Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Розробка конструкції деталей для модернізації стенду для розбирання-складання двигунів внутрішнього згоряння

Тип роботи: 
Звіт з практики
К-сть сторінок: 
24
Мова: 
Українська
Оцінка: 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ КОЛЕДЖ
Циклова комісія транспортних технологій та двигунів внутрішнього згоряння
 
Спеціальність 5.07010601 “Обслуговування транспортних 
засобів високої прохідності”
 
 
З В І Т 
про професійно-прикладну переддипломну практику
 
Студента
(прізвище, ім'я по батькові)
 
Групи
 
Керівник практики 
від коледжу
 
База практики ХМК ЛДК ТОТЗВП і ДВЗ
Керівник практики 
від підприємства
 
Звіт допущено до захисту
 
Звіт захищено з оцінкою
 
Голова комісії
 
Таблиця
рейтингових показників щодо проведення 
підсумків професійно-прикладної переддипломної практики
 
Контрольні заходиФорма контролю 
 
Якість проходження практикиАтестаційний лист з підприємства – бази практики
Якість оформлення звітуПисьмова
Якість виконання індивідуального завданняПисьмова
ДоповідьУсна
Відповіді на запитанняУсна
 
Харків, 2015 
Міністерство освіти і науки України
Харківський машинобудівний коледж
 
Індивідуальне завдання
 
на професійно-прикладну переддипломну практику
Студенту Удовікову Ігору Сергійовичу
(прізвище, ім'я, по батькові)
Групи ТЗТ-401 Спеціальності 5.07010601 „ Обслуговування транспортних засобів високої прохідності ”
База практики ЛДК ТО ТЗВП і ДВЗ ХМК
(назва підприємства, організації)
Термін практики з07.04.15  по 03.05.15
1 Робота в ЛДК ТО ТЗВП і ДВЗ ХМК над реальним дипломним проектом на тему: 
«Модернізація стенду для розбирання-складання двигунів внутрішнього згоряння»
 
Загальна частина
 
1 Вивчити структуру лабораторно – дослідницького комплексу технічного обслуговування транспортних засобів високої прохідності і двигунів внутрішнього згоряння.
2 Вивчити інструкцію з охорони праці що діє в ЛДК ТО ТЗВП і ДВЗ.
 
Індивідуальна частина
 
1 Вивчити типи конструкції стендів для розбирання-складання двигунів внутрішнього згоряння, область їх застосування
2 Розробити конструкцію: кронштейнів для встановлення двигуна типу BMW M54 на стенд розбирання-складання двигунів внутрішнього згоряння
 
3 Розробити креслення
1 Робочі креслення кронштейнів
2 Робоче креслення муфти для з'єднання валу з рукояткою
3 Складальне креслення рукоятки
4 Складальне креслення вузла для повороту і фіксації двигуна
4 Виготовити
1 Кронштейни
2 Муфту для з'єднання валу з рукояткою
3 Рукоятку
 
5 Розробити технологічний процес:
1 Монтажу двигуна типу BMW M54 на стенд розбирання-складання двигунів внутрішнього згоряння
2 Розробити розділ заходів з безпеки праці при застосуванні стенду
3 Для розрахунку технологічної собівартості модернізації стенду оформити таблиці: вартості використаних матеріалів, вартості готових виробів, витрати на енергоносії, витрати часу на виготовлення деталей
 
 
Керівник практики від коледжу          
                                                                                                  (Підпис)(Ініціали, прізвище)
 
Керівник практики від підприємства
                                                                                                  (Підпис)(Ініціали, прізвище)
 
 
Завдання видане „ 7 ” квітня 2015
 
Затверджую
Голова циклової комісії  
Змістс.
 
