Роль і завдання комерційної служби в забезпеченні конкурентноспроможності універсаму

Перехід до ринкової економіки істотно розширює права підприємств торгівлі щодо комерційної діяльності. Активізується пошук нових комерційних партнерів, збільшується діапазон комерційних угод. Змінюються критерії та методи оцінювання ефективності комерційних операцій.

Визначення ефективності комерційних операцій потребує класифікації всіх видів угод, що входять до цих операцій. У класифікації, здійсненій І. О. Бланком, Н. М. Ушаковою та Л. О. Лігоненко, відображені ті ознаки, які безпосередньо впливають на формування ефективності комерційних операцій, насамперед на рівень чистого прибутку за угодами.

При визначенні ефективності комерційних угод із закупівлі товарів ураховуються особливості формування елементів роздрібної ціни на споживчому ринку. Головні елементи формування ціни реалізації товарів, що їх купують торговельні організації, такі:

- оптова ціна купівлі товарів ЦК – договірна ціна угоди, що враховує всі види цінових знижок, які надаються продавцем торговельному підприємству-покупцю, і базові умови постачання;

- матеріальні та прирівняні до них витрати торговельного підприємства МВ – сума витрат обігу торговельного підприємства від моменту закупівлі до моменту реалізації товару за винятком витрат на оплату праці і сум обов’язкових платежів, які входять до їх складу;

- витрати на оплату праці, що входять до складу витрат обігу підприємства ФОП;

- сума обов’язкових платежів (податків, зборів, мита), що сплачуються підприємством торгівлі ОП;

- сума чистого прибутку, що лишається в розпорядженні підприємства ЧП;

- валовий дохід підприємства роздрібної торгівлі як різниця між роздрібною ціною реалізації і оптовою ціною закупівлі товарів, помножена на кількість товарів у партії, що закуплена, ВД.

Звідси чистий прибуток визначається за формулою:

 

ЧП = ВД – МВ – ФОП – ОП.

 

Основним показником оцінки ефективності комерційної угоди із закупівлі товару є рентабельність витрат обігу.

Для оцінювання ефективності комерційної угоди застосовують також показники:

- рентабельність обігу із закупівлі товарів:

- рентабельність обігу із продажу товарів

Показник рентабельності витрат обігу може бути використаний для оцінювання ефективності комерційних угод та для моделювання необхідного рівня ефективності з метою формування відповідного рівня оптових цін і цін реалізації.

Розрахунки та відповідний аналіз можна виконати як на рівні окремих підприємств, так і за їх сукупністю. В останньому випадку дається характеристика ступеня екстенсивного розвитку окремих підприємств у складі їх сукупності (горизонтальний розріз) і ролі окремих підприємств в утворенні ЧП як у цілому, так і за рахунок окремих факторів (вертикальний розріз).

 

 

В даній роботі об’єктом дослідження було обрано універсам «Вопак» з продажу продовольчих товарів і окремих груп непродовольчих товарів. Однією із важливих умов конкурентоспроможності універсаму є раціональна організація торгово-технологічного процесу.

Важливу роль у здійсненні основних торгово-технологічних процесів відіграють і неторгові приміщення: cкладські приміщення, підсобні приміщення, службово-побутові приміщення, технічні приміщення комунікаційні приміщення.

На підприємстві основними факторами, що здійснюють вплив на організацію торговельно – технологічних процесів можна виділити наступні: розмір торговельного підприємства, спеціалізація універсаму, технологічні можливості, склад та структура асортименту тощо.

Важливим елементом організації обслуговування покупців у магазині є метод продажу товарів. Він визначає зміст усіх основних і значної частини допоміжних торгово-технологічних процесів, отже від нього значною мірою залежать якість обслуговування покупців та ефективність діяльності суб'єкта господарювання.

Важливу роль у створенні комфортних умов для покупців та праці торгового персоналу відіграє технічне оснащення необхідним основним та допоміжним торгово-технологічним обладнанням. Атмосферу магазину створює торговий персонал.

Правильний відбір постачальників в умовах ринку – дуже важка справа, а помилки у їх виборі можуть коштувати для підприємств дуже дорого.

Правильна викладка товарів дає змогу ефективно використовувати обладнання, поліпшує умови огляду і вибору товарів покупцями, зменшує витрати праці торгово-оперативного персоналу на поповнення запасів у торговому залі, сприяє зменшенню втрат товарів.

Для запобігання втратам товарів необхідно систематично провадити ретельний аналіз усіх випадків нестач та інших зловживань, встановлювати їхні причини, знаходити слабкі місця і розробляти та впроваджувати ефективні заходи щодо боротьби з крадіжками та іншими товарно-грошовими втратами.

Головним завданням підприємства в умовах маркетингової орієнтації є задоволення потреб та попиту контингенту покупців, що обслуговуються, у товарах і послугах і збільшення на цій основі обсягу збуту й отримання прибутку. З урахуваннням цього керівники, фахівці з маркетингу торговельних підприємств мають зосередити основну увагу на систематичному вивченні, на оцінці поточного та перспективного ринкового попиту і попиту на товари конкретного підприємства. Це потрібно для формування оптимального товарного асортименту із забезпеченням пріоритету споживачів, з урахуванням специфіки їхнього попиту, життєвого циклу та товарів, для забезпечення їхньої конкурентоспроможності, створення для покупців сприятливих умов для придбання товарів.

 

 

1. Закон України «Про споживчу кооперацію» від 10. 04. 1992 р.

2. Закон України «Про кооперацію» від 10. 07. 2003 р.

3. Про підприємництво: Закон України //Урядовий кур’єр. -1991. -7 лютого.

4. Про підприємства в Україні: Закон України //Голос України. -1991. -27 березня.

5. Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення: Постанова Кабінету Міністрів України //Урядовий кур’єр. -1995. -21 лютого.

6. Економіка торгівлі: підручник для вузів. – М. : Економіка. -1990.

7. Комерційна діяльність: підручник/ За ред. В. В. Апопія. – 2-ге вид., перероб., доп. – К. : Знання, 2008. – 558с.

8. Комерційна діяльність. Підручник Ф. П. Половцева. М. : «Инфра-М», 2008. – 248с.

9. Омельянович Л. Стан і проблеми торгівлі України //Економіка України. -1995. -7 липня.

10. Панкратов Ф. Г. Серегина Т. К. Комерційна діяльність: Підручник для вузів. -М. : Маркетинг. -1996.

11. Примак Т. О. Маркетинг: Навч. посіб. – К. : МАУП, 2004. – 228 с.

12. Ушакова Н. М. Кукурудза Л. А. Управління прибутком торговельного підприємства. Конспект лекцій. -К. : КТЕІ. 1993.

13. Баркан Д. І. Управление фирмой в условиях рынка. – Л. : Аквилон. 1991.

14. Власова В. М. Основы предпринимательской деятельности. – М. : Финансы и статистика. -1994.

15. Коваленко В. В. Повышение эфективности комерческой деятельности торговых предприятий и организаций. – К. : Вища школа. -1990.

16. Осипова Л. В. Синяева И. М. Основы коммерческой деятельности: Учебник для вузов. -М. : Банки и биржи, ЮНИТИ. -1997.