Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Розрахунок виробничої програми борошномельного заводу

Тип роботи: 
Інше
К-сть сторінок: 
25
Мова: 
Українська
Оцінка: 

визначається в розмірі норми відбору від загальної кількості переробленої сировини. Вартість відходів визначається шляхом множення кількості на ціну 1 тонни відходів. Вартість сировини без відходів визначається як різниця між загальною вартістю сировини та вартістю відходів. 

Всі розрахунки проводяться у таблиці 4.1.
Таблиця 4.1.
Розрахунок вартості сировини (зерна), що підлягає переробці
Далі розраховується потреба в електроенергії (ПЕЛ) для виробництва продукції за формулою:
ПЕЛ = QЗАГ  НЕЛ (4.1.) 
де НЕЛ – норма витрат електроенергії на 1т  калькулюючої  продукції,       кВт×год;
QЗАГ– загальний обсяг калькулюючої продукції, т/рік.
Вартість  електроенергії (ВЕЛ) визначається як добуток загальної кількості електроенергії на ціну 1 кВ×год (ЦЕЛ) за формулою:
Розрахунок планових витрат на електроенергію проводяться в таблиці 4.2.
Таблиця  4.2.
Розрахунок потреби і  вартості електроенергії на виробничу програму борошномельного заводу
 
Далі розраховується  потреба в водопостачанні та водовідведенні (ПВ), що складає 0,8 м3 від обсягу переробленого зерна.
ПВ = 110600 ⋅ 5,84 = 645904 м3
Вартість води (В В), при ціні  5,84 грн. за 1 м3 визначається наступним чином:
В В =   = 3772,1 тис. грн.
Вартість допоміжних матеріалів, наприклад, тари (ВДМ), що з досвіду діяльності підприємств борошномельної промисловості  складає 3,56 грн. на 1 тонну калькулюючої продукції. Отже, планові витрати на допоміжні матеріали складатимуть:
В ДМ =   = 382,3 тис. грн.
Після розрахунку вартості всіх матеріальних ресурсів на виробництво продукції борошномельного заводу визначається загальна сума матеріальних витрат (МВ):
МВ = ВС + ВЕЛ + ВВ + В ДМ, (4.4.)
МВ = 309199 + 6391,1 + 382,3 + 3772,1 = 319744,5 тис. грн.
 
5. РОЗРАХУНОК КОШТОРИСУ КАПІТАЛЬНИХ ВКЛАДЕНЬ ТА ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО ПРОДУКЦІЇ ПО ПІДПРИЄМСТВУ
 
Капітальні вкладення (КВ) — це витрати на створення нових, реконструкцію і технічне переозброєння діючих основних засобів. За допомогою капітальних вкладень здійснюється як просте, так і розширене відтворення основних засобів.
Для визначення розміру капітальних вкладень на підприємстві складається кошторис капітальних витрат, тобто обрахунок запланованих витрат на капітальні вкладення. 
На підставі кошторису капітальних витрат приймають рішення щодо здійснення капітальних вкладень.
Структура капітальних вкладень відображає співвідношення таких витрат: будівельні роботи; придбання устаткування, інструментів та інвентарю; витрати на монтаж устаткування; проектно-дослідні роботи; інші витрати.
Для розрахунку суми капіталовкладень на плановий період розраховується планова потреба в обладнанні. Вартість обладнання визначається як алгебраїчна сума кількості різних видів обладнання на відповідну їх ціну.
Капітальні витрати на придбання основного обладнання зібрані в таблиці 5.1.
Таблиця 5.1.  
Розрахунок капітальних вкладень на придбання основного обладнання
 
Кошторис витрат підприємства включає: амортизацію обладнання підприємства, витрати на поточний ремонт і експлуатацію обладнання,  внутрішньозаводські перевезення  вантажів, амортизаційні відрахування  лабораторного обладнання, інструментів та  інвентарю.
Амортизаційні відрахування (А) визначаються по кожній групі основних засобів, в тім числі і обладнання за формулою:
де  ОЗ - вартість основних засобів, грн.;
НА - норма амортизаційних відрахувань, %.
Для її розрахунку беруться дані про наявне обладнання із технологічного процесу
Ця сума використовується для розрахунку вартості всіх основних засобів. При цьому береться до уваги орієнтовна структура основних засобів підприємств борошномельної промисловості.
Норма амортизаційних відрахувань на різні групи окрема, тому доцільно розрахунок амортизаційних відрахувань виконувати в таблиці 5.2.
Таблиця  5.2.  
Розрахунок суми амортизаційних відрахувань по групах основних засобів
 
Далі необхідно розрахувати загальновиробничі витрати.
До цієї статті включається: оплата праці персоналу виробничих підрозділів (таблиця 3.2.) та відповідні відрахування на соціальні заходи (38,03%), амортизаційні відрахування будівель, споруд та передавальних пристроїв (таблиця 5.2.)
Результати розрахунків слід занести до таблиці 5.3
Таблиця  5.3. 
Кошторис загальновиробничих витрат
 