Загальна частина5
1 Структура лабораторно-дослідницького комплексу технічного обслуговування транспортних засобів високої прохідності і двигунів внутрішнього згоряння5
2 Технологічне обладнання лабораторно-дослідницького комплексу технічного обслуговування транспортних засобів високої прохідності і двигунів внутрішнього згоряння та раціональні і безпечні прийоми роботи на ньому5
3 Інструкція з охорони праці, що діє в ЛДК ТО ТЗВП і ДВЗ7
Індивідуальна частина15
1 Аналіз типів конструкції стендів для розбирання-складання двигунів внутрішнього згоряння, область їх застосування15
2 Розробка конструкції деталей для модернізації стенду для розбирання-складання двигунів внутрішнього згоряння18
3 Заходи з безпеки праці при застосуванні стенду19
4 Таблиці вартості використаних матеріалів, готових виробів, витрати на енергоносії, витрати часу на виготовлення деталей20
Література22
 
Загальна частина
 
1 Структура лабораторно-дослідницького комплексу технічного обслуговування транспортних засобів високої прохідності і двигунів внутрішнього згоряння
 
Лабораторно-дослідницький комплекс технічного обслуговування транспортних засобів високої прохідності і двигунів внутрішнього згоряння ЛДК ТО ТЗВП і ДВЗ призначено для проведення практики та надання студентам додаткових знань не тільки усно, але й надати спробу попрактикуватися на елементах ТЗВП і ДВЗ, що дає змогу краще запам'ятовувати конструкцію транспортного засобу та придбати навички з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів.
Лабораторно-дослідницький комплекс складається з трьох лабораторій:
–лабораторії двигунів внутрішнього згоряння;
–лабораторії технічного обслуговування транспортних засобів високої прохідності;
–лабораторії технічного обслуговування приладів паливної апаратури та електрообладнання.
 
2 Технологічне обладнання лабораторно-дослідницького комплексу технічного обслуговування транспортних засобів високої прохідності і двигунів внутрішнього згоряння та раціональні і безпечні прийоми роботи на ньому
 
Лабораторія двигунів внутрішнього згоряння має у своєму складі:
–пост дослідження характеристик двигунів внутрішнього згоряння;
–пост припрацювання двигунів внутрішнього згоряння;
–пост гарячих регулювань двигунів.
Лабораторія технічного обслуговування транспортних засобів високої прохідності має у своєму складі:
–автомобілі ГАЗ-66, ЗіЛ 131, Урал 4320, ВАЗ 2107, ВАЗ 21099;
–пост припрацювання двигунів внутрішнього згоряння;
–передня частина автомобіля ГАЗ–53А;
–оглядова канава;
–міні полігон контрольно - технічний пост;
–стенд для демонстрації та технічного обслуговування гальмівних систем з пневмоприводом;
–стенд для дослідження характеристик гальмівних систем з гідравлічним приводом та вакуумним підсилювачем;
–стенд для діагностування пневмогідравлічних головних гальмівних циліндрів автомобілів сімейства Урал;
–стенд для визначення геометричних характеристик передніх керованих осей з нерозрізною балкою;
–стенд для дослідження характеристик рульових керувань з гідравлічними підсилювачами;
–стенд для вивчення конструкції, несправностей та технології технічного обслуговування і ремонту коробок зміни передач ЯМЗ;
–лабораторна установка для дефектування дисків зчеплення;
–лабораторна установка для дефектування підшипників кочення;
–лабораторна установка для дефектування пружин;
–лабораторна установка для дефектування головок циліндрів;
–лабораторна установка для діагностування термостатів;
–стенд для притирання розпилювачів форсунок дизельних двигунів;
–модель насоса високого тиску розподільчого типу;
–модель центрифуги СМД;
–модель центрифуги ЗіЛ-130;
–наочний посібник колінчастий вал двигуна ЗМЗ 53/66;
–наочний посібник циліндр двигуна АШ - 82;
–наочний посібник повздовжній розріз двигуна СМД - 20;
–наочний посібник поперечний розріз двигуна СМД - 14;
–наочний посібник система освітлення та сигналізації автомобіля;
–наочний посібник система мащення двигуна СМД - 17;
Лабораторія технічного обслуговування приладів паливної апаратури та електрообладнання має у своєму складі:
–стенд для діагностування бензинових насосів з механічним приводом;
–стенд для діагностування бензинових насосів з електричним приводом;
–стенд для діагностування та регулювання форсунок дизельних двигунів;
–стенд для регулювання паливних насосів високого тиску;
–стенд для демонстрації роботи паливної системи дизельного двигуна;
–стенд для діагностування та регулювання моменту подачі палива секціями паливного насоса високого тиску;
–стенд для діагностування та обслуговування електромагнітних форсунок бензинових двигунів;
–стенд для перевірки витратомірів повітря BOSCH;
–стенд для перевірки генераторів і стартерів;
–прилад для перевірки і очистки свічок запалювання;
–стенд для діагностування рульових механізмів з гідропідсилювачами;
–стенд для діагностування за структурними параметрами рульових механізмів ГАЗ;
–стенд для діагностування за структурними параметрами рульових механізмів УРАЛ;
–стенд для діагностування за структурними параметрами рульових механізмів КамАЗ;
–пост для вивчення будови, технології ТО і ремонту, діагностування за структурними параметрами приладів гальмівних систем.
 
