський скляний завод» засноване вiдповiдно до рiшення № 1209 Регiонального Фонду державного майна України в Рiвненськiй областi шляхом перетворення державного пiдприємства Рокитнiвський скляний завод, Мiнiстерства «Укрбудматерiали», у вiдкрите акцiонерне товариство вiдповiдно до Указу Президента України «Про заходи щодо забезпечення права громадян на використання приватизацiйних майнових сертифiкатiв» вiд 26. 11. 1994 року за № 699/94. За роки свого iснування великих змiн у спецiалiзацiї по випуску продукцiї пiдприємство не зазнало. Основний вид промислової продукцiї