Робота з архіватором

двічі клацнути мишею чи натиснути Enter на файлі архіву у вікні WinRAR;

перетягнути-та-опустити архів на іконку чи вікно WinRAR. Перед тим як це зробити, необхідно переконатися, що у вікні WinRAR не відкритий інший архів, інакше архів, який перетягується, буде доданий до вже відкритого;

запустити WinRAR з командного рядка з єдиним параметром – ім'ям архіву.

При відкритті архіву у вікні WinRAR виводиться його вміст, треба позначити файли та каталоги, які повинні бути видобуті. Це можна зробити клавішами керування курсором або лівою кнопкою миші при натиснутій клавіші Shift, як у Провіднику та інших програмах для Windows. Позначати файли у WinRAR можна також клавішами Space чи Ins. Клавіші + і – на цифровій клавіатурі дозволяють позначати і знімати виділення з групи файлів за допомогою шаблонів.

Виділивши один чи кілька файлів, слід натиснути кнопку Видобути до наверху вікна WinRAR або натиснути Alt+E, ввести у діалозі, що з'явився, потрібний шлях, а після цього – кнопку OK.

 

Видобування файлів у Провіднику чи з Робочого столу

 

Якщо при встановленні WinRAR не був відключений параметр «Інтегрувати WinRAR до оболонки», видобувати файли можна безпосередньо в оболонці Windows. Для цього треба клацнути правою кнопкою миші на іконці архіву, вибрати команду «Видобути файли... «, ввести у діалозі, що з'явилося, ім'я каталогу, до якого їх треба видобути, і натиснути кнопку «OK».

Також можна вибрати команду «Видобути до <ім'я каталогу>«, щоби розпакувати файли до запропонованого каталогу без будь-яких додаткових запитів або «Видобути до поточного каталогу” для видобування до поточного каталогу.

Проте якщо увімкнений параметр «Вкладені контекстні меню» у Діалозі параметрів інтеграції, то для доступу до описаних пунктів меню потрібно увійти до підменю «WinRAR». Якщо ж даний параметр вимкнений, ці пункти знаходитимуться на верхньому рівні меню.

Ще один спосіб видобути файли полягає уперетягуванні одного чи декількох архівів правою кнопкою миші до каталогу-призначення; після цього в меню, що з’явилося, необхідно вибрати команду «Видобути до поточного каталогу».

 

Програма-архіватор WinZip версії 7. 0.

 

Для створення нового архіву необхідно скористатися командою New з меню File, або відповідною кнопкою на панелі інструментів. Появляється діалогове вікно (мал. 9), у якому слід ввести ім’я архіву.

Після введення імені і місця архіву програма запропонує вибрати файли, які будуть поміщатися в цей архів.

 

Можна вибрати зразу декілька файлів для архівації. Для цього при виборі кожного нового файлу слід утримувати клавішу <Ctrl> і клацати по його імені лівою кнопкою миші. Якщо до уже існуючого архіву необхідно додати нові файли, то необхідно скористатися кнопкою Add (Добавити). У діалоговому вікні (мал. 10) слід вибрати ті файли, які необхідно додати до архіву. Коли необхідно витягти (розархівувати) усі або деякі файли із певного архіву, то необхідно скористатися командою Actions – Extract, або відповідною кнопкою на панелі інструментів. У діалоговому вікні, що появиться (мал. 11), слід вказати файли, які потрібно розархівувати і шлях, куди їх потрібно помістити.

 

 

Досить корисною може виявитися команда File – FavoriteZipFolders, або відповідна кнопка на панелі інструментів у тому випадку, коли користувач забув, у якому файлі підготовлено архів. Дана команда викликає перегляд Zip-архівів і їх відображення у діалоговому вікні (мал. 12.).

 

 

Можливості WinRar:

 

Повна підтримка архівів RAR та ZIP;

Складний, оригінальний алгоритм стиснення;

Спеціальні алгоритми, оптимізовані для стиснення тексту, аудіо, графіки, 32- та 64-бітових виконуваних файлів Intel;

Оболонка, що включає технологію перетягнути-та-опустити, і майстер;

Інтерфейс командного рядка;

Управління архівами інших форматів (CAB, ARJ, LZH, TAR, GZ, ACE, UUE, BZ2, JAR, ISO) ;

Неперервне архівування, яке може збільшити ступінь компресії на 10% – 50% порівняно зі звичайними методами, особливо у випадках архівування великої кількості невеликих файлів, які мають подібний вміст;

Багатотомні архіви;

Створення архівів, що самі розпаковуються (SFX), так само багатотомних, з використанням стандартних або додаткових SFX-модулів;

Відновлення фізично пошкоджених архівів;

Відновлювальні томи, що дозволяють реконструювати частини багатотомного архіву, яких бракує.