3 Інструкція з охорони праці, що діє в ЛДК ТО ТЗВП і ДВЗ
 
Інструкція з охорони праці в ЛДК ТО ТЗВП і ДВЗ надається студентам під час проходження практики або при виконанні практичних або лабораторних робіт.
Інструкція складається з загального інструктажу про техніку безпеки в ЛДК ТО ТЗВП і ДВЗ та окремих інструктажів про техніку безпеки в ЛДК на окремих постах та дільницях.
Додатково проводиться інструктаж перед початком роботи на токарному верстаті, різальних інструментів підвищеної небезпеки (болгарки), висотних роботах.
 
Інструкція
 
з охорони праці в лабораторно-дослідницькому комплексі двигунів внутрішнього згоряння і технічного обслуговування транспортних засобів високої прохідності
 
Загальні положення
 
1.1 Дія даної інструкції поширюється на всіх осіб, які виконують лабораторно-практичні або інші роботи в лабораторіях комплексу.
1.2 Лабораторно-дослідницький комплекс (в подальшому ЛДК ДВЗ і ТО ТЗВП) складається з трьох лабораторій:
лабораторії двигунів внутрішнього згоряння;
лабораторії технічного обслуговування транспортних засобів високої прохідності;
лабораторії технічного обслуговування приладів паливної апаратури та електрообладнання.
1.3 ЛДК ДВЗ і ТО ТЗВП призначений для виконання лабораторно-практичних та дослідницько-конструкторських робіт під час курсового та дипломного проектування.
 
1.4 Порядок допуску до занять та робіт в ЛДК ДВЗ і ТО ТЗВП.
1.4.1 До занять в лабораторіях комплексу допускаються студенти спеціальностей 5.05050306 “Виробництво двигунів внутрішнього згоряння”, 5.07010601 “Обслуговування транспортних засобів високої прохідності” та інших спеціальностей при виконанні курсових та дипломних проектів тематично пов'язаних з ДВЗ і ТО ТЗВП.
1.4.2 Студенти спеціальностей “Виробництво двигунів внутрішнього згоряння” та “Обслуговування транспортних засобів високої прохідності” направляються в ЛДК відповідно до розкладу аудиторних та позакласних занять. Студенти інших спеціальностей за рішенням відповідних циклових комісій і направленням завідуючого практикою ХМК.
1.4.3 До занять і робіт на робочих місцях і обладнання лабораторій комплексу допускаються студенти після засвоєння ними основних положень даної інструкції, правил експлуатації обладнання та інструктажу з показом безпечних прийомів роботи з відмітки за їх особистим підписом в відповідних журналах реєстрації інструктажів.
 
1.5 Правила внутрішнього трудового розпорядку в ЛДК ДВЗ і ТО ТЗВП.
1.5.1 Студенти прибувають, знаходяться і залишаються в ЛДК, тимчасово або по закінченню робіт лише з дозволу керівника робіт (викладача, завідуючого лабораторією, лаборанта ЛДК).
1.5.2 Початок, зміна виду робіт, перехід з одного робочого місця на інше, приведення в дію та зупинка обладнання (крім аварійних ситуацій) здійснюється лише з дозволу керівника робіт.
1.5.3 Студент зобов'язаний:
вчасно з'являтися на заняття;
доповідати керівнику робіт про своє прибуття та відбуття;
бережно ставитись до обладнання та інструменту, видані матеріали витрачати економно, не допускаючи їх невиробних витрат;
старанно вивчати, беззастережно виконувати самому та утримувати товаришів від порушення правил внутрішнього трудового розпорядку, правил техніки безпеки та експлуатації обладнання ;
працюючи на робочих місцях, керуватись спеціальними інструкціями для відповідних робочих місць;
перед початком роботи впевнитись в справності обладнання та інструменту;
під час роботи уважно слідкувати за роботою обладнання, негайно вимикати його при порушенні режимів роботи та виникнення аварійних ситуацій.
 
