Роль кальцію та алюмінію в функціонуванні лучних біогеоценозів українських Карпат (на прикладі Воловецької Верховини)

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

 

ГЕЛЕВЕРА ОЛЬГА ФЕДОРІВНА

 

УДК 631. 811: 581. 55 (477. 83)

 

 

11. 00. 05 – біогеографія і географія грунтів

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

 

ЛЬВІВ – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Закарпатському інституті агропромислового виробництва Української академії аграрних наук.

Науковий керівник – кандидат біологічних наук, ст. наук. сп. Крись Остап Павлович, Хустська філія Відкритого Міжнародного Університету Розвитку людини “Україна”, заступник з наукової роботи.

Офіційні опоненти – доктор географічних наук, професор Гуцуляк Василь Миколайович кафедра фізичної географії та раціонального природокористування, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри доктор біологічних наук, ст. наук. сп. Чорнобай Юрій Миколайович, Державний природознавчий музей НАН України, м. Львів, директор.

Провідна установа – Національний науковий центр “Інститут грунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського” Української академії аграрних наук. 

Захист відбудеться 19 квітня 2002 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35. 051. 08 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Дорошенка, 41, ауд. 26.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 5).

Автореферат розісланий 18 березня 2002 р.

 

 

Актуальність теми. Проблема охорони і раціонального використання гірських природних кормових угідь Українських Карпат є особливо актуальною в зв’язку зі значним погіршенням екологічної ситуації в даному регіоні. Це пов’язано з порушенням основного принципу захисту екосистем, принципу гомеостазу. Безпосередньо це стосується лучних екосистем, стан динамічної рівноваги яких розрегульований за рахунок повільного відтворення видового складу біогеоценозів, або його повною відсутністю. Причина полягає не лише в пасовищній дигресії, а й в погіршенні едафічних умов, особливо кислотності і катіонного складу у буроземах Карпат. Тому актуальним слід вважати дослідження ролі кальцію і алюмінію у формуванні продуктивності і якісного складу травостану лук Українських Карпат. Кислотно-основна буферність буроземів зумовлена переважно великим вмістом рухомого алюмінію і дуже незначним – ввібраного кальцію. Це призводить до всепрогресуючого підкислення грунтового розчину за рахунок кислотних дощів, що зумовлює випадання з травостану особливо цінних у кормовому відношенні трав, зниженню їх продуктивності та якості. Звідси випливає актуальність дослідження впливу кислотності і вмісту рухомого алюмінію в буроземах Карпат на ріст та розвиток рослин, видовий склад біогеоценозів.

Важливим у дослідженні слід рахувати розробку рекомендації стосовно пониження кислотності і зменшення вмісту рухомого алюмінію у досліджуваних грунтах, що, поряд з підсівом трав, слід вважати основним заходом з підвищення продуктивності лучних біогеоценозів Карпат у даний час, і особливо актуальним є проведені дослідження в період завершення земельної реформи, зміни земельних відносин на селі, бо більшість приватизованих сіножатей низьковрожайні, а громадські пасовища на землях запасу сільських рад деградовані як у відношенні травостану (пасовищна дигресія), так і грунтового покриву (лінійна та площинна ерозія, багаточислені купини, тощо).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження для виконання дисертаційної роботи входили до тематичного плану Закарпатського інституту агропромислового виробництва на 1996 -2000 роки за темою: “Луки Карпат: причини різної продуктивності та шляхи її підвищення” (номер державної реєстрації УА 01002350 Р). Представлена робота відповідає концепції “Національної програми охорони земель на 1996-2005 роки” та науково-технічній програмі “Родючість і охорона грунтів” на 2001-2005 рр.

Об’єкт досліджень – лучні біогеоценози Українських Карпат.

Предмет дослідження – механізм впливу кислотності та рухомого алюмінію на ріст і розвиток рослин, значення вапнування в зміні видового складу і продуктивності травостану та фізико-хімічних властивостей грунтів, вивчення біогеоценозів у різних висотних поясах.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є вивчення закономірностей поширення різних лучних фітоценозів в залежності від фізико-хімічних властивостей буроземів, впливу висоти над рівнем моря на стан травостану природних кормових угідь; вивчення впливу кислотності грунтів та вмісту рухомого алюмінію на ріст, розвиток, продуктивність рослин; встановлення результативності вапнування на збільшення продуктивності і покращення видового складу гірських лук Українських Карпат.

Для досягнення мети необхідно було розв’язати наступні завдання:

вивчити основні природні чинники, які впливають на формування лучних біогеоценозів;

встановити закономірності зміни лучних фітоценозів (їх продуктивності і видового складу) від фізико-хімічних властивостей грунтів;

вивчити зміну травостану гірських лук у залежності від висоти над рівнем моря;

дослідити вплив вапнування на фізико-хімічні властивості грунтів;

встановити вплив доз і складу кальцієвмістних сполук при їх внесенні на поверхню грунту на видовий склад і продуктивність травостану лук;

дослідити вплив кислотності грунтового розчину і вмісту рухомого алюмінію на флористичний склад гірських лук.

Методологія та методика дослідження. У роботі використані: польовий, порівняльно-географічний, вегетаційний методи у поєднанні з порівняльно-аналітичним. У польовому досліді вивчали вплив різних доз і форм кальційвмістних сполук на продуктивність лук, зміну властивостей грунтів. У модельних експериментах за допомогою вегетаційних дослідів вивчали механізм впливу рухомого алюмінію на ріст і розвиток рослин. Маршрутні дослідження і спостереження направлені