Далі слід розрахувати інші витрати.
Інші витрати включають в себе: 
  • витрати пов’язані з управлінням виробництва;
  • витрати на обов’язкове страхування майна.
Витрати пов’язані з управлінням виробництва включають заробітну плату керівників виробничих підрозділів           .
Витрати на обов’язкове страхування майна визначаються в розмірі 0,5% до вартості основних засобів:
Результати розрахунків зведені в таблиці 5.4.
Таблиця 5.4.    
Кошторис інших витрат
Зведений кошторис витрат на виробництво продукції проводиться із використанням результатів раніше проведених розрахунків  та заповнення таблиці 5.5
Таблиця   5.5.  
Зведений кошторис витрат на основне виробництво продукції борошномельного заводу
 
6. РОЗРАХУНОК ЦІН НА ПРОДУКЦІЮ БОРОШНОМЕЛЬНОГО ЗАВОДУ, ДОХОДІВ ТА ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
 
Планово – розрахункова ціна включає в себе виробничу собівартість одиниці продукції і норму прибутку, що визначається у відсотках, враховуючи попит на кожен вид продукції.
Обсяг товарної продукції визначається як алгебраїчна сума добутків кількості реалізованої продукції на відповідну їй планово – розрахункову ціну.
Можна припустити, що вся продукція, що випускається підлягає реалізації, а тому умовно обсяг виробництва (Qi) стає обсягом реалізації продукції (робіт, послуг).
Реалізована продукція визначається (РП) як алгебраїчна сума добутків обсягу реалізованої продукції по кожному виду на відповідну йому відпускну ціну з додаванням нормативу готової продукції за формулою:
 РП=∑Qi  Ці, (6.1.)
Розрахунки доцільно проводити в таблиці, що подана в додатку Г.
Валовий дохід (ВД) – це загальна сума доходу підприємства від основної діяльності, що була отримана протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.
ВД = РП(6.2.)
 
ВД = 407445,8тис.грн.
Сума чистого доходу (ЧД) визначається по підприємству як різниця між
валовим доходом і загальною сумою податку на додану вартість
(ПДВЗАГ) за формулою:
 ЧД=ВД - ПДВЗАГ  (6.3.)
Загальна сума податку на додану вартість (ПДВЗАГ) по підприємству визначається як шоста частина від суми валового доходу за формулою:
ПДВ =    = 67907,6 тис. грн.
ЧД = 407445,8 - 67907,6 = 339538,2 тис.грн.
Сума валового прибутку (ВП) визначається як різниця між чистим доходом і  собівартістю реалізованої продукції (СВРП) за формулою:
 ВП = ЧД – СВРП (6.5.)
Сума чистого прибутку (ЧП) визначається  як різниця між валовим  прибутком і податком на прибуток (Пп) за формулою:
 ЧП = ВП – Пп(6.6.)
Податок на прибуток визначається (Пп)у розмірі 19 відсотків від суми валового прибутку діяльності до оподаткування  за формулою:
Пп = = 2764,6 тис.грн.
ЧП = 14550,7 - 2764,6=11786,1 тис.грн.
 
7. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТА КАПІТАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ
 
Рентабельність продукції (РПР) визначається як відношення валового прибутку до собівартості реалізованої продукції (СВРП) за формулою:
Рентабельність підприємства(Рп) визначається як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості основних засобів (ОЗ) і показує величину чистого прибутку на 1 гривню основних засобів за формулою:
Коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень визначається як відношення чистого прибутку до загальної суми капіталовкладень за формулою: 
 
де  ЕР – коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень
ЕР =  = 1,2
 
Оберненим показником економічної ефективності є термін окупності капіталовкладень як відношення загальної суми капіталовкладень до суми чистого прибутку підприємства за формулою:
де ТОК- термін окупності капіталовкладень, рік.
ТОК =  =1рік
 
Одержані результати зводяться і оформляються у таблиці 7.1.
Таблиця 7.1. 
Фінансові результати та показники економічної ефективності діяльності підприємства
 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
  1. Господарський кодекс України
  2. Про захист прав споживачів: Закон України від 12.05.91
  3. Єдині тарифні умови оплати праці: Декрет кабінету міністрів України від 02.02.93.
  4. Про оплату праці: Декрет Кабінету Міністрів України від 31.12.92.
  5. Про додаткове регулювання орендних відносин: Декрет Кабінету Міністрів України від 15.12.92.
  6. Про заходи щодо забезпечення формування та функціонування аграрного ринку: Указ президента України від 06.06.2000 № 767 – 2000.
  7. Матеріали щодо Указу Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” від 03.12.99.
  8. № 1529-99. Навчально-методичний центр, 2000.
  9. Покропивний С.Ф. “Економіка підприємства” Київ 2000
  10. Краснощекова Г.А.  “Экономика, организация и планирование производства на предприятиях хранения и переработки зерна”  Москва “Агропромиздат” 1991. 
  11. Швайка Л.А. Планування діяльності підприємства: навчальний посібник -  Львів: “Новий світ - 2000”, 2004.
  12. ТАСІS. Сприяння розвитку сільськогосподарських кооперативних організацій в Україні – К, 1999-2000.
 
Фото Капча