1.5.4 Студентові забороняється:
з'являтися на заняття в хворобливому або іншому стані, який загрожує безпеці робіт, в одязі, який не відповідає вимогам техніки безпеки, характеру робіт або погодним умовам;
знаходитись в ЛДК безцільно, без відома, або без дозволу керівника робіт;
приступати до робіт, оглядати, ремонтувати, приводити в дію та зупиняти (за винятком аварійних ситуацій) обладнання без дозволу керівника та відповідного інструктажу.
працювати на несправному обладнанні та несправним інструментом;
виконувати роботи, пов'язані з ремонтом електрообладнання напругою вище 12 Вольт;
відкривати електророзподільні шафи, щити, вимикачі, тощо;
грати в рухливі ігри, переплигувати через обладнання, бігати (за винятком дій в аварійних ситуаціях);
стояти, сидіти на непризначених для цього частинах обладнання.
 
1.6 Характеристика основних небезпечних та шкідливих факторів.
1.6.1 Обладнання лабораторії двигунів внутрішнього згоряння:
стенд для випробування двигунів внутрішнього згоряння;
стенд для припрацювання двигунів внутрішнього згоряння;
обладнання для навантаження двигунів;
обладнання для вимірювання витрат палива;
обладнання для аналізу складу відпрацьованих газів.
 
1.6.2 Характеристика небезпечних факторів лабораторії двигунів внутрішнього згоряння:
частини двигунів, які обертаються і можуть захватити одяг, або поранити працюючого при небезпечному наближенні або заході в захисну зону;
частини двигунів нагріті до 80...4500С, які можуть викликати опіки при безпосередньому контакті;
викиди охолоджуючої рідини та пару з температурою 80...1000С, які можуть виникнути при грубому порушенні правил експлуатації та техніки безпеки;
електрична енергія промисловою напругою 220... 380 В, яка може викликати ураження при порушенні правил техніки безпеки;
1.6.3 характеристика шкідливих факторів лабораторії двигунів внутрішнього згоряння:
витрати палива, мастил, інших експлуатаційних матеріалів можуть виникнути при порушення правил експлуатації устаткування і при тривалій дії на організм викликати отруєння;
палива, мастила, інші експлуатаційні матеріали при потраплянні на шкіру можуть викликати подразнення (алергії) різного характеру матеріалів та індивідуальної чутливості;
відпрацьовані та картерні гази – з'являються при несправності систем відведення і можуть викликати респіраторні отруєння.
 
1.6.4 Обладнання лабораторії технічного обслуговування транспортних засобів:
стенд для розбирання-складання двигунів;
піч-ванна для нагріву поршнів;
стенд для демонтажу шин вантажних автомобілів;
стенд для демонтажу шин легкових автомобілів;
електровулканізатор припостовий;
стенд для гарячих регулювань двигунів;
стенд для демонстрації та технічного обслуговування гальмівних систем з пневмоприводом;
оглядова канава;
трактор ДТ-20;
автомобіль ГАЗ-66;
компресор гаражний;
стенд для перевірки бензинових насосів;
стенд для перевірки та регулювання форсунок дизельних двигунів;
стенд для регулювання паливних насосів високого тиску;
стенд для демонстрації роботи паливної системи дизельного двигуна;
стенд для перевірки генераторів і стартерів;
стенд для перевірки переривників-розподільників
стенд для дослідження характеристик дизельних двигунів;
стенд для припрацювання та випробовування двигунів.
прилад для перевірки і очистки свічок запалювання;
пристрій для зарядки акумуляторних батарей.
стенд для діагностування рульових механізмів з гідропідсилювачами;
стенд для діагностування головних пнемо – гідравлічних гальмівних механізмів автомобіля УРАЛ.
стенд для діагностування за структурними параметрами рульових 
механізмів ГАЗ;
 - стенд для діагностування за структурними параметрами рульових 
механізмів УРАЛ;
 стенд для діагностування за структурними параметрами рульових 
механізмів КамАЗ;
-стенд для вивчення будови, технології ТО і ремонту, діагностування за структурними параметрами приладів гальмівних систем.
-стенд для вивчення будови, технології ТО і ремонту, діагностування за структурними параметрами коробок зміни передач;.
-стенд для вивчення будови, технології ТО і ремонту редукторів головних передач.
 
