Розробка алгоритму функціонування гнучкої автоматизованої дільниці (ГАД)

Міністерство освіти і науки України

Тернопільський державний технічний університет імені Івана Пулюя

 

Факультет комп’ютерних технологій

Кафедра автоматизації технологічних 

процесів та виробництв

 

 

Тернопіль, 2000

 

Склав: ст. Дунець Т.В. за редакцiєю доцента, к.т.н. Шкодзiнського  О.К.

Методичні вказівки розглянуто i схвалено на засіданні кафедри  автоматизації  технологічних процесів та виробництв (прот. № 13  від      27 квітня   2000 р.)                

 

Тема: Розробка алгоритму функцiювання гнучкої автоматизованої дільниці (ГАД).

 

Мета: Вивчення методики розробки алгоритму функцiювання та правил складання блок-схем.

1. Порядок виконання роботи.

1.Ознайомитись з методами деталiзації проектних рішень.

2.Ознайомитись з основними символами, що використовуються при розробці алгоритмів роботи системи.

3.Розробити алгоритм для ГАД згідно отриманого завдання та подати його у вигляді блок-схеми.

2. Загальні відомості.

Для поставлення проектних задач i технічних вимог необхідно описати матеріальний i інформаційний потік ГАД i процес їх обробки. Найбільш вигідно дозволять робити це схеми матеріальних i інформаційних потоків i алгоритми функцiювання. Алгоритми функцiювання представляють у вигляді текстового опису схеми функцiювання або у вигляді блок-схеми, що дозволяє наглядно i формально описати всі процеси ситуації, що виникають при функцiюваннi системи.

На етапі розробки технічного проекту проводиться деталізація алгоритму функцiювання до виявлення всіх команд, сигналів i матеріальних потоків в підсистемах i між підсистемами в різних режимах роботи.

Алгоритм у вигляді блок-схеми доповнюють принциповою схемою алгоритму керування, що підкреслює її призначення в якості документу, що фіксує принципові рішення прийняті для забезпечення нормального ходу технологічного процесу (ТП).

Переваги принципової схеми полягають в наглядностi представлення змісту i взаємозв'язку функції керування. В ній використовуються зрозумілі, не закодовані позначення. Схема є еталонним засобом викладення технологічних вимог  до систем керування. В зв'язку з цим принципові  схеми  дуже вигідні для обслуговування на рівні спецiалiстiв-технологiв. На схемі функції вписують в квадрати i  прямокутники, в ромби включають перевірки умов нормального ходу ТП. Виконання більшості функцій пов'язано з контролем у зв'язку з "безлюдним" режимом роботи ГАД. Там, де немає  впевненості  виконання  команди  або  технологічного прийому, присутня операція контролю. Якщо якість очищення  базових поверхонь від стружки не забезпечується, то ведеться контроль правильності положення заготовки у робочій позиції, правильність захоплення заготовки роботом, повернення механізмів у вихідне  або нульове  положення  i  інше. Невiдповiднiсть нормі в ході ТП виникають  різні  реакції системи: аварійна зупинка, циклова зупинка, режим відновлення.

Крім циклових функцій є на принциповій схемі i позацикловi функції, не пов’язані з виконанням кожного циклу, наприклад, контроль стійкості інструменту по кількості відроблених циклів, або часовому ресурсу, статистика браку, простоїв, диспетчеризацii. З цими доповненнями принципова схема є документом по  складу  алгоритмів керування. Функції можуть бути розширені за рахунок запуску i зупинки дільниці від ЕОМ, роботи ГАД в автоматичному або напівавтоматичному   режимі, автоматичного відновлення роботоздатностi i інше.

На базі функції принципової схеми розробляють часткові алгоритми, які служать базою для програмування. Ступінь деталізації часткових алгоритмів визначається складом операторів ЕОМ.

Загальні схеми алгоритмів регламентуються ГОСТ 19.002-80. Перелік, назви, позначення обов'язкових символів i відображувані ними функції в алгоритмі регламентуються ГОСТ 19.701-90. В табл.1 приведені найбільш поширені символи, що використовуються при розробці алгоритмів.

 

Таблиця 1

ГрупаНазваУмовне позначенняФункції

Символи данихДані

 

 

 

Відображення даних, носій даних не визначений.

Дані, що запам’ятовуються

 

 

 

Відображення даних, що зберігаються, у вигляді, придатному для обробки, носій даних не визначений.

Оперативний запам’ятовуючий пристрій

 

 

 

Відображення даних, що зберігаються в ОЗП.

Запам’ятовуючий пристрій з послідовним доступом

 

 

 

Відображення даних, що зберігаються в запам’ятовуючому пристрої з послідовним доступом (магнітна стрічка, касета з магнітною стрічкою, магнітофонна касета.

Запам’ятовуючий пристрій з прямим доступом

 

 

 

Відображення даних, що зберігаються в запам’ятовуючому пристрої з прямим доступом (магнітний диск, магнітний барабан, гнучкий магнітний диск).

Документ

 

 

 

Відображення даних, що зображені на носії в зручній формі для читання (машинограма, документ для оптичного або магнітного зчитування, мікрофільм, бланки вводу даних).

Ручний ввід

 

 

 

Відображення даних, що вводяться вручну підчас обробки з пристроїв любого типу (клавіатура, перемикачі, кнопки, світлове перо, смуги з штрих кодом). 

Карта

 

 

 

Відображення даних, що представлені на носії у вигляді карти (перфокарти, магнітні карти, карти з відривним ярликом, карти з сканованими мітками).

Паперова стрічка

 

 

 

Відображення даних, що представлені на носії у вигляді паперової стрічки.

Дисплей

 

 

 

Відображення даних, що