Підтримка кодування Unicode в іменах файлів.

Інші сервісні функції, наприклад, шифрування, коментар до архіву, провадження протоколу помилок та ін.

Кількість файлів, які можна додати до архіву, залежить від обсягу доступної пам’яті та довжини імен файлів. Щоби додати один файл до RAR-архіву, необхідно приблизно128 байтів пам’яті. Наприклад, для архівування 1 мільйона файлів рекомендується мати 128Мб пам’яті. WinRAR був протестований в роботі з більш ніж 1мільйоном файлів.

Розмір RAR-архіву, як і розмір будь-якого файлу в архіві RAR, обмежений 8589934591Гб (або (9223372036854775807байтів). Причому для того, щоби створювати архіви, більші, ніж 4Гб, необхідно використовувати файлову систему NTFS, оскільки старші файлові системи не підтримують такі великі файли.

Загалом формат RAR-архіву набагато краще оптимізований для складних завдань, пов’язаних з великою кількістю файлів та гігабайтними дисковими просторами (розмір ZIP-архіву, як і будь-якого файлу в ZIP-архіві, обмежений 2Гб.).

 

Можливості WinZip:

 

WinZip включає довгі імена файлів і повністю інтегрований з оболонкою Windows 95/98/NT. У контекстному меню файлів у програмі Провідник чи Мій комп’ютер з’являється команда Add to Zip (заархівувати) ; є можливість використовувати функцію “перетягнути і опустити”.

WinZip підтримує популярні формати файлів Internet: TAR, gzip, UUEncode, XXencode, BinHex, і MIME. ARJ і LZH підтримуються через зовнішні програми. WinZip можна також використовувати, щоб звернутися майже до всіх архівних файлів, що загружаються з Іnternet.

Наявність WinZip Майстра: Ця необов’язкова особливість використовує стандартний і знайомий інтерфейс “майстра”, щоб спростити процес архівування і розархівування інформації. WinZip Майстер не використовується досвідченими користувачами, однак є ідеальним для швидко зростаючої кількості початкових користувачів РС.

Можливість створення саморозпаковуючих архівів. Саморозпаковуючі файли ідеальні для посилання стиснених файлів до інших користувачів, які можуть і не мати програми WinZip.

Підтримка антивірусних програм. WinZip може бути сконфігурована, щоб працювати з багатьма антивірусними програмами.

Основна перевага формату ZIP – його популярність. Наприклад, більшість архівів в Інтернеті мають формат ZIP. Якщо потрібно надіслати комусь архів, але невідомо, чи в адресата є програма WinRAR для розпакування архіву, доцільно використовувати формат ZIP.

Інша перевага ZIP – швидкість. Архіви ZIP зазвичай створюються швидше від архівів RAR.

 

 

Використовуючи матеріал даної дипломної роботи можна довідатися про те, як проводити резервування (архівування) та стиснення інформації за допомогою найбільш популярних на сьогоднішній день програм-архіваторів WinRar і WinZip. Тут наводиться огляд основних можливостей даних програм, структура інтерфейсу, дається призначення основних команд меню, панелей інструментів, панелей поточного стану. Подано типові рекомендації щодо архівування даних, вибору оптимального режиму архівації; висвітлено основні методи роботи стосовно розархівовування файлів, їх захисту паролями.

Добре ознайомившись з матеріалами, приведеними у роботі, навіть початковий користувач, не маючи ніяких практичних навиків, зможе без особливих труднощів здійснювати архівування інформації.

 

 

Ботт Эд, Леонард Вудди. Компьютерная энциклопедия. специальное издание: Пер с англ. : Уч. пос. – М. : Издательский дом «Вильямс», 2000. – 1024 с. : ил. – Парал. тит. англ.

Гаевский А. Ю. Самоучитель работы на персональном компьютере. – К. : А. С. К., 2001. – 416 с. : ил.

Кривич Е. Я. Персональный компьютер для школьников: Учебный курс. – Харьков: ФОЛИО, – 2002. -476 с: ил.

Журин А. А. Работана компьютере. Практическое руководство для начинающих пользователей. – М. : Лист-Нью, 2002. – 704 с.

Глушаков С. В., Жакин И. А., Хачиров Т. С. Математическое моделирование: Учебный курс- М. : ООО “Издательство АСТ”, 2001. – 542 с.