1.6.5 Характеристика небезпечних факторів лабораторії ТО ТЗВП:
 
обладнання розміщено нижче рівня підлоги (оглядова канава) – можливість падіння і травмування при порушенні правил поведінки і техніки безпеки;
підйомне обладнання (домкрати, підйомники) – при порушенні правил експлуатації та техніки безпеки можливе падіння транспортного засобу і травмування працюючих;
частини обладнання, які рухаються, або обертаються і можуть захопити частини одягу або травмувати працюючого при порушенні правил експлуатації та техніки безпеки;
частини обладнання нагріті до температури 80…4500С (випускні колектори, блоки, головки циліндрів двигунів та компресорів_ - можуть викликати опіки при безпосередньому контакті;
викиди охолоджуючої рідини при температури 80…1100С з двигунів при порушенні правил експлуатації та техніки безпеки;
електрична енергія промисловою напругою 220…380 В – може викликати ураження електричним струмом при порушенні режимів експлуатації та техніки безпеки;
стиснене повітря з тиском 0,6…0,8 МПа – може викликати запорошення очей та травмування струменем повітря або накінечником повітророздавального рукава при грубому порушенні правил експлуатації та техніки безпеки;
підтікання, викиди електроліту сірчаної кислоти з акумуляторів – можуть викликати пошкодження одягу, отіки очей, шкіри при порушенні правил експлуатації та техніки безпеки;
струменем дизельного палива при тискові 15…18 МПа в прикладах для технічного обслуговування паливної апаратури дизельних двигунів; - при потраплянні на шкіру може викликати травму.
 
1.6.6 Характеристика шкідливих факторів лабораторії ТО ТЗВП:
експлуатаційні матеріали (палива, мастила, охолоджуючі та гальмівні рідини, тощо) – при потраплянні на шкіру можуть викликати подразнення різного ступеня, в залежності від характеру матеріалу, часу дії та індивідуальної чутливості організму;
випари експлуатаційних матеріалів можуть викликати респіраторні отруєння або подразнення слизових оболонок очей та органів дихання при порушенні техніки безпеки;
відпрацьовані та картерні гази двигунів – можуть викликати респіраторні подразнення або отруєння (в залежності від часу дії) при експлуатації двигунів з несправними системами відведення відпрацьованих газів.
 
1.7 Вимоги до спецодягу, спецвзуття та засобів індивідуального захисту
1.7.1  Одяг, взуття, головні убори, інші засоби індивідуального захисту повинні бути справні, відповідного розміру, надійно захищати організм від впливу оточуючого середовища, надійно утримуватись на частинах тіла і не мати частин здатних вільно розвіюватись.
Взуття повинно бути закритим.
Головні убори повинні надійно утримуватись на голові та утримувати волосся в підібраному стані.
 
1.7.2 Забороняється:
–використовувати одяг та взуття, що допускають значне оголення частин тіла (сорочки, майки, футболки з глибокими декольте та короткими рукавами, шорти, босоніжки, тощо);
–використовувати замінники ґудзиків, застібок, шнурівок, які можуть викликати поранення або затрудняти знімання одягу в аварійних ситуаціях;
–використовувати замінники дужок та з'єднань окулярів непередбачених їх конструкцією та окулярів, що мають несправності оправ та скелець, не мають, передбачених конструкцією бокових захисних щитків.
1.8 Санітарні норми та правила особистої гігієни.
–протягом роботи підтримувати тіло в чистоті, не допускаючи його значного забруднення (особливо паливно-мастильними матеріалами, фарбами, тощо);
–при роботі з паливно-мастильними матеріалами, фарбами по можливості користуватись засобами індивідуального захисту;
–спецодяг одягати на нижній захисний одяг (футболки, спортивні брюки, тощо);
–промивання деталей нафтопродуктами здійснювати під витяжними пристроями або в зоні, яка добре провітрюється;
–залишки експлуатаційних матеріалів прибрати з тіла негайно за допомогою матеріалів для обтирання. Шкіру промити теплою водою з милом;
–після використання сильнодіючих миючих засобів (паст, кальцинованої соди, тощо) шкіру змазати кремом для пом'якшення. 
 
2 Вимоги безпеки перед початком роботи.
2.1 Ознайомитись з правилами експлуатації обладнання, методичними вказівками до виконання роботи, небезпечними факторами та вимогами техніки безпеки.
2.2 Контрольний огляд та підготовки обладнання до роботи виконувати керуючись технічною документацією на експлуатацію обладнання.
2.3 По закінченню огляду та підготовки до роботи доповісти керівникові про готовність до роботи, виявлені несправності та інші відхилення від технічних вимог.
2.4 Приступити до роботи після отримання дозволу, інструктажу, показу безпечних прийомів роботи.
 
3 Вимоги безпеки під час роботи.
3.1 Суворо дотримуватися правил експлуатації обладнання, користування інструментом, безпечних прийомів роботи.
3.2 Уважно слідкувати за роботою обладнання, показаннями контрольно-вимірювальних пристроїв. При порушенні режимів безпечної експлуатації обладнання негайно зупинити штатними або аварійними засобами. Роботу припинити. Доповісти керівнику.
 
4 Вимоги безпеки після закінчення роботи.
4.1 По закінченню робіт зупинити обладнання штатними засобами, перекрити крани подачі експлуатаційних рідин, знеструмити обладнання, тощо.
4.2 Скласти, протерти інструмент та обладнання, виконати перевірку обладнання відповідно до інструкції з експлуатації. Прибрати робоче місце.
4.3 Доповісти керівникові про закінчення робіт (занять). Отримати дозвіл відбути з лабораторії.
 
5 Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.
5.1 До аварійних ситуацій відносяться:
–перехід роботи обладнання в некеровані режими;
–вихід параметрів за межі робочих зон;
–виникнення загрози для працюючих від роботи обладнання;
–потрапляння працюючого в захисні зони, під напругу, захват рухомими частинами.
5.2 При виникненні аварійних ситуацій зупинити обладнання штатними або аварійними засобами. Прийняти заходи до звільнення потерпілих від дії небезпечних факторів, надати необхідну першу медичну допомогу. Доповісти про пригоду керівникові.
 
Індивідуальна частина
 
1 Аналіз типів конструкції стендів для розбирання-складання двигунів внутрішнього згоряння, область їх застосування
Розбирання і збірка двигуна - досить трудомістка, тривала і складна операція,
тому для того, щоб спростити цю частину технологічного процесу ремонту двигунів, було проведено чимало робіт, спрямованих на розробку і конструювання стендів і пристосувань для розбирання та складання двигунів. В даний час існує багато стендів для розбирання та складання двигунів, а так само їх уніфікацій.
Основні стенди для двигунів:
 
Рисунок 1 Стенд для вивішування двигуна поворотний
Професійний стенд (катувальний) одностійчатий складаний, призначений для
вивішування двигуна з подальшим проведенням робіт з його діагностиці та ремонту. Можлива транспортування двигуна всередині приміщення. Н подібна рама. Механічний привід.. Він переміщається на п'яти посилених колесах, що витримують крайні навантаження.
Стенд застосовується для розбирання та складання двигунів масою до 100 кг.
 
Рисунок 2 Стенди кантувальник для двигунів і КПП
Професійний стенд для ремонту ДВЗ і КПП. Оснащений електроприводом
для обертання важких агрегаті на 360 . Призначений для розбирання-збирання V-образних двигунів, та інших двигунів, КПП, задніх мостів і різних агрегатів вітчизняного та імпортного виробництва.
Висока універсальність, можлива установка різних двигунів, КПП, задніх мостів і інших агрегатів за допомогою спеціальних адаптерів;
адаптери мають розміри для установки і кріплення конкретного двигуна (опція);
черв'ячний редуктор забезпечує поворот двигуна і фіксацію його в зручному положенні.
Стенд застосовується для розбирання та складання двигунів масою до 2000 кг.
 
Рисунок 3 Стенди універсальні для ремонту двигунів
Двостійчаті стенди для розбирання і збирання двигунів (розбірний-складальне обладнання) - це більш ніж гідне придбання для майстерні, власник якої прагне до підвищення конкурентоспроможності та рівня обслуговування, пропонованого потенційним клієнтам. Даний стенд є стаціонарним, робота здійснюється за допомогою ручного приводу.
У ЛДК знаходився стенд для розбирання та складання КПП. Задача дипломного проекту складалася в модернізації його, щоб була можливість проводити ряд робіт з двигунами легкових автомобілів та мікроавтобусів.
Зробивши аналіз конструкції кожного стенду визначив свої переваги і недоліки під час роботи. В подальшому проектуванні спирався на визначені данні . 
2 Розробка конструкції деталей для модернізації стенду для розбирання-складання двигунів внутрішнього згоряння
Стенд який модифікується є двохстойчастий. Його конструкція дає
можливість закріплювати двигуни від легкових та мікроавтобусів.
Для закріплення двигуна на стенді були зроблені кронштейни, співвісні з
боковими отворами на двигуні. Це дає змогу більш надійно закріпити двигун, розподілити масу двигуна на дві стійки стенду. Тим самим ми зменшуємо витрати на модернізацію стенду, тому що це най рентабельніше рішення як закріпити двигун. Кронштейни виготовили з сталі 3 
Під час проектування звернули увагу, що стенд не має поворотного механізму, який надавав би змогу проводити ремонтні роботи у різних положеннях.
Щоб усунути цей недолік стенду, була розроблена муфта, яка кріпиться до
осі стенду, на яку кріпиться двигун, через кронштейни.
 
3 Заходи з безпеки праці при застосуванні стенду
1 Загальні положення.
-Для даної інструкції поширюється на всіх осіб які працюють з
приладом
- До роботи з приладом допускаються особи, які вивчили дійсну інструкцію,
 отримали інструктаж з показником безпечних прийомів роботи і розписалися в відповідальному журналі реєстрації інструктажів.
2 Вимоги техніки безпеки до одягу.
Робота на стенді не вимагає особливих вимог до спецодягу. Одяг повинен бути с
правним, охайним, не мати розривів. Забороняється застосовувати сурогати
 ґудзиків, шнурувань які утруднюють знімання одягу в аварійних ситуаціях або 
можуть самі травмувати працюючого
 
3 Протипожежні заходи безпеки:
-Перед встановленням на стенд двигуна злити легкозаймисті рідини;
-Використовувати 36V електролампи;
-Перед початком роботи перевірити цілісність електрокабелів;
-Після закріплення двигуна на стенді, відкрутити пробку на картері та 
злити залишок масла.
 
4 Заходи з усунення травматизму: 
-Перед установкою двигуна на стенд перевірити надійність зварних швів, надійність кріплень;
-Перед початком виконання робіт перевірити ціісність робочого інструменту;
-Виконувати поворот двигуна на стенді, однією рукою притримувати двигун , а іншою повертати ручку;
-Після встановлення двигуна у потрібне положення впевнитися, що надійно застопорився за допомогою шпинделя;
- Під час роботи виставляти додаткові опори, для кращої стабілізації стенду
 
 
4 Таблиці вартості використаних матеріалів, готових виробів, витрати на енергоносії, витрати часу на виготовлення деталей
 
Таблиця 1 – Розрахунок вартості основних матеріалів та придбаних виробів
Назва матеріалів виробів і конструкційКількість, штВартість одиниці, грнВартість, грн
Стенд для КЗП11200012000
Кронштейни2120240
Муфта1150150
Рукоятка1100100
Лампа 36V15,505,50
Електричний кабель11515
Краска355165
Разом--12675,50
 
Таблиця 2 - Розрахунок трудових витрат 
 
 
Види робітКваліф. розряд
робітСпеціаль ність робітникаЧас роботи (включаючи підготовчо-заключн. час ), год.Погодинна        тарифна ставка, грн.Сума,грн
Токарні5Слюсар514,9474,7
Свердлувальні5Слюсар3,2514,9448,56
Малярні3Маляр411,7146,84
Монтажні3Монтажник2,1511,7125,18
Разом195,28
 
Таблиця 3 - Розрахунок витрат на енергоресурси
Назва технологічного обладнанняВстановлена потужність, КВтЧас роботи Витрати на енергоносії, грнСума, грн
Верстат свердлувальний3,32,500,36400,9097
Верстат токарний4,124,200,36401,5283
 
 
 
Таблиця 4 - Розрахунок технологічної собівартості приладу
Види витратСума, грн
1 Витрати на матеріали та вироби12675,50
2 Витрати на енергоносії2,44
3 Витрати на оплату праці195,28
Разом12873,22
 
Література
 
1. Б.М. Суханов, И.О.Бозих, Ю. Ф. Бедарев «Технологическое обслуживание и ремонт автомобилей» Пособие по курсовому и дипломному проектированию.
2. Ю.І.Боровсьих; Ю.В. Буралев;К.А. Морозов «Будова автомобілів»; Київ, «Вища школа»; 1991р;
3. О.Лудченко «Технічне обслуговування і ремонт автомобілів: Організація і управління»; Київ, «Знання» 2002 р4
4. Турчинко М.О. «Планування діяльності підприємства» Підручник «Професіонал», 2004 р;
5. Новицький П.І. «Организация производства на предприятиях»: Учеб. метод, псобия: Финансьі и статистика,2002г(рос. мовою);
6.Петров С. В. «Охрана труда на производстве и в учебном процессе»
 
 
Харківський машинобудівний коледж
 
 
Атестаційний лист 
оцінювання набутих професійних компетенцій за період 
професійно-прикладної переддипломної практики
 
 
 
Студента
(прізвище, ім'я, по батькові)
 
Група ТЗТ – 401 Спеціальність 5.07010601“Обслуговування
 
транспортних засобів високої прохідності”(шифр, назва спеціальності)
 
База практикиХМК ЛДК ТОТЗВП і ДВЗ
(назва підприємства, організації)
 
Термін практики з  по  
 
 
Таблиця 1 - Оцінювання набутих професійних компетенцій
 
Складові оцінюванняОцінка за 5–ти бальною системою
1 Рівень знання та виконання заходів з охорони праці, навколишнього середовища, раціонального використання та відновлення природних ресурсів.
2 Рівень набутих умінь і навичок згідно кваліфікаційної характеристики робітничої професії 2го – 3го розряду
3 Рівень знання структури управління виробничим підрозділом (автогосподарством, цехом, відділенням, дільницею).
4 Рівень знань видів ремонту транспортних засобів. Структури та переліку робіт ремонтів.
5 Рівень знань з обладнання та інструменту, що використовується на підприємстві та безпечних прийомів його використання.
6 Рівень знань технології виконання операцій ремонту транспортних засобів, їх агрегатів, відновлення деталей.
7 Рівень вміння виконувати ремонтні операції використовуючи технологічну документацію.
 
 
Продовження таблиці 1
Складові оцінюванняОцінка за 5–ти бальною системою
8 Рівень професійного мислення щодо аналізу та удосконалення діючих технологічних процесів виробництва.
9 Виконання календарного плану практики.
де: ДФ – фактична кількість відпрацьованих днів;
     ДПЛ – кількість робочих днів за навчальним планом.
10 Ставлення практиканта до дорученої роботи.
11 Вміння працювати у колективі, взаємовідношення з товаришами та старшими працівниками підрозділу.
12 Навчальна та виконавська дисципліна практиканта під час проходження практики.
Середній бал оцінювання усіх складових за 5–ти бальною системою - 
Бсер = Σ Бі / zскл.
Оцінювання навчально-технологічної практики за рейтинговим показником -  Rфакт. = Бсер  Rmax / zскл.
 
 
 
Примітка:Бі – фактичний бал за кожну складову оцінювання;
zскл. – кількість складових оцінювання.
 
 
Керівник практики від підприємства
(посада, підпис, ініціали, прізвище)
 
Керівник практики від коледжу
(посада, підпис, ініціали, прізвище)
 
 
Дата ________________
 
 
 
МП
Фото Капча